Мета: поглибити знання учнів про складне синтаксичне ціле, його ознаки, сформувати поняття про види міжфразового зв’язку компонентів висловлювання (ланцюговий і паралельний) і способи зв’язку (перспективний і ретроспективний); розвивати вміння аналізувати структуру складних синтаксичних цілих, визначати види зв’язку речень у них; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти усвідомленню ролі людини в розвиткові суспільства.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою й завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів учнів з теми

Дослідження-зіставлення

Прочитати творчі роботи старшокласників. Дослідити, що виражають заголовки — тему чи основну думку. В обох тек- стах знайти ключове речення, яке виражає основну думку. На основі зіставлення проаналізувати, як розкривається загальна тема. Поділити тексти на смислові частини, скласти план обох висловлювань.

КИМ І ЯКИМ БУТИ?

Старі люди говорять, що, коли народжується дитина, на небі спалахує зірка, і з кожним днем вона розгоряється все сильніше і сильніше, щоб її сяйво побачила ця людина.

Кожен у дитинстві мріє стати розвиненою й освіченою особистістю. На мою думку, головне — бути Людиною. Щоб не соромно було дивитися в очі друзям, пізніше — колегам, одним

словом — тим, хто тебе оточує.

Будь добрим, чесним, вірним, працелюбним, чуйним, і багатство твоєї душі не можна буде зрівняти з тим багатством, яке люди вимірюють у грошах, бо багатство душі — безцінне, його не можна купити чи продати, це скарбниця, яку ти повинен берегти і примножувати. Знай цінності в житті. Адже як можна жити просто так? Жити треба заради того, чим ти дорожиш, заради того, кого ти любиш, поважаєш, цінуєш. Знайди мету в житті. Нехай ця мета стане твоєю провідною зіркою, і, не дивлячись на страх, іди «крізь терен до зірок»!

КИМ І ЯКИМ БУТИ?

В нас усіх є дещо цінне,

Дивовижне й незамінне.

Є життя в кожного з нас

І цікаве, і глибинне.

Ким же бути і яким?

Кими бути нам усім?

Знає це навіть дитина,

Відповідь одна — Людина!

Треба бути нам людьми,

Чесними і добрими,

Треба бути самостійним,

Що відповіда людині.

Треба співчуття нам мати,

Людям теж допомагати,

Треба ближнього любити

І для щастя все робити.

Будь людиною старайся,

Бути чесним намагайся,

Не забудь, що ми повинні

Бути справжніми людьми!

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи з теми

Колективне опрацювання схеми

Розглянути схему. Визначити особливості ланцюжкового (послідовного) й паралельного видів міжфразового зв’язку компонентів висловлювання.

Дослідження-розпізнавання

Дослідити види міжфразового зв’язку між складовими частинами текстів. Назвати характерні ознаки ланцюжкового (послідовного) й паралельного видів зв’язку.

1. Призвичаєні до землі переселенці бралися за плуга і вирощували хліб. Вони годували і випасали худобу, полювали на хижого звіра, займалися рибальством, бджільництвом. Праця

цих роботящих людей давала плоди (О. Опанович).

2. Шевченко — наш поет і перший історик. Шевченко перше всіх запитав наші німі могили, що вони таке, і одному тільки йому дали вони ясну відповідь, ясну, як Боже слово. Шевченко перше всіх додумався, чим наша старосвітчина славна і за що проклянуть її грядущі роди (П. Куліш).

3. Саме інженери примусили вчених подумати, як втрутитися в найглибші тайники кристалів, перетворити графіт на алмаз. Інколи вони вкраплені в метеоритах, що прилітають з космосу на землю. Очевидно, створюють їх височенні температури, надвисокі тиснення удару при падінні на землю (В. Собко).

4. Було пів на дев’яту, і до гімназичних дверей прямувала сила народу. Гімназисти йшли на перехідні екзамени. Малих хлоп- чиків, отаких, як Юра, в матросках, сорочках, матері й батьки вели на вступні. Серце Юрине затремтіло (Ю. Смолич).

5. Вельбот відійшов од берега. З вельбота мисливці стежили за двома товаришами. Сміливо залишали ті під собою великі скелі. Та ось вони вже в тому місці, де треба закладати динамітні набої. Ножами вишкрябують ґрунт з-під скель. Роблять глибокі діри. Закладають туди набої (М. Трублаїні).

6. Леся Українка — одна з найоригінальніших поетес світу. Багатогранний талант Леся Українка успадкувала від своєї матері, Ольги Косач, що виступала під літературним псевдонімом Олена Пілка. Від своєї матері Леся Українка перейняла і літературний хист, і замилування до фольклору та етнографії (Л. Костенко).

7. Дуже освічений був лікар у Ярослава Мудрого. Звали його Саргісом. Знав цей лікар кілька мов, мав при собі багату медичну бібліотеку (О. Єфімов).

Знайти «зайвий» уривок за видом міжфразового зв’язку, який характеризується поєднанням ланцюжкового й параллельного зв’язків.

Дослідження — творче спостереження над мовним матеріалом

Прочитати складні синтаксичні цілі. Знайти в кожному з них ключове речення, що виражає основний зміст висловлювання.

1. Визначному політичному діячу і полководцю часів Визвольної війни українського народу середини ХVІІ століття, гетьману України Богдану Хмельницькому присвячено багато творів монументального мистецтва. Нині в нашій країні нараховується близько ста пам’ятників, споруджених на його честь. Один із них встановлений у Києві ще в 1888 році. Історія його спорудження — це яскрава сторінка національно-визвольної боротьби українського народу (П. Скрипник).

2. І дев’ять віків тому, і сьогодні — тільки зайдеш до Софіївського собору, метушня і злигодні земного буття залишаються за порогом. Здається, відлунює загадковий і заспокійливий рай, де висохнуть сльози і загояться найболючіші рани. Тягар негоди спадає з вимученої душі. Стримані лінії стін стримують зайві вияви почуттів. Ледь чутне шепотіння натовпу в соборі здається молитовним (Д. Горбачов).

3. Нарешті прийшла весна. Після рясних дощів усе одразу вкрилося молодою травою. Вона зазеленіла навіть там, де, здавалося, їй ніяк було вчепитися корінцем на майже голому камінні. По садах зацвіли черешні та жерделі, а на згір’ях попід деревом розцвітали чудні зелені квітки на дебелих соковитих стеблинах. Від тих квіток розходилися чудові пахощі, що єднали в собі і пахощі молодої рослинності, і яблуневого цвіту, і черешні, і конвалії. То були справжні весняні квіти звабливі, прекрасні, повні таємного життя та розкошів (М. Кибальчич).

Дослідити види зв’язку речень у висловлюваннях. Довести, яке з них належить до складних синтаксичних цілих із паралельним і ланцюжковим зв’язком.

Дослідження — творче спостереження над мовним матеріалом

·         Проаналізувати способи зв’язку в поданих складних синтаксичних цілих. Назвати спочатку номери висловлювань з перспективним зв’язком, потім — з ретроспективним.

1. Раз було так. Після першого жаркого квітневого дня плинув теплий, тихий вечір. Над хатою зійшла вечірня зоря, заграла золотом в яблуневому цвіті, тихим рожевим, у білій на стіні глині. Уперше по весні білоголова Шевченкова родина розташувалася вечеряти під яблунею надворі (С. Васильченко).

2. Йому судилося бути «українським Єремією», прокляття якого мали випекти рабську кров у співвітчизників, щоб силу нашому національному організмові давала кров здорова, дужа,

горда. Йому нелегко було говорити холодним тоном історика. «Ярий крик» викрешував публіцистичні тони, а зосередженість на одній великій думці-пристрасті оберталася категоричністю й часом однозначністю присудів чи оцінок. Таким уже був хрест Євгена Маланюка (З журн.).

3. Коли кажемо Григорій Сковорода, у голову приходить: мандрівник, мудрець, байкар, поет. При цьому імені згадується: дорога, бідна, але мудра людина, химерна закручена мова і тужлива мелодія, котра супроводжує важкуваті, але сильні строфи його віршів. Це ім’я знають в Україні всі (За В. Шевчуком).

4. Якось довелося бути свідком такої історії. У міському парку, присівши на лавці, вели неквапну розмову двоє літніх людей. Та ось їхню розмову обірвав хлоп’як: пробігши поруч, він нагло потріскотів іграшковим автоматом, націленим на людей. Сивочолий чоловік підвівся, підійшов до ще досить молодих батьків (В. Скуратівським).

5. Ласкавий читачу мій, розкажу тобі казку. Діялось це не тоді, як людей було трохи, а тоді, вже, як було їх багато; і не тоді це діялось, як по річках і ставках текли молоко та меди, а як річки та ставки текли морями кров, та сльози, та піт. У тих місцях, де падав цей піт, ці сльози, ця кров, там стала земля парувати. Стала ця пара здійматись угору, стала рости і зробилася з неї великая хмара, хмара Життя. А як дійшла вона до своєї пори, то родилося з неї двоє дітей, двоє синів Життя: Вперед і Назад (В. Винниченко).

Методичний коментар. При перспективному зв’язку перше речення, словосполучення чи навіть слово визначає зміст наступної розповіді.Ретроспективний зв’язок передбачає, що попередні речення розкривають зміст останнього.

Визначити складні синтаксичні цілі з паралельним видом зв’язку.

Дослідження-реконструювання

·         Прочитати текст. Визначити його тему й основну думку. Дослідити, чи правильно поділено висловлювання на абзаци. Переписати, правильно поділивши текст на окремі смислові частини. Дібрати заголовок, скласти план.

Освічені люди високо цінувалися на Запорожжі. Найздібніші ставали військовими писарями й нерідко грали вирішальні ролі серед запорозьких козаків. Багато освічених людей, безумовно, давала запорозьким козакам Київська духовна академія. Та були осередки освіти, школи і в самому Запорожжі. Вони поділялися на січові, монастирські й церковнопарафіяльні. У січовій школі навчалися хлопчики, які самі приходили з України й Польщі, або ж спеціально привезені багатими батьками в Січ для навчання грамоти й військового мистецтва.

Свого часу тут одержав освіту і військову підготовку старший син Богдана Хмельницького Тиміш, якому пророкували майбутнє великого полководця. За свідченням сучасників, на Січі було до п’ятдесяти школярів.

Вони вчилися читання, співів і письма, мали особливий громадський устрій, що був схожий на військовий. Спільні кошти зберігалися завжди у старшого, якого обирали всі. Січові школярі отримували прибутки частково від батьків, частково за дзвоніння у дзвони, за колядування та привітання козаків у свята Різдва Христового, Нового року й світлого Воскресіння. У церковнопарафіяльних школах, частина яких призначалася для навчання музики і співу, навчалися молоді козаки, які жили у слободах, зимівниках і хуторах. Таким чином, січове товариство жило не тільки інтересами нинішнього дня, а й інтересами віддаленого майбутнього (За Д. Яворницьким).

З’ясувати види міжфразового зв’язку речень у тексті.

V. Підсумок уроку

VІ. Домашнє завдання

Виписати з роману Івана Багряного «Тигролови» приклади складних синтаксичних цілих з ланцюжковим і паралельним зв’язком. Назвати тематичні речення.