Мета уроку – формування у школярів ціннісного ставлення до Батьківщини Завдання уроку: · виховання почуття національної гордості, поваги до минулого великої і малої Батьківщини; · формування ціннісного ставлення до держави, українського народу, його мови; · формування сімейних цінностей; · розширення знань учнів про державні та народні символи України.
Обладнання до уроку: · Державні символи України; · плакат, на якому намальований кущ калини; · окремо – 6 малюнків, на яких зображені кетяги калини. Кожен етап уроку супроводжується тим, що плакат із намальованим кущем калини прикрашається одним із кетягів, поступово усі кетяги калини прикріплюються до плаката. Тим самим створюється символічний візуальний ряд, що уособлює усі складові нашої Батьківщини – суверенної та незалежної України.
Хід уроку
Вступне слово класного керівника
Україно! Наша рідна Батьківщино! Тобі ми присвячуємо сьогоднішній урок – перший урок у 2010-2011 навчальному році. Країно наша! Ти прославлена трудовим та бойовим подвигом свого народу! Країно наша! Ти омита чистими росами, оспівана у піснях і легендах, прикрашена барвінком і калиною! Зігрітий теплим сонячним промінням і загартований вітрами жорстких випробувань, кущ калини із яскравими кетягами уособлює нашу Батьківщину – Україну. Як краса калинового куща оцінюється яскравістю кожної ягоди і міцністю його зелених гілок і пагінців, так і краса та могутність нашої держави залежать від багатьох складових. Запитання до учнів: · Як ви вважаєте, що можна назвати складовими міцної держави? · Що для вас означає поняття «Батьківщина»? · Чи можуть окремо, самі по собі існувати, наприклад, народ без мови або мова без держави?
Етап 1. Історична пам’ять – наше міцне коріння. Як для дерева важливим є міцне коріння, з допомогою якого воно живиться і врешті решт існує, так і для кожного народу важливою є історична пам’ять про минуле держави. Цікавою і складною є історія України та українського народу. В усі віки любов до Батьківщини надавала сили нашим предкам у боротьбі із ворогами і загарбниками. Почуття патріотизму завжди надихало наших співвітчизників на щоденну працю заради процвітання України. Для того, щоб по-справжньому оцінити все, що було зроблено нашими предками, необхідно знати історію України. Давайте перевіримо свої знання. Завдання: назвати дати тих подій, про які йдеться, дати їх короткий аналіз: · Боротьба населення Київської Русі проти кочових племен. · Монголо-татарське нашестя [1240 ( був захоплений Київ) – 1480)]. · Створення Запорозької Січі (перші козаки на порогах Дніпра з’явилися наприкінці 15 ст.; об'єднання окремих січей у З. С. відбулося, ймовірно, десь у 1530-х рр.. ). · Прийняття Конституції гетьмана Пилипа Орлика (1710 рік). · Корсунь-Шевченківська битва (січень – лютий 1944 року). · Звільнення України від німецько-фашистських загарбників (жовтень 1944 року). · Прийняття Акта проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року). · Прийняття Конституції незалежної України (28 червня 1996 року).
Висновок: аналіз названих подій свідчить про те, що Україна як держава пройшла непростий шлях. Кращі представники українського народу з давніх-давен дбали про те, щоб Україна була вільною, незалежною, могутньою і багатою. Отже, пам’ять про них і є тим міцним корінням, завдяки якому формується патріотичні почуття до Батьківщини. Для того, щоб стати повноцінним громадянином своєї країни, кожен повинен знати її історію, оскільки, за словами Максима Рильського, «той, хто не знає свого минулого, не вартий майбутнього». 24 серпня 2010 року вся Україна святкувала 19-ту річницю незалежності. Пішов 20-й, ювілейний рік існування нашої країни як незалежної. І цей рік для кожного громадянина, незалежно від його віку, має стати роком підготовки до ювілею Батьківщини.
Етап 2.
І як перший кетяг яскравої калини розквітає, прикрашаючи зелений кущ, так і народ український є гордістю і окрасою своєї держави…
На початку уроку ми говорили про те, що не може існувати держава без народу, окремо від народу. Народ і є тією силою, що створює державу, забезпечує її авторитет серед інших країн світу. Відомий український поет Василь Симоненко написав рядки, що сповнені почуттям гордості за наш народ: Народ мій є! В його гарячих жилах Запитання до учнів: · Як ви розумієте словосполучення «кров пульсує і гуде»? · Чому поет використав прикметник «гарячі жили»? · Що означають дієслова «пульсує», «гуде»? · Що мав на увазі Василь Симоненко, коли охарактеризував кров своїх співвітчизників як «козацьку кров»? · Назвіть приклади героїчних вчинків наших земляків, що були здійснені заради незалежності і процвітання України.
Про те, які якості притаманні українцям, ми з’ясуємо, послухавши наступного вірша. Ділові, немов американці,
Як китайці, дуже працьовиті,
А також веселі та гостинні –
Як ніхто, завзяті і дбайливі,
Ще – охайні, чемні, незрадливі,
Етап 3. Таку надзвичайно повну характеристику нашого земляка ми отримали завдяки багатству української мови. Мелодійною, влучною, багатою називають нашу мову. Для кожної людини мова є невід’ємною частиною душі.
Наша мово незабутня, Ти – минуле і майбутнє! Чиста, мов вода з криниці, Ти – знамено і скарбниця! Наша мова й наша слава, Мова є – то є й держава!
Найкращі поети України залишили проникливі і глибокі вірші, присвячені рідній мові. Як гул століть, як шум віків, Як бурі подих – рідна мова, Вишневих ніжність пелюстків, Сурма походу світанкова, Неволі стогін, волі спів, Життя духовного основа. М. Рильський
Це – матері мова. Я звуки твої Люблю, наче очі дитини... О мова вкраїнська!... Хто любить її, Той любить мою Україну. В. Сосюра Кажуть, що повага до мови свідчить про повагу до народу. Визнання кожної із мов, що існують у світі, є свідченням прагнення народів до збереження миру на Землі.
Етап 4. Червоний кетяг калини радує, милує око, коли воно є пишним і рясним. Так і родина: чим більше людей об’єднує, тим вона міцніша. Давайте пригадаємо, які прислів’я склав народ про рід і родину. Завдання: 1 варіант. Учні класу об’єднуються в три групи. Кожна група записує по пам’яті прислів’я і аналізує їх. 2 варіант. Класний керівник пропонує для аналізу такі прислів’я: · Шануй батька й неньку – буде тобі скрізь гладенько. · До свого роду хоч через воду. · Вся сім'я вмісті – так і душа на місці. · Нащо ліпший клад, коли в дітках лад. · Сім’я міцна – то й горе плаче! Бесіда. 1. Часто говорять, що сім’я – це маленька держава в мініатюрі. Кожна держава має свої звичаї та традиції. А які звичаї та традиції існують у вашій родині? Розкажіть про них. 2. Які обов’язки ви виконуєте у своїй родині? Чим допомагаєте своїм батькам для того, щоб усій родині було добре?
Етап 5. А ось розцвів ще один яскравий кетяг калини. Він символізує цінність і унікальність кожної Людини, яка є представником свого народу, членом роду і сім’ї.
Ти знаєш, що ти – людина? В. Симоненко
Процвітаюча держава завжди цінує своїх громадян, дбає про те, щоб кожен міг здобути якісну освіту, отримати високооплачувану роботу, а на схилі років – мати гідну пенсію. Але і сама людина повинна відчувати потребу у постійному самовдосконаленні та прагненні до самореалізації. Важливими якостями людини мають стати почуття власної гідності, відповідальність, рішучість у досягненні поставленої мети, здатність долати будь-які життєві труднощі. Скажіть, будь ласка, а про які якості людини йдеться у наступному вірші? Якщо… Р.Кіплінг (у перекладі Є. Сверстюка)
Етап 6. Любі діти! Символом нашого уроку є калина. Наш народ називає калину народним символом України. Україна, як і кожна незалежна і суверенна держава, має власні національні державні символи. За визначенням «Тлумачного словника основних юридичних понять, визначень і термінів, державні символи – це встановлені Конституцією або спеціальними законами особливі розпізнавальні знаки даної держави, в яких уособлюється її суверенітет, а в деяких випадках утілюється певний історичний або ідеологічний зміст. У державних символах в лаконічній формі відображено одну чи декілька ідей політичного або історичного характеру. У відповідності до статті 20 Конституції України (1996 р.), державними символами України є Державний герб України, Державний прапор України і Державний гімн України.
про державні символи України Державним гербом України є тризуб, який з давніх часів сприймався як великокнязівський знак. Його зображення було на печатці Святослава Ігоревича, карбувався на монетах великого князя київського Володимира Святославовича. Трактування значення тризуба різноманітне: скіпетр скіфських царів, стилізована квітка (трисвічник), схематичне зображення слова «воля», емблема сокири чи колоса, символ влади над трьома світами (небесним, земним, підземним) тощо. Тризуб, крім того, виконував функцію оберегу і використовувався в орнаментах килимів, тканин, у рукописах, на ювелірних виробах тощо. 22 березня 1918 року Центральною Радою на чолі із М.Грушевським тризуб на синьому тлі було схвалено як державний герб УНР. Залишався він державним символом і за часів Директорії за гетьмана Павла Скоропадського. Верховною Радою України визнано золотий тризуб на синьому тлі малим Державним гербом 19 лютого1992р.
Ще одним символом України є Державний прапор – полотнище із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього (верхнього) і жовтого (нижнього) кольорів. За законами геральдики, синій колір символізує честь, вірність, щирість, мир, безкрайність неба, безпеку, злагоду; жовтий – щедрість Божу, український лан пшениці, велич, шану. 28 січня 1992р. Верховна Рада України затвердила синьо-жовтий прапор Державним прапором.
Державний гімн України – це музично-поетична емблема держави. Мелодією гімну затверджено мелодію національного гімну «Ще не вмерла Україна» (муз. Михайла Вербицького), а слова написані українським поетом і фольклористом Павлом Чубинським. Виконання Державного гімну є обов’язковим на початку офіційних зустрічей на високому рівні, під час прийняття військової присяги, спортивних змагань. Питання щодо затвердження Державного гімну України було розглянуто 15 січня 1992р. на засіданні Президії Верховної Ради України.
Заключна частина уроку. Подивіться, будь ласка, яким уквітчаним став кущ калини.
Народний символ України – Міцний, яскравий кущ калини! Це символ пам’яті і віри, Що всіх врятує від зневіри.
Калина – символ об’єднання, Щасливого буття бажання. Це про часи минулі згадка І що в майбутньому – загадка.
Калина рясно пломеніє, Дарує щастя і надію!
Перший урок навчального року завершено. Але попереду в кожного із нас багато роботи – учитися, працювати на благо нашої Батьківщини. | |
Схожі матеріали: |
| Всього коментарів: 0 | |