Мета: поглибити знання дев’ятикласників про основні типи підрядних обставинних частин, їх місце в складнопідрядних реченнях відповідно до головної частини; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити в тексті складнопідрядні речення з підрядними обставинними, аналізувати їх, правильно інтонувати ці синтаксичні конструкції, доречно розставляти потрібні розділові знаки в реченнях зі складеними сполучниками підрядності; розвивати творчі вміння трансформувати, конструювати складнопідрядні речення з різними типами підрядних обставинних; спираючись на мовленнєво-комунікативний дидактичний матеріал, розширювати науковий світогляд дев’ятикласників.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: інтонація складнопідрядного речення; синоніміка й варіантність складнопідрядних речень.

Текст (риторичний аспект): складнопідрядні речення в текстах художнього (поезіях), публіцистичного й наукового стилів.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Виконання системи практичних завдань дослідницького характеру, спрямованих на відпрацювання пунктуаційних умінь і навичок

Дослідження-спостереження з елементами зіставлення й обґрунтування

·         Прочитати речення, дотримуючись відповідної інтонації. З’ясувати, до граматичних синонімів чи варіантів належать подані синтаксичні конструкції. Обґрунтувати постановку коми при складених сполучниках підрядності.

Дослідження-трансформація

·         Визначити вид складнопідрядних речень. Трансформувати їх так, щоб підрядна частина стояла після головної. На прикладах речень довести варіантність постановки коми в трансформованих реченнях.

1. Унаслідок того що світові запаси корисних копалин — вугілля, нафти, природного газу — виснажено, виникає необхідність пошуку нових джерел енергії. 2. Незважаючи на те що одержувана енергія екологічно чиста, самі фотоелементи містять отруйні речовини, наприклад, свинець, кадмій, галій, миш’як. 3. Для того щоб цілком вибити ієрогліфами на стіні храму повне протокольне ім’я фараона, досвідченим каменерізам був потрібний тиждень. 4. У зв’язку з тим що при використанні фотоелектричних систем немає спалювання і немає рухомих частин, вони безшумні й чисті. 5. Для того щоб зрозуміти власне місто, цікаво було б замислитися над його символом (З ж. «Країна знань»).

Усвідомлення теоретичного матеріалу

·         За допомогою схем-моделей сформулювати пунктуаційне правило щодо вживання коми в складнопідрядних реченнях при складених сполучниках підрядності.

·         Дослідити, що відбувається зі складеним сполучником, якщо кома ставиться перед його останньою частиною (сполучником що, щоб, як).

Дослідження-зіставлення

·         Порівняти речення. Спостерігаючи над пунктуацією, визначити, який варіант постановки коми при складених сполучниках підрядності є недоцільним. Обґрунтувати свій вибір.

Коментар. Якщо підрядна частина зі складеним сполучником стоїть перед головною, то кома ставиться тільки після всієї підрядної частини.

Дослідження-моделювання

·         Змоделювати складнопідрядні речення так, щоб підрядні частини, що в дужках, знаходилися в середині головної. Пояснити вживання розділових знаків у змодельованих реченнях. Накреслити схеми.

1. Срібна булава нагадувала всім про велику владу ватажка (що блищала в дужій руці запорозького кошового ота_мана) (А. Кащенко). 2. Кожен немов переноситься в іншу епоху (хто потрапляє в «Софіївку») (О. Седак). 3. Усе важко передати словами (що переповнює душу скрипаля-віртуоза) (Н. Гордієнко-Андріанова). 4. З-понад дерев уставала грозова хмара (що за хатою) (В. Думанський). 5. Той завжди справляє враження культурної, освіченої, компетентної людини (хто вільно послуговується всім багатством фонду крилатих слів, активно використовує їх) (О. Ханкевич). 6. Пісні були однаково улюблені, рідні для всіх українців (що народилися на Лемківщині й Наддніпрянщині, Закарпатті й Поліссі, Слобожанщині й Галичині) (І. Осташ). 7. У темно-синій далині чорними силуетами виднілися нафтові вишки (що з кожною хвилиною світлішала) (І. Цюпа).

·         Дослідити, чи до одного виду належать змодельовані складнопідрядні речення. Відповідь обґрунтувати.

Пунктуаційний практикум

·         Записати складнопідрядні речення, розставляючи потрібні розділові знаки. Дослідити, чим ускладнені їхні частини. Назвати пунктограми.

1. Знані й невідомі давні події що позначили шлях Київської Русі немов глибинні живлющі джерела напоїли наснажили героїчним духом легенди й богатирські поеми-билини (О. Засенко). 2. Колорит картини ефективно побудований на контрасті теплового місячного сяйва що огортає все довкола сповнюючи простір загадковою таємничістю (Ю. Белічек). 3. Нестор мабуть не до кін- ця усвідомлював який неоціненний дар зробив він наступним поколінням (Д. Степовик). 4. Сонце висушило блискучі сльозинки які ще ранком котилися по пелюстках і по листячку по різнобарвних голівках квіток по зелених гілках вишняку (Н. Романович-Ткаченко). 5. Село дихало безмежною глибиною спокою який непомітно викликався сонцем з надр землі й переливався в кожне стебло і в кожне живе серце (Т. Осьмачка). 6. Не слід забува- ти що етикет це зовнішній прояв внутрішньої дисципліни людей прагнення до порядку й порядності (А. Коваль). 7. Буває так що помилка закріплюється в мові передається нащадкам і стає нормою (І. Вихованець).

·         Визначити вид складнопідрядних речень. Накреслити схеми.

·         Зробити синтаксичний розбір третього речення (письмово).

Вибірково-розподільний диктант (робота в парах)

·         Розставляючи потрібні розділові знаки, записати складнопідрядні речення в такій послідовності: а) головна й підрядна частини не ускладнені; б) ускладнена лише головна частина; в) ускладнена підрядна частина.

1. Коливання атмосфери-океану призводить до того що зміна цих мас впливає на швидкість обертання землі а також можливо і на тектоніку плит. 2. Сонячна радіація залежить від активності Сонця яка має циклічний характер. 3. Згідно з каталогами сумарна кількість землетрусів що мають місце на Землі змінюється з року в рік. 4. Якби сейсмічність не залежала від обертання Землі землетруси розподілилися б рівномірно по всіх широтах. 5. Хоч широтний розподіл землетрусів для окремих півкуль і відрізняється від глобальної картини він теж симетричний відносно земної осі обертання. 6. Критична широта це межа яка розподіляє зони напруг стиснення і розтягнення в земній корі. 7. Про те що континенти дрейфують зі швидкістю декілька сантиметрів за рік учені знали давно. 8. Землетрус 2004 року в Південно- Східній Азії можливо може свідчити про те що в сучасну епоху континенти поступово наближаються один до одного (З ж. «Країна знань»).

Ключ. А — 2, 4, 5, 7; Б — 3, 8; В — 1, 6.

·         З’ясувати стильову належність речень. Відповідь обґрунтувати.

Дослідження-відновлення

·         Відновити поетичні рядки, розставляючи потрібні розділові знаки. Визначити вид складнопідрядних речень, назвати засоби зв’язку. Накреслити схеми.

1. Моя веселко довгождана тебе так довго не було хоч стільки небу догоджали і звір і птиця і зело (Н. Матюх). 2. Село моє воно мабуть не плакало коли за руку провело в широкий світ (О. Дерев’янко). 3. Он хтось пере у копанці білястій і поглядає зморено туди де пропливають хмари зозулясті лишаючи оранжеві сліди (М. Гриценко). 4. А треба рвати злісне коло робити до життя прорив щоб нас майбутній Марко Поло немов тубільців не відкрив (В. Черепков). 5. Святкувати не смієш бездумно щоб не стала безплідна наша чорна хлібина землі (П. Скунць). 6. Хліб село збирає щоб ми у щасті і в добрі жили (Д. Кононенко).

·         Визначити, чим ускладнено частини складнопідрядних речень. Пояснити вживання розділових знаків.

Ключ

1. Моя веселко довгождана,

Тебе так довго не було,

Хоч стільки небу догоджали

І звір, і птиця, і зело.

Н. Матюх

2. Село моє, воно, мабуть, не плакало,

Коли за руку провело

В широкий світ.

О. Дерев’янко

3. Он хтось пере у копанці білястій

І поглядає зморено туди,

Де пропливають хмари зозулясті,

Лишаючи оранжеві сліди.

М. Гриценко

4. А треба рвати злісне коло,

Робити до життя прорив,

Щоб нас майбутній Марко Поло,

Немов тубільців, не відкрив.

В. Черепков

5. Святкувати не смієш бездумно,

Щоб не стала безплідна

Наша чорна хлібина землі.

П. Скунць

6. Хліб село збирає,

Щоб ми у щасті і в добрі жили.

Д. Кононенко

ІV. Узагальнення зробленого на уроці Зоровий диктант (самостійна робота)

·         Списати текст, розставляючи потрібні розділові знаки. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. У складнопідрядних реченнях виділити засоби зв’язку.

ВІДЛУННЯ ПОГОРИСЬКИХ МІСТ

За літописними свідченнями в XI—ХІІІ століттях на мальовничих берегах Горині на місці теперішнього села стояло славнее місто що належало до так званих погоринських городів. Підтвердженням цьому є залишки давньоруського городища, слідів якого не змели з лиця землі лихоліття історії. Нині вони нагадують про велич колишнього поселення. Та трапилося так що все створене руками і розумом людським згинуло в огнях князівських

міжусобиць та воєн.

Упродовж наступних століть Городець був власністю князів Свидригайлів Гольшанських Острозьких Заславських. Та вдалося йому знову заявити про себе лише за часів нового власника бібліофіла й мистецтвознавця Антона Урбановського. Коли польський письменник Юзеф-Ігнаци Крашевський у 1832 році відвідав панський палац він був вражений колекцією старовинних полотен відомих європейських майстрів пензля Леонардо да Вінчі «Святий Іоанн» Рубенса «Оголена жінка в хутрі» та «Благовіщення Богородиці» Рафаеля «Святе сімейство».

Надзвичайно цінною була й нумізматична колекція. Тут зберігалися рідкісні монети й медалі Греції та Риму різних євро- пейських країн і міст. Відомо що нумізматичну колекцію напередодні Першої світової війни придбав Дрезденський музей. Деякі картини нині зберігаються в музеях Відня й Варшави. Добра слава йшла й про величезну бібліотеку що налічувала понад 20 тисяч рідкісних книг. Особливо вартісними були рукописи на пергаменті оздоблені мініатюрами з позолотою (За Б. Дем’янчуком).

V. Домашнє завдання

·         Записати 3–4 наукові визначення у формі складнопідрядних речень. Визначити вид речень, указати на засоби зв’язку. Накреслити схеми.

·         З текстів наукового стилю (географія, біологія, фізика) виписати 5–6 складнопідрядних речень. Визначити тип підрядних частин. Накреслити схеми. Зробити синтаксичний розбір одного з виписаних речень.