Мета: поглиблювати знання учнів про текст; ознайомити з поняттям «складне синтаксичне ціле» та з його основними ознаками; навчити відрізняти складне синтаксичне ціле від набору речень; розвивати творчі вміння працювати зі складним синтаксичним цілим, складати висловлювання різних типів і стилів в усному й писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу навчати школярів розуміти і цінувати життя, дане батьками і долею, щоб любити, цінувати його і творити заради майбутнього. Внутрішньопредметні зв’язки: Текст (риторичний аспект): оптимальне структурування складних синтаксичних цілих у висловлюваннях, що належать до різних типів мовлення. Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції). ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку Вступне слово вчителя. У процесі вивчення розділу «Складне синтаксичне ціле» ви навчитеся знаходити складне синтаксичне ціле в тексті, визначати його істотні ознаки, види і засоби міжфразного зв’язку; усвідомите відомості про розподіл тексту на мікротеми, членування речень у висловлюванні на відоме і нове, співвідношення складного синтаксичного цілого з абзацем; зможете оцінювати виражальні можливості складних синтаксичних цілих різних типів і стилів; набудете вмінь і навичок конструювати невеликі тексти на певну тему, доцільно розподіляючи їх на складне синтаксичне ціле й абзаци відповідно до комунікативного задуму, використовуючи членування речень на відоме й нове для забезпечення оптимальної зв’язності текстів, а також використовувати виражальні можливості складних синтаксичних цілих різних типів і стилів у власному усному й писемному мовленні. ІІІ. Оголошення епіграфа Перед тобою світ — великий том розкритий. М. Рильський ІV. Актуалізація мотиваційних резервів школярів (відтворення теоретичних знань учнів, які необхідні будуть у роботі на уроці) Бесіда за запитаннями 1. Чим відрізняється речення від тексту? 2. Що таке текст? 3. Назвати основні ознаки тексту. 4. Як визначити тему й основну думку тексту? 5. Назвати мовні засоби речень у тексті. 6. Пригадати основні етапи аналізу тексту. Робота з текстом · Прочитати текст. Визначити тему й основну думку висловлювання. Які типи мовлення поєднані в ньому? Підтвердити свої думки прикладами з тексту. ГІМН ЖИТТЮ Воля! Хто його видумав, хто вперше вимовив це слово? Благословен хай буде навіки!.. Скільки тут простоти, скільки величі! Який безмежний незбагненно широкий зміст! Скільки крові пролилося — і ще проллється! — щоб звучало воно повноцінно, гордо на весь голос. Воля! Це клекіт орла, що ширяє там, у недосяжній висоті, гучний поклик трембіти, непорочність смерек, що віками ждуть не діждуться обіймів сонця; це буяння дикої ружі, переливи роси, плин потоку; це — Чорногора з її незабутньою Довбушевою вольницею... Ні перед чим не зупинятись, не хилитись — піти! Аж на те далекеє верхів’я. Зійти й поставити стару корогву — нехай має! Хай буде знаком, ясним дороговказом. Вони стояли на самісінькій вершині Лукавиці, безмовні, зачаровані красою Бескидів. Перед ними у всій своїй мальовничості лежало царство гір і лісів. Буйні вітри чесали зелені коси смерек, полоскали ущелини, в які не пробивалося сонце. Гори співали — потоками, птаством, голосами звірів і худоби. Усе це перевивалося пахощами полонинських квіток, ніжною голубінню височини, злітало до сонця. Проте не зникало. Між землею і небом лунала якась могутня й воднораз спокійна мелодія — гімн життя, як у думках нарекла її Леся. Спів бентежив молоді груди, родив у них нестримний потяг до творення. Співало серце, її змучене, стомлене серце. Чого хотіло? Спокою, забуття? У такий час? У краю, де гніздяться орли, де в кам’яних ложах набираються сили громи?.. Ні, серце! Нам з тобою іще стояти супроти бурі, будити мертвих. Чуєш-бо? Хай навіть ота лавина з гір упаде на голову, мов доля злая, стояти маєм! Стояти будем! (За М. Олійником). · За якими ознаками можна визначити, що це текст? · Стисло переказати прочитаний текст. V. Сприймання й засвоєння учнями нового матеріалу Коментар учителя. Текст — літературно опрацьоване чи усне повідомлення, яке складається з ланцюга речень-висловлювань, об’єднаних в єдине ціле задумом, ідеєю. Це об’єднана смисловим зв’язком послідовність знакових одиниць, основними рисами якої є зв’язність і цілісність. До складу тексту входять як поєднані між собою речення, так і надфразові єдності або складне синтаксичне ціле. Мовні одиниці, що допомагають об’єднати сукупність речень у тексті, називають засобами зв’язку. Складне синтаксичне ціле — це група речень, об’єднаних граматичним і змістовим зв’язком, що виражають думку вільніше, розгорнутіше й повніше порівняно з реченням. У складному синтаксичному цілому речення не рівноцінні: одне з них виражає найважливішу інформацію, а інші — уточнюють, поглиблюють, конкретизують її. Складне синтаксичне ціле найчастіше збігається з абзацом, хоч може складатися і з кількох абзаців. Текстові характерні такі ознаки: · зв’язність, · цілісність, · авторська мета, · інформативність, · ситуативність (зв’язність з контекстом), · наявність смислових частин та єдність їх, · особистісне ставлення, · розгорнутість, · послідовність, · завершеність, · динамізм зображуваного. Серед названих ознак найважливішим є зв’язність і цілісність. Зв’язність — властивість, що характеризує особливості з’єднання всередині тексту його елементів. Цілісність — властивість, пов’язана зі смисловою єдністю. Текст може бути зв’язний, але не цілісний і, навпаки, цілісний, але незв’язний. VІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи Дослідження-аналіз · Прочитати тексти й визначити, який з них є зв’язний, але нецілісний та незв’язний, але цілісний. Текст 1 — Однак, панове, мені також хочеться задати вам одну загадку. Стоїть чотирьохповерховий будинок, у кожному поверсі вісім вікон, на даху два слухових вікна і дві труби, на кожному поверсі по два квартиранти. А тепер скажіть, панове, у якому році померла у швейцара його бабуся? (Швейк). Текст 2 — Мамцю, ти мене кликала? — Ні. — Татку, може ти мене звав? — Ні. — Бабусю, бабусю, а ви мене кликали? — Ні. — Добре, скажу по-іншому: ми сьогодні, взагалі-то, їсти будемо?! (Нар. творчість). · Дослідити, чим відрізняється структура поданих висловлювань. · Назвати ознаки текстів. Навчальне аудіювання · Прослухати. Про що розповідається в кожному реченні? Що в них спільного? Чи пов’язані вони між собою? Чи можна дібрати заголовок. Протягом майже всієї історії свого існування людина використовує в їжу смачне пташине м’ясо і яйця, збирає пух і пір’я, з якого виготовляє теплі та м’які речі. Тіла найпростіших багатоклітинних тварин нагадують посудину, стінки якої складаються лише з двох шарів клітин. Корали — окраса прибережних вод морів та океанів. У Чорному морі живе декілька видів раківсамітників. Хребетні опанували різні середовища проживання, тому мають певні відмінності в будові та в процесах життєдіяльності. Тваринний світ постійно перебуває під впливом людської діяльності (З підручника). · Зробити синтаксичний розбір першого речення. Накреслити схему. Творче завдання. Розгорнути зміст останнього речення так, щоб утворилося складне синтаксичне ціле. Колективна робота з таблицею (розвиток наукового мовлення) · Розглянути таблицю. Скласти повідомлення на тему «Властивості цілісності та єдності тексту».
Поміркувати, чим текст відрізняється від складного синтаксичного цілого. Робота з деформованим висловлюванням · Прочитати. Розташувати речення так, щоб вийшло зв’язне висловлювання. Поділити на абзаци. Визначити складні синтаксичні цілі. Аргументувати свою думку, назвавши ознаки їх. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. І погасне. Бо другої молодості немає у світі. Життя є молодість, труд і любов. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. У радісній знемозі він пахтить, як дорога. Він є вірним другом. Він не зраджує. Труд, як материнська рука, веде нас по стежці. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. Любов. А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух (За Ю. Яновським). · Дібрати заголовок до змодельованого висловлювання. Визначити його тему й основну думку. Матеріал для вчителя (оригінал тексту). Життя є молодість, труд і любов. Молодість, як дивовижний рубін, мусить горіти на серці. Усе життя людина лише шліфує грані своєї молодості. На заході днів вона засяє нестерпучим блиском. І погасне. Бо другої молодості немає у світі. Труд, як материнська рука, веде нас по стежці. Він є вірним другом. Він не зраджує. У радісній знемозі він пахтить, як дорога. Любов. Відчуваю її, як дорогу, теплу долоню на голові. Вона перебирає моє волосся, лоскоче мене за вухом, ніби я якесь мале. Вона — щось таке, що підносить людину вгору, і завмирає в неї дух. Вона знає такі таємниці, що від них розривається серце, як стигла слива, надвоє. Скільки людей співало їй! А вона, пишна, сходить, сонцем іде на небо, світить, б’є в очі, як у глибокий колодязь пустелі. І молодість дзвенить... (За Ю. Яновським). Комунікативний практикум · Скласти усний міні-твір-роздум на тему «Життя прожити — не поле перейти». Який стиль і тип мовлення ви використаєте? VІІ. Систематизація й узагальнення знань Подумати і дати відповіді на запитання: 1. Що таке складне синтаксичне ціле? 2. Чим відрізняється складне синтаксичне ціле від речення? Навести приклад. 3. Назвати ознаки складного синтаксичного цілого. 4. Чи відрізняється складне синтаксичне ціле від тексту? Аргументувати свою думку. VІІІ. Підсумок уроку Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми. ІХ. Домашнє завдання Підготувати схему на тему «Складне синтаксичне ціле, його основні ознаки». Скласти зв’язне висловлювання в науковому стилі, використовуючи схему
| |||||||||
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |