Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • аналізувати соціально-економічне та політичне становище Німеччини; • аналізувати внутрішню та зовнішню політику О. фон Бісмарка; • характеризувати реформи О. фон Бісмарка; • характеризувати діяльність СДПГ


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • називати причини франко-прусської війни; • описувати хід франко-прусської війни, їй наслідки; • висвітлювати основні напрямки соціально-економічного і політичного життя Франції в останній третині ХІХ ст.


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • характеризувати процес завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науковотехнічну революцію кінця ХІХ ст. та її наслідки, виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізацію економіки, нові класи і суспільні верстви, міграційні рухи, ствердження демократії та громадянського рівноправ’я, зростання ролі держави у суспільному та економічному житті;


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • показувати на карті хід громадянської війни в США; • аналізувати два шляхи ринкової революції США, територіальну експансію США на американському континенті, причини, хід та наслідки громадянської війни; • давати характеристику визначним особистостям цього періоду (зокрема Лінкольну)


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • характеризувати зовнішню політику Англії; • показувати на карті колоніальні загарбання Англії; • описувати колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначати суть політики блискучої ізоляції; • пояснювати причини й наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • показувати на карті італійські держави; • називати райони, охоплені повстаннями з вимогами об’єднати Італію; • характеризувати процес та наслідки політичного об’єднання Італії; • давати характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну; • застосовувати та пояснювати на прикладах терміни та поняття «політична роздробленість», «Італійське королівство», «конституційна монархія», «Папа Римський».


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • показувати на карті території Пруссії, Північнонімецького союзу, Австрії; • аналізувати соціально-економічне та політичне становище Пруссії та Австрії; • називати причини франко-прусської війни; • описувати хід франко-прусської війни, її наслідки


Після цього уроку учні зможуть: • визначати територіальні зміни основних західноєвропейських країн; • узагальнювати інформацію з писемних джерел; • визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій, систематизувати їх; • порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити висновки; • класифікувати та застосовувати поняття та терміни.


Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті держави, охоплені революційні подіями 1848–1849 рр., основні осередки революційного руху та районі селянських повстань; • називати держави, які брали участь у придушенні революції 1848–1849 рр.; • називати народи, які боролись за національну незалежність; • аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848–1849 рр.; • розкривати особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848–1849 рр.


1-10 11-20 21-29