Мета: розширити й узагальнити знання дітей про види народних казок, які вони читали у початкових класах; ознайомити з ознаками побутової казки; удосконалювати вміння читати діалоги, знаходити в тексті зачин, основну частину і кінцівку; формувати уміння висловлювати моральні оцінні судження, складати характеристику дійових осіб казки; виховувати любов, повагу та інтерес до усної народної творчості.

Обладнання: мішені з підписами видів казок.

Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань

1. Розучування скоромовки.

— Як традиційно починаються казки?

«Жили-були дід і баба...».

Отож, про бабу ми й вивчимо скоромовку.

Ішла баба дубнячком,

Зачепилась гапличком,

Сюди смик, туди смик:

«Одчепися, мій гаплик!»

2. Бесіда.

— Діти, що таке казка? (Це один із видів усної народної творчості. Казки — нев’янучі духовні квіти народу, що полонять своєю красою кожного, хто читає, слухає та чує звабливу їхню мову.)

3. Конкурс-змагання «Точно у ціль».

На дошці намальовано три мішені. На картках записані назви казок. Дітям необхідно розподілити їх відповідно до типу казок (останній тип не підписаний (картка перевернута)).

1) Казки про тварин 2) Чарівні казки 3) ...

Відповіді: «Цар-лев» (1); «Царівна-жаба» (2); «Кривенька качечка» (2); «Два брати» (?); «Калиточка» (?); «Лебідь, щука і рак» (1); «Лисичка-кума» (1); «Язиката Хвеська» (?); «Дідова дочка і бабина дочка» (?); «Яйце-райце» (2).

— Ви влучили в ціль з двома типами казок. А до яких казок належать ті назви, що залишилися?

— Про кого йдеться у казках цього типу?

II. Повідомлення теми і мети уроку

— У цьому розділі ми будемо ознайомлюватись з побутовими казками. Їхні герої — люди, які діють в обставинах, близьких до справжнього життя. Але, потрапляючи у вигадані ситуації, вони виявляють надзвичайні якості: небачену хоробрість, дивовижний розум, нечувану жадібність. У цих казках завжди перемагають бідні, скривджені, але чесні,

розумні й працьовиті герої.

На сьогоднішньому уроці ми ознайомимось з українською народною казкою «Мудра дівчина».

III. Вивчення нового матеріалу

1. Первинне ознайомлення з казкою «Мудра дівчина».

Словникова робота (слова записані на дошці)

Ізласкавився — виявив співчуття.

Позиватися — судитися.

Лікоть — міра довжини, приблизно півметра.

Ґринджоли — сани.

Рундук — ґанок.

2. Читання казки учнями комбіновано: учень — вчитель — учень.

3. Перевірка сприймання. Аудіювання тексту.

— Що дав багатий брат убогому? ((а) корову; (б) козу.)

— До кого пішли позиватися брати? ((а) До батюшки; (б) до пана.)

— Що ситніше понад усе? ((а) Барани; (б) земля-мати.)

— Що дала Маруся панові в обмін на гілочку льону? ((а) Найтоншу гілочку; (б) полотно.)

— Що подарувала дівчина панові? ((а) Горобця; (б) зайця.)

— Хто розсудив чоловіків із кобилами? ((а) Дівчина; (б) пан.)

4. Самостійне перечитування казки.

5. Підготовка до читання казки за особами.

Учні відшукують слова, які є підказкою до того, з якою інтонацією слід читати слова батька (зажурливо), Марусі (весело, розсудливо, помірковано).

6. Читання за особами фрагментів казки.

1) Розмова дочки з батьком;

2) зустріч убогого брата з паном;

3) зустріч Марусі з паном.

7. Робота над композицією казки.

Учні визначають зачин, основну частину і кінцівку. Роблять висновки, що в зачині розповідається про те, як багатий брат дав убогому корову і потім хотів її забрати, хоча той йому відробив за неї. В основній частині — про те, як донька Маруся своїм розумом допомогла батькові. У кінцівці йдеться про те, що пан визнає розум і мудрість Марусі.

8. Характеристика дійових осіб.

Маруся: розумна, мудра, справедлива.

Пан: розумний, впертий, володар свого слова.

Убогий брат: добрий, безвольний, працьовитий.

Багатий брат: жадібний, злий, скупий.

IV. Узагальнення прочитаного

— Що, на вашу думку, схвалюється в цій казці? Доведіть.

— Що ж все-таки було найцінніше для пана? (Розум) Доведіть.

— Згадайте прислів’я, яке відповідає головній думці казки.

V. Підсумок уроку

VI. Домашнє завдання

1. Скласти план тексту і підготувати за ним переказ (для сильніших учнів).

2. Навчитись виразно читати за особами уривок казки.

3. Прочитати і дати відповіді на запитання після тексту.