Чай. Лікувальне значення рослинних чаїв

Мета проекту:

  • сприяти формуванню у учнів життєвих навичок, що сприяють фізичному здоров’ю (навичок раціонального харчування ) через засвоєння лікувального значення рослинних чаїв;
  • зацікавити учнів складною суспільною проблемою «Рослина і здоров’я».

Завдання:

  • Сприяти формуванню у учнів знань про раціональне харчування на основі знайомства учнів з нетрадиційними методами оздоровлення, розкрити практичну цінність фітотерапії;
  • Сприяти формуванню внутрішньої мотивації щодо вивчення теми «Фітотерапія. Лікувальне значення рослинних чаїв»;
  • Розкрити практичну цінність природи для людини;
  • Виховувати бережливе, відповідальне ставлення до власного здоров’я, поглиблювати знання про профілактику захворювань зо допомогою лікувальних, вітамінних  чаїв;
  • Довести до свідомості учнів значимість вживання лікувальних чаїв з метою профілактики та лікування ГРВІ;
  • Формувати навички роботи з різними джерелами інформації, обробки зібраних даних, оформлення результатів діяльності;
  • Стимулювати розвиток ініціативи, самостійності, прагнення самовдосконалення, толерантного ставлення до товаришів;
  • Сприяти розвитку розумових дій, а саме: умінню робити висновки, встановленню причино - наслідкових  зв’язків і послідовностей;
  • Сприяти розвитку активного мовлення та збагаченню пасивного словника, переходу пасивного словника в активний;
  • Удосконалювати навички роботи у мережі Інтернет, а саме пошуку веб – ресурсів за ключовими словами;
  • Вчити планувати презентацію і готувати для неї потрібні матеріали;
  • Удосконалювати навички роботи у Microsoft Office Power Point 2003.

Навчальний предмет: «Природознавство» 7 клас.

Ключове питання:

  • Як зберегти здоров’я?

Тематичні питання:

  • Яка сутність фітотерапії?
  • В чому полягає практичне значення фітотерапії для людини?
  • Як я зможу використовувати рослинні чаї?

Змістові питання:

  • Які бувають нетрадиційні методи оздоровлення?
  • Чайна церемонія на сході. Поширення чаїв зі сходу.
  • Що нам відомо про фітотерапію?
  • З якою метою використовуються профілактичні рослинні чаї?
  • З якою метою використовуються лікувальні чаї?
  • Як я зможу використовувати знання про рослинні чаї?
  • Рослини – лікарі це користь чи шкода?
  • Як рослини - лікарі пов’язані з нашим життям?
  • Які вони рослини – лікарі?
  • Як я зможу зменшити ризик захворіти?
  • Чи може рослина вилікувати?
  • Чи є корисні лікарські рослини?
  •  

Кінцевий результат:

  • Засвоєння матеріалу:
  • Формування навичок роботи в групах, навичок роботи з додатковими джерелами інформації;
  • Засідання в фітобарі «Калинка»: учнівська презентація проекту з дегустацією рослинних чаїв;
  • Презентація стінної газети;

Термін проведення: чотири тижня.

Обладнання: доступ до мережі Інтернет, збірки лікарських рослин, довідники.

Хід реалізації проекту.

I. Ознайомлення з темою та метою проекту, прогнозованим результатом.

II. Оцінювання власних спроможностей і інтересів.

III. Формування груп, обрання керівника групи, отримання завдань та рекомендацій щодо їх виконання.

Група I. «Історики».

Учасники готують інформацію про історію застосування та поширення чаїв людиною. Особливості чайної церемонії у  народів сходу.

Група II. «Дослідники 1».

Діти готують інформацію про рослини, які використовують для приготування рослинних чаїв.

Група III. «Практики».

 Діти готують інформацію про використання рослинних чаї з лікувальною метою.

Група IV. «Оформлювачі» (мішана група.) Учні оформлюють стінну газету «Фітобар – «Калинка», готують учнівську презентацію проекту.

Група V. «Практики». Учні добирають і практично засвоюють технологію заварювання рослинних чаїв.

IV. Опрацювання літератури, робота в мережі Інтернет (з допомогою вихователя, бібліотекаря, вчителя, батьків). Робота в творчих групах. Накопичення матеріалу.

V. Систематизація матеріалу. Створення «банку даних». Добір рецептів профілактично – лікувальних рослинних чаїв.

VI. Оформлення результатів роботи. Робота над створенням стінної газети «Фітобар «Калинка».

VII. Добір матеріалу та створення презентації «Лікарські рослини рідного краю».

VIII. Презентація проекту у формі засідання в фітобарі «Калинка» (презентація творчих надбань, стінної газети, дегустація вітамінних чаїв).

IX. Рефлексія. Оцінка вчителя. Самооцінювання: що вдалося зробити легко, зацікавило? Що було виконувати важко?

 

Засідання в фіто вітальні «Калинка».

«Чай. Лікувальне значення рослинних чаїв».

Мета:

  • Сприяти формуванню у учнів знань про раціональне харчування;
  •  Розкрити практичну цінність природи для людини;
  • Знайомити з історією поширення і вживання чаю, традиціями українського народу використання рослинних чаїв:
  • Виховувати бережливе, відповідальне ставлення до власного здоров’я, поглиблювати знання про профілактику захворювань зо допомогою рослинних, вітамінних  чаїв;
  • Довести до свідомості учнів значимість вживання лікувальних чаїв з метою профілактики та лікування ГРВІ;
  • Стимулювати розвиток ініціативи, самостійності, прагнення самовдосконалення, толерантного ставлення до товаришів;
  • Сприяти розвитку розумових дій, а саме: умінню робити висновки, встановленню причино - наслідкових  зв’язків і послідовностей;
  • Сприяти розвитку активного мовлення та збагаченню пасивного словника, переходу пасивного словника в активний;

Форма проведення: засідання в фіто вітальні.

Обладнання: збори трав’яних чаїв, термоси, посуд, учнівські презентації.

Хід засідання.

Вступна частина.

І.  Оганізаційний момент. (Звучить музика «Релакс»).

Учитель: Шановні гості! Запрошуємо вас на презентацію нашої шкільної фіто вітальні», яка називається «Калинка».

1 учениця.

Добрий день, гості дорогі!

2 учениця.

Милості просимо!

3 учень

Якщо величати, то на порозі не зустрічати!

4 учень.

Запрошуємо всіх вас у нашу фіто вітальню «Калинка»!

1 учениця.

Ми друзів зустрічаємо.

Всі.

Чаєм, чаєм, чаєм!

2 учень.

Був листок зеленим –

Чорним став, томленим,

Був листок зубчастим –

Став листок трубчастим.

Був він на лозині –

Став він в магазині. (Чай).

II. Нервово – психологічний настрій.

Вчитель.

Серед різних напоїв, які виготовляють люди, найвідоміший і найпоширеніший – це чай. Його п’ють у будь-якому куточку Землі. Він має лікувальні властивості, допомагає уникнути багатьох хвороб. Чай – це прекрасний корисний напій, який тамує спрагу, знімає втому, додає бадьорості, підіймає настрій. Для багатьох народів він такий же необхідним і незамінним, як і хліб. Про чай складено багато прислів’їв.

Прислів’я про чай.

  • Від чаю п’яним не будеш.
  • Чай пити – не дрова рубити.
  • Чай п’єш – до ста років проживеш.
  • З чаєм лиха не буває.
  • Чай повинен бути як жіночий поцілунок – кріпким, гарячим і солодким.
  • Чай не пити – на світі не жити.

Завдання: пояснити зміст.

Основна частина.

  1. Повідомлення теми проекту його мети.
  2. Вчитель.

У нашій фіто вітальні сьогодні, дорогі друзі, завдяки праці учнів – учасників проекту можна познайомитися з історією чаю, особливостями чайної церемонії на сході, а також з рослинами нашої рідної України, які традиційно вживалися на Україні і які можна вживати як лікарські чаї, з метою профілактики і лікування ГРВІ.  Ми будемо повинні з вами відповісти на ключове питання «Чи допоможуть нам рослинні чаї зберегти здоров’я?»

 

  1. Захист учнівських проектів.

I. – група «Історики».

На інтерактивній дошці презентація «Історія чаю».

1 – й учень.

Найпоширеніший у всіх країнах світу напій – чай – з’явився у Стародавньому Китаї. Звичайно, точної дати його появи сьогодні вже ніхто не скаже. Хоча стверджують, що ще 5000 років тому китайці вживали його регулярно. А ось легенд, що свідчать про відкриття чайного куща, існує на сьогоднішній день досить багато. Одна з них. «Дуже давно пастухи помітили, що досить вівцям пощипати листя однієї вічнозеленої рослини, що росте в горах, як вони починають пустувати, легко піднімаються на кручі. Пастухи вирішили випробувати чудодійну силу листя на собі. Вони висушили його, заварили, як робили з іншими травами, і стали пити цей запашний напій, відчуваючи прилив свіжої сили».

Китайські лікарі прописували напою  лікувальні  властивості і приписували його з метою лікування при різних захворюваннях, та й просто так – для поліпшення самопочуття і додання бадьорості.

Вчитель.

Дійсно, вчені встановили, що чай містить корисні біологічно активні речовини Вони зміцнюють судини мозку, покращують роботу серця, обмін речовин, підвищують розумову та фізичну працездатність людини.

2 – й учень.

А ось іще одна легенда. Одного разу китайський імператор, відпочиваючи у лісі, приказав зігріти воду для пиття. Неждано піднявся сильний вітер, і в чашку попало декілька чайних листків. Імператор випив напій і відчув себе бадьоро. Так і зародився звичай пити чай.

3 – й учень.

Чай – китайське слово. Воно з’явилося там, де руські люди торгували з китайцями північних провінцій;вони чай називали ча – є, звідціля і наше слово чай.

4 – й учень.

Чай належить до роду вічнозелених, кущових або деревних рослин родини чайних. Кущ заввишки 50 – 150 см, у зрілому віці достигає до 2 – 3 м. Вирощують чай заради найніжніших, наймолодших верхівкових частин пагонів з 2- 3 недорозвинутими м’якими і соковитими листочками, які збирають уручну або машинами.

1  - й учень.

Спочатку Китай був єдиним виробником чаю, секрет його старанно оберігався. Але одному англійцю вдалося не тільки викрасти  насіння чаю, але й дізнатися таємницю його складної обробки. В Росії перше чає пиття здійснилося у 1638 році.

2 - й учень.

Чай у Росії.

У 1638 році російський цар Михайло Федорович Романов відправив своїх послів Василя Старкова і Василя Невєрова у Сибір з багатими дарунками монгольському хану. Той зустрів їх з почестями. Під час званого обіду гостей напували якимсь терпким гіркуватим напоєм. Старков доносив царю: “Я не знаю, чи листя якогось дерева чи, то трави варять у воді, додаючи декілька крапель молока, а потім п΄ють, і називають це вариво чаєм.” Проводжаючи російських послів, хан подарував царю хутра соболю, бобра, барса, чорний атлас, вишитий золотом і сріблом, а також 200 пакетів з написом “Бах-ча”. Ці слова так переклали царю «Чай для заварки». Повернувшись до Москви і вручаючи царю дорогі дарунки від хана, посли з побоюванням передали йому пактики з сушеним листям, посилаючись на твердження монголів про їх чудодійну силу. Лікар попробував дію відвару із цього листя на придворному, який був хворим. Той попив і підтвердив, що йому полегшало. От і стали лікувати цим напоєм царя та його наближених.
3 – й учень.
У 1654 році до Китаю послали боярського сина Федора Байкова. Повернувшись назад, він розповів, що чай вирощують китайці Цар Олексій Михайлович наказав спорядити особливого посла Івана Перфільєва до Китаю за чаєм. У 1665 році він привіз своєму царю 10 пудів. Цар та його бояри спочатку використовували напій як ліки від хворі та втоми. Адже лікарі приписували йому здатність “освіжати й очищати кров” .Чай настільки прийшовся до смаку, що його пристрастилися пити щодня.

4– й учень.
 Чай для селян був недоступним. Вони пили його лише за особливих обставин. Тому й виник вираз «Чайком побалувати». Більшість бідних не знали, як його заварити. У народі співали таку жартівливу пісню:

Раз прислав пан мені чаю
із наказом заварить !
А я зроду ще не знала
Як проклятий чай той пити.
Узяла тоді водички
Висипала чай в чавун
Додала туди цибулі
Та ще й перчика стручок,
Хорошенька розмішала
Охолонути дала, та
В миски порозливавши
На стіл панський подала.
Гості з паном всі плювались, -
Сам він просто озвірів.
І відправив на конюшню
Мене висікти звелів.
Довго думала я з дива,
Чим могла не догодить,
Ну а потім здогадалась,
Що забула посолить.

 

Вчитель.

Відомо 45 різновидів чаю. З них поширені тільки два види: китайський і індійський. За територією вирощування чаї поділяються на сибірський, тибетський, китайський, японський, індійський, цейлонський, арабський, краснодарський та ін..

І солодкий, і гіркий

Чай духмяний, запашний.
Зцілить хворь, і як на те
Навіть втому прожене.
Сил нових він додає,
Друзів всіх за стіл зове...
І з подякою весь світ
Славить чудо-еліксир.

За кольором чай буває чорним, зеленим, жовтим, червоним.

Ми пропонуємо вам на вибір покуштувати зелений і чорний чай.

Дівчата пригощають гостей чаєм.

II. група – «Дослідники».

Презентація «Рослини трав’яних чаїв».

1 – й учень.

Чай на Україні.

Чай порівняно недавній у традиційній українській кухні напій. Наша група провела збір інформації про рослини, які традиційно вживалися на Україні  в далекому минулому.

Здавна замість чаю пили заварені трави звіробою, материнки, чебрецю, ромашки, м’яти, листя і цвіт суниці, пелюстки троянди і шипшини, липовий цвіт, свіжозрізані гілки вишні, малини, смородини, сливи. Їх вважали і як ліки. З другої половини XIX ст.. з розвитком торгівлі споживання чаю на Україні проникає і в селянський побут. Протягом XX ст. чаювання поширилося і міському та сільському середовищі, стало повсякденним явищем.

2 –й учень.

Наша Україна надзвичайно багата на флору і, пошукавши, можна відкрити для себе фантастичні не відомі до того рослини. Отже, хочу розповісти вам про найлегші в збиранні та найсмачніші трави, що додають в чай в Україні споконвіків. Адже ще наші  пра - прабабусі збирали та сушили трави, знаючи усі їхні цілющі та смакові якості.

2 – й учень.

М’ята. Відноситься до родини глухо кропивових, тому, якщо хоч раз в житті бачили кропиву, вам буде геть не важко відшукати м’яту. Вона вирізняється серед трав свіжим ароматом, містить у собі ментол. Варто пити її, якщо хочеш розслабитись перед сном, хоча на декого впливає бадьорячи. Тут потрібно спробувати і визначити власну дію, але безперечно вона є дуже смачною.

3 – й учень.

Меліса. Цю рослину також називають «лимонною м’ятою». Адже вона має схожий, тільки слабший аромат ментолу помішаний з лимоном, через що так була і названа. Дуже схожа до м’яти на вигляд і має аналогічну лікарську дію.

4 – й учень.

Чебрець. Ця рослина – «бог» ароматів української флори. Також цікаво те, що в давні часу шамани спалювали його як жертву богам. Запах чебрецю заворожую і дарує затишок, розслабляє і освіжає одночасно. Рослину надзвичайно просто відшукати за фіолетовими квіточками та тим таки запахом. Зазвичай чебрець росте в сонячних, більш степових місцевостях. Проте при додавання в чай, потрібно кидати всього декілька листочків, бо напій може стати гірким і надто насиченим.

1 – й учень.

Суничник. Це звичайні сушені листочки суниці, можна також сушити маленькі ягоди. Ростуть суниці в різних місцях, висаджені самою природою та штучно. Самими корисними та запашними є лісові суниці та їх листочки. При додаванні в чай ягідки розмокають і дають кисло-солодкий смак та надзвичайно насичений аромат суниці. І ніяких вам фарбників та ароматизаторів.

2 – й учень.

Шипшина. Гарний колючий кущ з бурувато-червоними гілками та кораловими ягідками. Збирати плоди потрібно аж восени, і є це досить проблематичним, бо кущ дуже колючий. Але пожертвувавши декількома краплинками крові, ви отримаєте в результаті смачний напій з кислуватим смаком, дуже корисний людям, котрі мають проблеми з печінкою та послаблений імунітет.

3 – й учень.

Ромашка. Надзвичайно красива рослина, що цвіте білим цвітом та має насичений аромат. Про ромашку написано вже дуже багато! Її використовують для оздоровлення всього організму, настоєм ромашки вмивають обличчя, але попри це вона ще є дуже смачною. Додавши до чаю декілька сушених квіточок, отримаєте неперевершений квітковий аромат та приємний смак.

4 – й учень.

Калина. Є приказка не бувати калині малиною. Адже, це далеко не так. За своєю корисністю калина перевершує малину. Наприклад, в плодах калини вітаміну С в 1,5 – 2 рази більше, ніж в малині, а по змісту заліза вона перевершує навіть шипшину. По змісту вітаміну С калина перевершує апельсини, лимони, мандарини.

3 – й учень.

Ці рослини є найлегшими у пошуку та найвідомішими. Якщо вам хочеться чогось особливого та нового у смаку свого чаю, додайте сушених яблук, ягід малини, ожини, смородини, горобини та навіть чорниць. Не бійтесь експериментувати! Чай з травами та плодами зібраними власноруч завжди набагато смачніший за куплений.

 

III – група «Травники – практики».

1 – й учень.

  За порогом світ багатий. Україна – його мати,

У барвистім дивосвіті э дерева, трави, квіти –

Всі здоров'ю запорука. Це підтвердила наука

І трави – промінці життя, подвоять вам здоров'я, сили,

У вас не буде каяття, що в світ зелений ви вступили.

Із кущів – листки, коріння. А з дерев – бруньки, насіння.

Ціла, бачите, аптека,   для здоров'ячка безпека.

Колекція трав’яних чаїв, лікарські трави, термоси з чаями, посуд.

2 – й учень.

Наша група працювала над збором рецептів приготування трав’яних чаїв. Цілющі властивості лікарських рослин пояснюються тим, що в їх листках, коріннях, квітках, плодах є активні речовини. Застосування трав’яних чаїв в зимовий період може не тільки попереджувати захворювання ГРВІ (за рахунок зміцнення імунітету) але і зменшити терміни захворювання. Ми пропонуємо вам дегустацію трав’яних чаїв, а також ми поділимося з вами рецептами їх приготування.

3 – й учень.

До складу трав’яних чаїв можуть входити не тільки рослини з лікарськими властивостями, але і з ароматом. Ароматні трави: чебрець, м’ята, меліса. Запам’ятайте, не рекомендується класти у чай більше двох ароматних трав.

4 – й учень.

Трав’яні чаї для профілактики грипу рекомендується пити без цукру або з медом. Широке застосування мають полівітамінні чаї. Основними компонентами таких чаїв є листя і квіти малини, ожини, чорної смородини, плоди шипшини, горобини, обліпихи.

1 – й учень.

Демонстрація.

Існують правила приготування чаїв з різних частин рослини:

  1. Квітки заварюють у порцеляновому посуді окропом.
  2. Листя кладуть і кип’ятять 3 – 5 хвилин або заливають окропом.
  3. Свіжі суниці слід подавити, а сухі подрібнити.
  4. Після заварювання чаю з квітів, листя і суниць настоюють у порцеляновому чайнику 5 – 10 хвилин.
  5. Корені, стебла і грубі частини рослин дрібненько ріжуть, кладуть у холодну воду, доводять до кипіння на повільному вогню і кип’ятять 10 хвилин, а потім настоюють ще 10 – 15 хвилин.

2 – й учень.

Полівітамінні чаї для попередження ГРВІ, укріплення імунітету.

Загадка.

Що то за рослина,

Що звіра вбила? (звіробій)

Так, я рекомендую вам рецепт чаю зі звіробою і  первоцвіту

Чай з первоцвіту і звіробою.

Рецептура напою:

Сушених листків первоцвіту – 5 г

Сушених листків звіробою – 5 г

Води – 200 мл

Технологія приготування:

Сушені листки первоцвіту і звіробою перемішують і використовують як зварку. Заварюють в фарфоровому чайнику.

Чай заготовлено в термосі. Напій розливається по чашкам і розноситься для дегустації смакових якостей.

 

3 – й учень.

Загадки.

Кучерявий кущ на кручі

Має пазурі дряпучі.

Хто по квіти потовпиться,

За того він ухопиться.

Як дряпоне: «- Ані руш!»

Угадайте, що за кущ (шипшина

Чай шипшиново -медовий.

Рецептура напою:

Ягід шипшини – 20 г

Меду – 15 г

Лимонного соку – 5 г

Води – 200 мил

Технологія приготування:

Сушені плоди шипшини подрібнюють, додають кип’ячу воду, варять 10 хв. при закритій кришці,настоюють 10 хв. В проціджений відвар додають мед, лимонний сік.

Чай заготовлено в термосі. Напій розливається по чашкам і розноситься для дегустації смакових якостей.

 

4 – й учень.

Загадки.

Чорненькі намистини     

На кущах висять.

Дівчатка і хлоп’ятка

Зривають їх підряд (смородина).

Лист різний із оксамиту,

 Соком ягідка налита.

Кращі ліки – чай з ….( малини).

Багато ягід на гілках,

Їх взимку любить кожний птах.

Не з’їсть ту ягідку людина,

Гірка й несмачна … (горобина).

Чай з смородини, ягід малини, ягід горобини.

Листя смородини – 1 частина.

Ягоди малини – 2 частини.

Ягоди горобини – 10 частин.

Технологія приготування:

Залити окропом і настоювати 10 хвилин.

Чай заготовлено в термосі. Напій розливається по чашкам і розноситься для дегустації смакових якостей.

1  - й учень.

Загадки:

Бджоли сонячний медок,

Викупана в сонечку,

Стоїть донечка.

Дістають із тих квіток (липа).

Виросли на лузі

Сестрички  маленькі.

Очки – золоті,

А вічка біленькі (ромашка).

Рецепт протимікробного чаю.

Квітки липи – 1 частина.

Квітки ромашки – 1 частина.

Плоди шипшини 1 частина.

Технологія приготування:

4 столові ложки суміші  залити 2 склянками окропу. Варити 3 хвилини, настоювати 15 хвилин. Процідити.

2 – й учень.

У траві росту, у лісі.

У вінку зеленолистім,

У червоному намисті

Видивляюся у воду

На свою хорошу вроду! (калина)

Рецепт чаю з калиною.

Заварити зелений або трав’яний чай.

Свіжу калину (заморожену) пом’яти ложкою.

Мед.

Технологія приготування: Заварити чай. Добавити калину, розім’яту ложкою. Пити з медом у прикуску.

А ще калину можна вживати так. Півсклянки калини залити 0,5 л води, кип’ятити 20 хвилин, охолодити. Добавити ½ склянки меду, добре перемішати. Приймати по 1 – 2 ст ложки 4 рази на день. Це буде сприяти зміцненню вашого імунітету, і попередить захворювання ГРВІ.

IV група. «Оформлювачі».

Група презентує стінну газету «Рецепти від калинки».

Шановні слухачі ми підготували для вас стінну газету. Усі запропоновані рецепти ви зможете в ній прочитати. А також ви знайдете відповіді на різні запитання.

 

Заключна частина.

Навчальна рефлексія.

Тепер я знаю, що рослинні чаї ….

Мене заінтересувало ………

Мені сподобалося ……….

Я не зрозумів ………

Підсумки.

Запитання.

  1. Як ви думаєте, чому саме фіто вітальню названо «Калинкою»?

(Та не тільки яскрава краса привертає увагу. Всім відома цінність калини як лікарської рослини. Недаремно у народі кажуть: "Червона калина від 100 хвороб лікує".)

  1. Ключове питання «Чи допоможуть нам рослинні чаї зберегти здоров’я?»
  2. Як на вашу думку рослинні чаї сприяють зміцненню здоров’я людини?


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: