Мета: поглиблювати знання учнів про складне синтаксичне ціле та його основні ознаки; удосконалювати вміння й навички школярів виділяти в тексті тему й мікротеми, тематичні речення, ділити текст на абзаци; розвивати творчі вміння працювати зі складним синтаксичним цілим у межах тексту, складати висловлювання різних типів і стилів у власному усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати почуття прекрасного: бачити красу визначних місць нашої країни, а також розуміти музичне мистецтво.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Культура мовлення і стилістика: засвоєння складних випадків слововживання. Синоніміка складних синтаксичних конструкцій.

Текст (риторичний аспект): оптимальне структурування складних синтаксичних цілих у висловлюваннях, що належать до різних типів мовлення.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Милуюся-дивуюся,

Чого душі моїй

Так весело.

П. Тичина

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів

Робота з текстом

Прочитати текст. Поміркувати, чи можна його віднести до художнього стилю. Аргументувати своє твердження. Визначити тему й основну думку висловлювання. Дібрати власний заголовок. Яка з назв відображає тему тексту?

НЕДОТОРКАНЕ СЛОВО — ВІРА

Почаївський ліс. Старі товстючі дерева. І тут помітно війну. Розтрощені стовбури, укриття. Порозкидані зіпсуті речі.

У лісі холодно. Йдеться легше. Жарти і сміх стихають, бо ще півгодини, ще кілька кілометрів, і перед очима — Почаїв. Виходять на узлісся, зупиняються, стають навколішки, побожно хрестяться. Володко в полоні вражень. Він хреститься також. Перед очима велетенська, маєстатнапостать лаври зі всіма її будівлями. Володко безліч разів бачив її на малюнках і ось аж тепер нарешті бачить її власними очима.

Сила вражень, віри охопила й озброїла його. Перед ним — велична, залита передвічним сонцем святиня, до якої впродовж віків зі всіх куточків його рідної землі спливали люди, щоби бодай тут зачерпнути підсилення віри — єдиної опори жорстоко-нужденного селянського існування.

Віра. Недоторкане слово. Над світом війна, над світом пожежа, а вониклячать у поросі. Які сили піднімуть їх із того пороху й уведуть у цей святий храм? Дзвін. Велетенський дзвін. Від його громового рокоту затремтіли люди, дерева, земля.

— Ну, люди! Вже час! Вставаймо!

Серед глибокої тиші під звуки велетенського дзвону ті слова видаються закликом. Усі встають, назувають на ноги постоли і помалу йдуть. Усе ближче й ближче лавра. Усе ближче й ближче мета. Усе потужніше гуде великий дзвін, розтягаючи своє бамкання геть навколо, як далеко сягне людське око (У. Самчук).

Виділити в тексті мікротеми. Обґрунтувати свою думку. Виписати ключові слова, словосполучення і тематичні речення.
З’ясувати лексичне значення виділених слів.
Переказати висловлювання, дотримуючись логіки й послідовності викладення думок.

Матеріал для вчителя. Поча_їв — місто на Тернопільщині. Маєста_тний— величний. Постоли_ — м’яке селянське взуття зі шкіри. Кля_чіти — стояти навколішки.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Коментар учителя. Абзац має два значення. 1. Відступ у початковому рядку тексту. 2. Пов’язана за змістом частина тексту від одного відступу до другого.

Абзац — одиниця тексту, що являє собою єдність тематично об’єднаних речень, в одному з яких називається тема чи основна думка абзацу. Таке визначення дозволяє мовцеві чітко визначити тему й дотримуватися її розвитку в інших реченнях, а читачеві або слухачеві визначити предмет мовлення й утримувати його в пам’яті доти, поки він не заміниться іншим предметом мовлення. Тему абзацу часто називають мікротемою. У художніх текстах мета абзацу може виражатися кількома реченнями. Речення в абзаці повинні розподілятися так, щоб основна думка була виражена першим або останнім реченням.

Розташування речень у середині абзацу повинно бути таким, щоб кожне з них готувало читача до сприйняття наступного речення. Якщо в абзаці немає тематичного речення, то це означає, що він забезпечує тему й основну думку попередніх частин тексту.

Дослідження-аналіз (з елементом експерименту)

Прочитати текст мовчки. Схарактеризувати його за синтаксичною будовою. Якими реченнями насичене висловлювання?

Живий голос батьків, дідів. Заповіт нащадкам. Духовна естафета поколінь. Пісня... Вона супроводить нас ціле життя. Над колискою — й над могилою. На весіллі й на раннім полі. У час найбільших торжеств, народних гулянь. У хвилини самотності. З нею штурмували океанські глибини й зоряні висоти. А в часи війн, у чорні дні реакції йшли на штурм чи на страту — з піснею на вустах.

То що в тобі за диво таке, пісне, що за вогонь, який магніт, яка сила незмірна таїться в тобі, що примушує нас любити й ненавидіти, сміятися і плакати? То скроплює душу росою, то запалить раптом вогнем! Надихає на творчість, на мирну працю — і кидає в бій на смерть!

Пісня-розповідь. Пісня-клич. Сповідь. Реквієм. Вибух. Освідчення, і романс, і притча, і марш, і гімн. «Стелися барвінку» й «Козака несуть». «Заповіт», «Два кольори», «Лелеченьки»... У горі й радості, у праці та відпочинку ти розцвічуєш наше життя, робиш його запашним, поетичним, легшим, світлішим (Є. Колодійчук).

Проаналізувати авторський поділ тексту на абзаци. Поміркувати, чи можна змінити послідовність розташування абзаців. Проекспериментувати, помінявши місцями абзаци. Що змінилося?
Пригадати одну з названих у тексті народних пісень, відтворити її. Проаналізувати зміст.

Пояснити правопис виділених слів.

Дослідження-відновлення

Переписати, визначивши межі речень і розставивши пропущені розділові знаки. Поділити висловлювання на мікротеми. З’ясувати тип мовлення. Дібрати заголовок, який би відбивав тему тексту.

Українська народна пісенність дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу нев’януча окраса його духовної культури здається усю мудрість обдарування усю красу і благородство душі усю ніжність і ласку увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів тому сповнені юної зваби безсмертно ширяють пісні над українськими просторами легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця підносити настрій окрилювати бажання надихати у праці розраджувати в горі тамувати душевні болі множити сили у боротьбі до пісні звертаються колективно й поодинці в будень і свято старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях у ній повсякчас можна почути рідний серцю

голос батьківщини уловити відлуння своїх інтимних почуттів та затаєних дум золотий промінь надії слово мудрої поради і тихої маминої ласки супроводжуючи народне життя у щоденному побуті й на історичних шляхах пісня обіймала весь багатогранний світ людини (О. Дей).

 Поміркувати, чи треба поданий текст ділити на абзаци? Пояснити.
 Доповнити текст, створивши один абзац, як заключну частину висловлювання.
 Чи поділяєте ви думку про те, що народна пісня може щось значити для старшого покоління, але не для молоді? Аргументувати свою думку.

Матеріал для вчителя (оригінал тексту). Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев’януча окраса його духовної культури. Здається, усю мудрість обдарування, усю красу і благородство душі, усю ніжність і ласку, увесь високий і гордий політ думки та натхнення вклали протягом століть у свої пісні легіони безіменних народних співаків і поетів. Тому, сповнені юної зваби, безсмертно ширяють пісні над українськими просторами, легко залітаючи на крилах мелодії за межі рідного краю. Народні пісні володіють чудовою здатністю полонити людські серця, підносити настрій, окрилювати бажання, надихати у праці, розраджувати в горі, тамувати душевні болі, множити сили в боротьбі. До пісні звертаються колективно й поодинці, в будень і свято, старі й молоді звертаються при найрізноманітніших життєвих нагодах і душевних зворушеннях. У ній повсякчас можна почути рідний серцю голос батьківщини, уловити відлуння своїх інтимних почуттів та затаєних дум, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихої маминої ласки. Супроводжуючи народне життя, у щоденному побуті й на історичних шляхах пісня обіймала весь багатогранний світ людини (О. Дей).

Робота з деформованим висловлюванням

Прочитати висловлювання. Чи можна назвати його зв’язним? Обґрунтувати свою думку.

ТА ВСЕ-ТАКИ, ЩО Ж ТО Є МУЗИКОЮ?

Ліра — простий і невибагливий інструмент, а звучить пречудово і вражає душу. Дивно: не може жити без музики народ, вона пом’якшує серця, очищає душу. Он білозуба молодиця у вінку з польових квітів раптом схлипнула, тицьнула в руку сліпого тільки що куплений у лоточника гарячий бублик, а потім ще й копійку з-за пояса дістала...

Чайковський зупиняється на вузенькій польовій стежині і з-під долоні уважно вдивляється в небесну височінь. Музика, музика, а вона ж невід’ємна частина життя кожного

народу, виразниця його душі. Музика, пісня допомагають перенести злигодні, безправ’я, бідність. Що було б з людством, якби якоїсь страшної миті з цілої землі щезла музика?.. Мабуть, це передусім найщиріший, найприродніший спосіб спілкування людини з людиною, той тремтливий настрій душі, коли все сприймається з півслова, з одного погляду... Чайковський повільно йде полем, устеленим багрянцем диких маків. Десь далеко калатають монастирські дзвони, щебечуть над головою пташки, сюрчать у соковитих заростях весняних трав коники. Музика простого життя — незбагненна, чарівна, гідна вічного захоплення. Споконвіку людина насолоджується її звуками, наснажується на створення власної музики, повіряючи їй усі без винятку почуття (За Н. Калініною).

 Відредагувати висловлювання, переставивши абзаци так, щоб вийшло логічно побудоване цілісне зв’язне висловлювання.
 Виділити складні синтаксичні цілі в тексті. Схарактеризувати їх. Визначити тип і стиль мовлення.
 Пригадати з вивченого на уроках музики про П. Чайковського як композитора. Доповнити текст відомою інформацією про композитора.

Матеріал для вчителя (оригінал тексту). Ліра — простий і невибагливий інструмент, а звучить пречудово і вражає душу. Дивно: не може жити без музики народ, вона пом’якшує серця, очищає душу. Он білозуба молодиця у вінку з польових квітів раптом схлипнула, тицьнула в руку сліпого тільки що куплений у лоточника гарячий бублик, а потім ще й копійку з-за пояса дістала...

Музика, музика, а вона ж невід’ємна частина життя кожного народу, виразниця його душі. Музика, пісня допомагають перенести злигодні, безправ’я, бідність. Що було б з людством, якби якоїсь страшної миті з цілої землі щезла музика?.. Чайковський повільно йде полем, устеленим багрянцем диких маків. Десь далеко калатають монастирські дзвони, щебечуть над головою пташки, сюрчать у соковитих заростях весняних трав коники. Музика простого життя — незбагненна, чарівна, гідна вічного захоплення. Споконвіку людина насолоджується її звуками, наснажується на створення власної музики, повіряючи їй

усі без винятку почуття. Та все-таки, що ж то є музикою? Чайковський зупиняється на вузенькій польовій стежині і з-під долоні уважно вдивляється в небесну височінь. Мабуть, це передусім найщиріший, найприродніший спосіб спілкування людини з людиною, той тремтливий настрій душі, коли все сприймається з півслова, з одного погляду... (Н. Калініна).

Комунікативний практикум

Об’єднатись у групи і скласти повідомлення на тему «Роль пісні в житті сучасних школярів». Виділити у висловлюванні складні синтаксичні цілі та пояснити поділ його на абзаци. Аргументувати свою думку.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Підготувати інформацію про Почаївську лавру, використовуючи різноманітні літературні джерела або інформацію з мережі Інтернет. Проаналізувати висловлювання, аргументуючи наявність абзаців і складних синтаксичних цілих. Зробити синтаксичний розбір одного речення на вибір.