Мета:  поглибити знання восьмикласників про будову речення, його граматичну основу; дати поняття односкладних і двоскладних речень та навчити їх розрізняти й порівнювати; формувати організаційно-контрольні вміння оцінювати роль простих і складних речень у текстах; удосконалювати пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях; розвивати творчі вміння моделювати двоскладні й односкладні, прості й складні речення відповідно до мети й обставин спілкування; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти поглибленню знань восьмикласників про історію своєї країни та її видатних діячів.

Правопис:  розділові знаки в кінці речення (повторення).

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь викладати думки за допомогою запитань і відповідей.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Колективна робота з текстом (з элементами аналізу)

Ø   Прочитати текст. Пригадати з уроків історії про вчинки Івана Мазепи, що стали важливою сторінкою в історії України. Сформулювати тему й основну думку тексту.

ІВАН МАЗЕПА

Іван Мазепа — один із найславніших гетьманів України.

Він народився 20 березня 1632 року в Мазепинцях на Київщині. Походив із старовинного українського роду Мазеп. Батько Мазепи, Степан, був розумний та освічений чоловік і свого сина, Івана, виховав освіченою людиною.

Спершу вчився Іван удома і, маючи дванадцять літ, складав вірші латинською мовою. Згодом учився в Полоцьку у вищій школі й уже в 16 років пішов на Січ учитися військового ремесла. Служив при козацькім війську за Хмельницького. За хоробрість і розум полюбили його всі козаки, а гетьман Хмельницький радив його батькові послати Івана ще продовжувати навчання за кордоном.

Згодом козаки вибрали гетьманом Івана Мазепу. По-перше, Мазепа був тоді найбільш освічений між старшиною, а по-друге, усі знали, що хоча він і з царем живе в приязні, але над усе любить Україну, то й буде їй вірно служити.

І не помилився Іван Мазепа, ставши гетьманом, почав щиро думати над тим, щоб визволити Україну з-під залежності всіх сусідів.

Іван Мазепа старався впорядкувати край і піднести його освіту. Побудував багато шкіл і церков власним коштом. Для Київської академії було збудовано новий величавий будинок на три поверхи. Такої школи і в Московщині в ті часи не було.

Мазепа прагнув того, щоб Україна була вільною державою! (За А.Лотоцьким).

Ø   Використовуючи подане висловлювання і власні знання, розгорнути зміст останнього речення.

Ø   Усно схарактеризувати речення в тексті за наявністю головних ідругорядних членів.

Ø   Зробити синтаксичний розбір виділеного речення.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Розглянути схему й поміркувати над реченням як основною синтаксичною одиницею, його роль, ознаки, види та структуру (див. с. 46).

Коментар учителя. Речення як синтаксична одиниця складається з однієї, двох і більше граматичних основ. За характером граматичних основ речення бувають двоскладні й односкладні.

Двоскладні речення мають підмет і присудок: До тебе завше я душею лину(З. Кучерява). Односкладні речення мають лише один головний член речення у формі підмета або присудка: І закружляю, мов полова, у круговерті світовій(В. Базилевський).

За структурою речення поділяються на прості й складні. Прості речення мають одну граматичну основу: Люблю я пісню солов’їну (А. Загрудний).Складні речення мають дві або більше граматичних основ, що становлять одне смислове і граматичне ціле: Українська мова мене не тільки вабить як письменника, вона дивує й захоплює (В. Шевчук).

Речення, що складається лише з головних членів, називається непоширеним:Є шлях. Я тривожуся (М. Братан).

Речення, у якому є другорядні члени, називається поширеним: Українськамова живе в прекрасних піснях твого народу (В. Сухомлинський).

Речення бувають повними і неповними. Повні — це такі речення, у яких наявні всі члени речення: По садах пустинних їде гордовито осінь жовтокоса на баскім коні (В. Сосюра). Неповні — це такі речення, у яких пропущений будь-який член речення, що можна виявити з контексту: Ранні пташки росу п’ють, а пізні — сльози ллють (Нар. творчість). У реченні Сльози ллютьпропущено підмет пташки.

V. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення мовленнєвих і пунктуаційних умінь з теми

Пунктуаційний практикум

Ø   Прослухати. Довести, що це текст. Сформулювати його тему. Виділити мікротеми й записати їх у формі словосполучень. Як ви розумієте зміст останнього речення? Списати текст, розставляючи розділові знаки в кінці речень.

ХАРАКТЕРИСТИКА ЗАПОРОЖЦІВ

Кожний спитає тепер: які ж люди були, оті запорожці, про котрих доводиться стільки слухати та читати. Чи це справді були бандити, безсердечні вбивці, свавільники Переконаний, що це неправда Стоваришення, котре має свої звичаї, закони і твердо їх додержується, не може бути анархічним Коли б кожний жив так, як йому завгодно, то такому жодного закону не треба.

Були в запорожців свої хиби, та вони не лише шкодили їм самим найбільше, а й навпаки приносили користь їхнім сусідам, і це довело запорожців до загибелі.

Узагалі беручи, запорожець легкодушний, загонистий, не постійний Не дивився на дальшу мету, а цікавився лише нинішнім днем Запорожця легко було перемовити і на свій бік перетягти.

На таку характеристику дає нам історія багато прикладів Навіть такий великий чоловік як Петро Конашевич-Сагайдачний давав себе часто піддурити обіцянками і заманити Дав себе заманити на московську війну.

Найкращу характеристику запорожця змалював Гоголь у своїй історичній повісті «Тарас Бульба» Хоч, може, Бульби й не було на світі, але характеристика дуже влучна Запорожець веселої вдачі, любить погуляти Запорожець жив усе життя, від немовляти, у вічній небезпеці Побратимство - то святий обов’язок двох козаків Такому народові треба було доброї голови і сильної руки, і то на довгий час (А. Чайковський).

Ø   Назвати речення прості й складі. Довести правильність свого вибору.

Ø   Пригадати з уроків зарубіжної літератури повість «Тарас Бульба» і усно описати головного героя.

Ø   З’ясувати лексичне значення виділеного слова (анархія — стан суспільства, у якому відсутні організована влада, закони, немає певних обов’язкових норм поведінки, безладдя, хаос). Скласти з ним два речення: просте і складне.

Лінгвістичне дослідження з творчим завданням

Ø   Прочитати. Поділити текст на речення. Довести, що перед вами текст. Сформулювати тему й мікротеми поданого висловлювання. Записати, розставляючи розділові знаки.

Основою докорінного перелому в українській літературі стала творчість Т. Шевченка переважний інтерес до етнічно-побутових рис українського народу ідеалістичні поривання романтиків до козацького минулого замінюються зверненням послідовників великого поета до корінних антагонізмів кріпосницького суспільства поглиблюється розуміння народності, незрівнянно багатшими стають засоби типізації дійсності, діапазон літературної мови все виразнішою постає залежність характеру і поведінки персонажів від системи суспільних відносин у творах Марка Вовчка виявляється непримиренний конфлікт між поміщиками й пригнобленим селянством виникають типи народних протестантів про трагічну долю буковинських селян і жовнірів розповідає талановитий прозаїк Ю. Федькович в його творчості реалізм поєднується з досить сильним романтичним струменем, що своєрідно забарвлює твори реалістичного плану (За Н. Крутіковою).

Ø   З’ясувати зміст виділеного вислову.

Ø   Знайти односкладні й двоскладні речення. Підкреслити в кожному реченні граматичну основу. Назвати неповні речення.

Ø   Пригадати, хто з письменників змальовує історію нашої держави. Доповнити текст власною інформацією про тернистий життєвий шлях українського народу, описаний у творах митців художнього слова.

Матеріал для вчителя. Антагонізм — супротивність, непримиренна суперечність (неприязнь, ворожість).

Дослідження-зіставлення

Розглянути схему і скласти зв’язну розповідь про те, чим речення відрізняється від словосполучення.

Творче завдання

Ø   Прочитати прислів’я. Пояснити зміст кожного. Списати. Підкреслити головні члени.

1. Лежачого не б’ють. 2. Весною сій - восени збереш. 3. Вік живи - вік учись. 4. Як дбаємо, так і маємо. 5. З вогнем не жартуй. 6. Друга пізнають у біді. 7. Коли маєм — не шануєм, а змінивши, плачем. 8. Хто не ризикує, той хати не збудує (Нар. творчість).

Ø   Усно доповнити народні вислови так, щоб змінилася структура речень.

Розвиток комунікативних умінь

Ø   Скласти діалог, використовуючи подані прислів’я. Дати йому заголовок у формі словосполучення. У репліки ввести фразеологізми з довідки і використати речення: а) різні за метою висловлювання; б) двоскладні й односкладні; в) прості й складні; г) повні й неповні; д) поширені й непоширені.

Ø   Розіграти діалог. Записати 3–4 репліки, пояснити розділові знаки і зробити їх синтаксичний розбір.

Ø  Довідка: ум на розум заходить; з якої радості?; душа перевертається; де вже ноги не носили; за тридев’ять земель; брати за чисту монету.

Дослідження-трансформація

Ø   Перетворити складні речення у прості. Записати їх. Підкреслити граматичні основи.

1. І люди йшли під гору ту стрімку, і знову всім незміряні красоти відкрилися в маленькому струмку (Л. Забашта). 2. Змалку його обступали білі стіни, на яких висіли вишиті маминими руками рушники (І. Цюпа). 3. Помінялось місцем моє серце з сонцем, бо весна навколо, вітер і блакить (Р. Братунь). 4. Молодь уся була на полі, бо якраз настали жнива (Леся Українка). 5. Сонце незабаром зайшло зовсім, однак небо ще жевріло згасаючим багрянцем (А. Шиян). 6. Ясно ще осіннє сонце сяє, та холодом осіннім уже в повітрі потягає (І. Франко).

Ø   Назвати слова з орфограмою «Ненаголошені е, и» і пояснити їх написання.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Чи можна у процесі висловлювання обмежитися лише односкладними (або двоскладними) реченнями?

2. Яку роль у мовленні відіграють односкладні й двоскладні речення?

3. Яку роль у мовленні відіграють прості й складні речення?

VІІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання

Здійснити пошукову роботу в мережі Інтернет або в бібліотеці та підготувати повідомлення про відому постать, яка бере безпосередню участь у творенні історії сьогодення. Використати різні за структурою і метою висловлювання речення