Мета. Підвищувати відповідальність за особисте здоров'я, здоров'я родини; пропагувати і заохочувати до співпраці дітей та батьків; розвивати і зміцнювати в учнів почуття прекрасного в по­буті, працьовитість, повагу до звичаїв і традицій рідного народу; виховувати повагу в особистих стосунках, почуття колекти­візму та взаємодопомоги.

Вчитель: Доброго дня любі друзі, дорогі гості. Я рада вітати вас. З першим словом пошани сьогодні звертаємось до жінок-матерів, бо шануємо маму за її ласку і любов, за недоспані ночі і колискові пісні, за її тиху мову і лагідну вдачу, за науку.

Звучать фанфари. На середину зали виходять ведучі. Створивши світ і все живе у ньому – звірів, птахів, риб і, навіть чоловіка, Господь задумався: чогось ніби не вистачає у світі для його повноти. І він почав експериментувати…

Мета. Прищеплювати любов і повагу до жінки – матері, бабусі, сестрички, подруги. Виховувати в учнів естетичний смак, навички морально – етичної поведінки. Зміцнювати колектив класної родини.

Дорогі діти, шановані дорослі, сьогодні для всіх нас незвичайний день, ми прощаємося з 1-м класом. Майже рік тому в ясний, сонячний день ви вперше прийшли в цю школу, в цей клас. Тоді ви були зовсім маленькими: багато чого не знали і багато чого не уміли. А сьогодні, подивіться, шановні батьки, на своїх дітей! Вони стали на рік дорослішими, багато чому навчилися, багато взнали нового. Швидко пролетіли дні, тижні, місяці кропітливої праці. І ось діти переходять до другого класу.

Прощавай, початкова школо! Заставка «Іграшка» Учитель. Ну ось , діти, настав час, і ви говорите «Початкова школо, прощавай!».

У народі кажуть: "Письменник живе у своїх книжках, художник - у картинах, скульптор - у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і у справах учнів". Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків - вчителів.

Під музичне супроводження на сцену виходять діти. 1. Ми-діти України прагнемо, Щоб наша держава стала:

Знову вересень. Мамині очі Проводжають мене у дорогу. У них мрії, недоспані ночі І про завтрашній день мій тривога.

Літо осені у вічі синім вересом глядить, В сад рожеву айстру кличе і метеликом летить.