Мета: формувати навички пошукової діяльності на основі спільної праці; узагальнити знання учнів про зміни в життті тварин взимку; вчити класифікувати та систематизувати ознаки; вчити працювати в групах; навчити учнів самостійно опрацьовувати матеріал з обраної теми; дати учням можливість долучитися до конкретних дій зі збереження зелених насаджень; виховувати дбайливе ставлення до природи. Тип проекту: міжпредметний, груповий, довготривалий, інформаційно-пошуковий. Інтегративно-інтелектуальна модель (додаток) Форма захисту: презентація-свято Кінцевий продукт: картотека «Зимові прикмети», виставка композицій «Замість ялинки - букет», виставка літератури, відеопрезентація «Ялинка», альбом «Тварини взимку». План реалізації проекту
- Відгадайте загадку? Стало біло навкруги - Я розтрушую сніги, Наганяю холоди, Води сковую в льоди, В дружбі з дітьми я всіма. Здогадались? Я.... (Зима)
Діти самостійно за бажаням обʼєднуються у групи:
Кожна група отримує відповідні завдання:
Учні в групах розподілили обовʼязки. Інформацію шукають у книжках, журналах, газетах, в інтернеті, у бібліотеці, питають батьків.
Обговорення отриманих даних, редагування, доповнення.
Презентація проекту Ведучий: Багато чудес приготувала нам природа. Одне з них – зміна пір року. Кожного року в свій зазначений час одна змінює іншу. За літом завжди іде осінь, після осені – зима, а за зимою не примушує себе чекати весна. Кожна пора року по-своєму красива і цікава. У кожної є свої таємниці і загадки, свої чудеса і казки. А коли відбувається найчарівніші дива? Звичайно взимку. Дорога біла стелеться, І краю їй нема. Сніжок мете. Метелиця. Прийшла до нас зима. Пісня «Ой, зима, ой, зима» Виступ групи «Нежива природа» Назва останнього місяця в нашому календарі — «грудень» —зустрічається вже Наші прадіді охрестили грудень студенем, студенцем, підберихою (колись о цій порі селяни почали підбирати по засіках те, що надбали за літо та осінь), молодою зимою, санною колією. Російська назва «декабрь» походить від давньоримської «децембер», тобто «десятий» (таким був цей місяць у календарі давніх римлян). Найтепліший день грудня було відмічено 6 грудня 1976 року (13,4 °C), а найхолодніший - 16 грудня 1997року ( 30,8°C ). У 2002 році морозна погода встановилася з самого початку грудня. А в деякі зими, наприклад, у 2006-2007 роках у грудні зима зовсім не прийшла. Січень у народі має назви поросинець (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і прозорим), студень, сніжень, корінник зими, маківка зими, тощо. До календаря місяць увійшов як январь (від лат. януаріус) — місяць миру. Давні римляни вірили, що перший день (місяць) року визначає життя людини на весь рік. Найхолоднішим днем січня було 10січня 1940року (−35,6 °C). Лютий через свою непостійність, дволикість отримав у народі назву сніжень (як і попередній місяць), крутень (за віхоли), межень (колись відсікав, відмежовував старий рік від нового), бокогрій, криводоріг, зимобор. Найтепліший лютий було відмічено у 2002 році (середня температура 2 °C) , а найхолоднішим був 1954 рік. За календарем зима починається 1 грудня. З настанням зими дедалі холоднішає, настають морози. Майже завжди узимку небо затягують хмари, які приносять уже не дощ, а сніг. Він покриває все. Мороз сковує льодом водойми. Усе це відбувається тому, що сонце о цій порі року знаходиться низько над землею і не прогріває її. Холодне повітря приносить хмари, у яких водяна пара під дією холоду перетворюється на сніжинки. У безвітряну погоду сніжинки падають на землю спокійно, але варто подути вітру, як здіймається заметіль, залишаючи після себе замети. Узимку бувають сильні морози. У таку погоду сніг стає пухким і рипучим. Іноді зимою теплі повітряні течії доходять до засніжених місць і трохи підвищують температуру повітря. Настає відлига — теплі сонячні дні, під час яких сніг стає м'яким, і з нього можна ліпити сніжки і снігових баб. Білесенькі сніжиночки, Вродились ми з воді. Легенькі, мов пушиночки, Спустилися сюди. Ми хмарою носилися Від подиху зими І весело крутилися Метелицею ми. Танець сніжинок Ведучий: Ось і пішов сніжок. А звідки ми дізнаємося про те, що буде дощ або сніг, мороз чи потепління? Так, ми слухаємо прогноз погоди по телевізору. Ці дані нам передають синоптики. Здавна люди уважно спостерігали за змінами погоди й складали прикмети, багато з яких дійшли й до сьогоднішніх днів. Погоду вміють передбачати 400 рослин і 600 тварин. Виступ групи «Народний прогностик» Зорі яскраві - на гарну погоду, тьмяні - на дощ або сніг. Дружно розцвірінькалися горобці - на потепління. Ворона сидить уранці на верховітті і каркає - на завірюху. Сніг на полях - зерно в засіках. Якщо січень сухий, морозяний — буде сухе спекотне літо. Кіт шкрябає підлогу — на вітер і завірюху, лежить черевцем догори — на відлигу, згорнувся в клубочок і вткнувся носом у лапки — на мороз. Ведучий: Зима для тварин найважча пора року. З-під снігу вони не можуть добути вдосталь корму, мерзнуть, застуджуються. Готуючись до зими, звірі міняють своє літнє хутро на зимове — густіше й пухнастіше. Багато тварин впадають у сплячку. Деякі тварини роблять запаси корму. Виступ групи «Тварини взимку» Заєць: В полі , в лісі проживаєм, А хатиноньки не маєм Довговухі стрибунці. Сірі й білі ми зайці. Зимня шубка в нас густіша, Навіть в сірого – світліша, Зовсім біла в біляка – Гарна, тепла і м’яка ! Взимку від лисиць тікаєм, Їстоньки собі шукаєм: Обгризаєм верболіз, Кору кленів і беріз. Білочка: По гілках я все стрибаю, Шишки і грби збираю. А сушу свої грибки, Наколовши на гілки. Вже й горіхів нанесла, Теж на зиму запасла. Склала все: гриби і шишки, А також смачні горішки. У дуплі всього сповна. І зима вже не страшна. Їжачок: Я – веселий їжачок, Маю купу гілочок. Їм комах я , плаззунів І маленьких гризунів. І до жаб я не байдужий. Влітку наїдаюсь дуже. До зими знайду дупло, Зроблю там собі кубло. Ведмідь: Літо й осінь я старався – Досхочу я наїдався. Мед, малину, груші їв, Рибу та мишей ловив. Наїдавсь на повний ротик. Бач, який товстий животик ! І тепер аж до весни Будуть сниться гарні сни ! Ведучий: Тварини проводять зиму порізному. Багатьом із них доводиться переживати численні незручності. Життя тварин стане легшим, якщо люди допоможуть їм. Іноді людина може навіть врятувати їм життя. Ми з вами теж можемо допомагати братам нашим меншим, підгодовуючи їх. Пісня "Почему медведь зимой спит" Ведучий: Зимі присвятили свої твори багато письменників і поетів. І наша група «Літератори» підготували виставку літератури. Ця пора року особливо подобається дітям своїм чарівним святом Новим роком. Виступ групи «Новий рік» Китайський Новий рік традиційно припадає між 12 січня і 19 лютого. Як правило, напередодні китайці купують новорічні подарунки, прибирають у хаті, фарбують двері й вікна новою червоною фарбою, а також шиють або купують нові сукні, кофточки, костюми та інше. Обов'язковий ритуал — Новорічна вечеря, за якою збираються всі члени родини. Обов'язкове спільне готування найпопулярнішої китайської страви — пельменів. Наступного ранку наступає великий час загального примирення. Напередодні Нового року у Бразилії на піску океанських пляжів запалюють тисячі свічок. Жінки в довгих сукнях заходять у воду і кидають пелюстки квітів у хвилі океанського прибою. У Греції існує звичай, за яким рівно опівночі глава сім'ї виходить у двір і розбиває об стіну плід граната. Якщо його зерна розлетяться по двору - у новому році сім'я житиме щасливо. У Франції символом благополуччя і сімейного добробуту є велике поліно, яке запалюється у камінах. Пер Ноель, французький "брат" Діда Мороза, наповнює дитяче взуття подарунками. У Німеччині святкують Новий рік дуже шумно й емоційно. Коли годинник почне бити 12, німці стають на стілець і з останнім ударом встрибують в Новий рік. Ведучий: У нашій країні прийнято на Новий рік прикрашати ялинку. Виступ групи «Ялинка» . Відеогазета «Лісова красуня» З давніх - давен оспівують в легендах, піснях,казках красу ялинки. Найбільш поширена на Україні, у Карпатах, де висота ялинки сягає до 50 метрів. Хвойні ростуть і на півночі, і в південних степах, де їх посадили українські лісівники. Високі ялини на Чернігівщині під палючим сонцем стали крислатими, приземкуватими.(слайди) Але ялинка не втратила своєї привабливості і краси. Давньослав’янська назва ялинки означає – колюча. Її листки – хвоїнки живуть на дереві 5-7 років, а самій ялинці, щоб вирости потрібно не менше 12 років. На Україні є ялинки довгожителі, їх вік -500 років. Хвойні ліси – легені планети. 1га ялинового лісу забезпечує річну потребу людини в кисні і понад 2500 тонн вологи. А скільки користі від хвойного повітря, яке не дає змогу поширюватися хвороботворним мікробам. З деревини ялини виготовляють човни, музичні інструменти, меблі, папір, шовк,фанеру для літакобудування і інше. Але, друзі, замисліться, скільки ялиночок гине щороку?! Тисячі! А для чого? Щоб лісова красуня декілька днів прикрашала наш дім на свято, а потім викинути її на сміття?! Звідки ж пішла традиція прикрашати домівки ялинками? На Русі Новий рік розпочинався з 1 вересня. Російський цар, Петро I, видав наказ про зміну дати Нового року – з 1 вересня на 1січня 1700 року і прикрашати ялиновими гілками, ялинками вулиці і домівки. Цей звичай він побачив у Німеччині. Хоча ще раніше у Німеччині на Новий рік не рубали ялинові деревця, а навпаки саджали їх у свято. Не дивно, що краса ялинки полонила серця людей. Без неї не обходиться і сучасний Новий рік. Але багато людей не замислюється, скільки коштуватиме природі щорічне вирубування лісової красуні. Тому ми закликаємо захистити ялинку і поміркувати, як прикрасити наші оселі святково, щоб дарувати лісовій красуні життя. Ведучий: Руками наших дітей були створені композиції «Замість ялинки - букет». Ця акція проходить в нашій школі щорічно і стала традицією. Світ прекрасний навколо тебе: І сонце ясне, і синє небо, Птахи і звірі, гори і ріки – Нехай він буде таким навіки! Нехай людина добро приносить – Бо світ навколо любові просить. СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 1. Онопрієнко О.В. Управління проектною діяльністю молодших школярів. // Навчання і виховання учнів четвертого класу. – К.: Початкова школа. - 2005. 2. Проекти в початковій школі /Упоряд. О.М.Кондратюк. – К.: Редакція газет з дошкільної та початкової освіти, 2012. ( Бібліотека «Шкільного світу») 3. Методичний порадник. Випуск 19. Метод проектів.//Початккова освіта – 2008. - №4 4. Прокопенко В., Князська Л. Метод проектів як засіб креативнопізнавальної діяльності молодших школярів // Початкова школа – 2007. – №5. 5. Григорчук А. Проектна діяльність учнів на уроках читання // Початкова школа – 2007. – №1. 6.Даниленко Т.М., Пеньшина В.А. Проектна діяльність на уроках у початковій школі //Початкове навчання і виховання – 2009. - №16-18 7. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання. – Київ. - 2007 Автор: Ярослав Олена Валеріївна | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |