Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• аналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини;
• аналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка;
• характеризувати реформи О. фон Бісмарка;
• характеризувати діяльність СДПГ |
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• називати причини франко-прусської війни;
• описувати хід франко-прусської війни, їй наслідки;
• висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного життя Франції в останній третині ХІХ ст. |
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науковотехнічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному та економічному житті; |
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• показувати на карті хід громадянської війни в США;
• аналізувати два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни;
• давати характеристику визначним особистостям цього періоду (зокрема Лінкольну) |
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• характеризувати зовнішню політику Англії;
• показувати на карті колоніальні загарбання Англії;
• описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначати суть політики блискучої ізоляції;
• пояснювати причини й наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу |
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• показувати на карті італійські держави;
• називати райони, охоплені повстаннями з вимогами об’єднати Італію;
• характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання Італії;
• давати характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну;
• застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «політична роздробленість», «Італійське королівство», «конституційна монархія», «Папа Римський». |
Після цього уроку учні зможуть:
• встановлювати хронологічну послідовність подій;
• показувати на карті території Пруссії, Північнонімецького союзу, Австрії;
• аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії;
• називати причини франко-прусської війни;
• описувати хід франко-прусської війни, її наслідки |
Обрати одну правильну відповідь |
Після цього уроку учні зможуть:
• визначати територіальні зміни основних західноєвропейських країн;
• узагальнювати інформацію з писемних джерел;
• визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій, систематизувати їх;
• порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити висновки;
• класифікувати та застосовувати поняття та терміни. |
Після цього уроку учні зможуть:
• показувати на карті держави, охоплені революційні подіями 1848–1849 рр., основні осередки революційного руху та районі селянських повстань;
• називати держави, які брали участь у придушенні революції 1848–1849 рр.;
• називати народи, які боролись за національну незалежність;
• аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848–1849 рр.;
• розкривати особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848–1849 рр. |