Учні беруть контурну карту України розміром 25–20 см, розрізають її на одинакові прямокутники, перемішують їх і пробують відновити в потрібному порядку. Роблять це по черзі. Гру потрібно проводити швидко. Не підказувати і не виправляти один одного. Хай кожен виявить і закріпить свої знання з теми «Географічне положення України, її площа і розміри».

Якого моря ці затоки

Учням пропонується відкрити на 2-3 хв фізичну карту України й уважно простежити її берегову лінію. Вони мають запам’ятати основні затоки Чорного й Азовського морів. А потім пропонується прочитати наведений нижче список заток і умовно проставлені числа:

Каламітська — 14       Обитічна — 18

Таганрозька — 44       Каркінітська — 13

Тендрівська — 28       Перекопська — 1

Арабатська — 35        Бердянська — 20

Джарилгацька — 22   Феодосійська — 2

Одеська — 37

Далі діти беруть аркуш паперу і виписують числа заток кожного з морів у дві окремі колонки. Додають цифри кожної колонки. Порівнюють суми. Якщо вони неоднакові, значить зроблено помилку у визначені затоки. Учні мають шанс виправити помилку: ще раз оглядають карту України (тільки на 1 хв). Знову уважно простежують берегову лінію і знаходять помилку. Виграє той, хто першим виконає завдання і не зробить помилку.

Найближче море

Називається одне з міст України. Завдання учнів — назвати найближче до цього міста море. В країні два моря, тому відповіддю може бути тільки «Чорне море» або «Азовське море». Відповідати потрібно швидко по пам’яті. У сумнівних випадках дозволяється звертатись до карти. Якщо учень відповів неправильно, він виходить із гри.

Виграє той, хто залишається у грі до кінця.

Хто більше напише

Учням роздаються аркуші паперу, після чого діти сідають за столи так, щоб у процесі гри не видно було, що пише сусід.

Визначається тема і починається гра. Наприклад, ведучий оголошує: «Річки України». Учні пригадують і записують на своїх аркушах назви річок. Після того як минув визначений за умовами гри час (5 хв), роботу припиняють.

Виграє той, хто правильно запише найбільше об’єктів.

За кожний помилково внесений об’єкт із загальної кількості правильно записаних один знімається.

Результати записів перевіряються колективно.

Притоки Дніпра.

Учитель запитує: «Чи знаєте ви притоки Дніпра, які впадають у нього на території України?».

Учень, який першим підняв руку, виходить до дошки і записує назви: «Ворскла, Сула, Інгулець, Прип’ять, Самара, Тетерів, Рось, Ірпінь, Псел, Десна, Тясмин…».

Потім пропонує записати ці назви в тому порядку, в якому вони впадають у Дніпро (в напрямі з півночі на південь).

Де починається і закінчується річка

Учні отримують контурні карти України, а ще краще — німі фізичні карти. Заготовляється список річок України. Зачитується назва річки, а завдання учня — показати її на карті, назвати місце, де вона починається, де впадає в море або в іншу річку.

Оскільки багато річок України починаються за її межами, учні повинні назвати країни, на територіях яких беруть початок ці річки.

Залежно від якості виконання завдання за правильну відповідь учень отримує від одного до трьох балів. Якщо учень не може відповісти або робить помилку, її виправляє інший учень, якому також зараховується відповідна кількість балів.

Гра закінчується, коли всі річки списку правильно показані на карті.

Виграє той, хто набере найбільше балів.

Кордонами України

Клас розділяється на три команди. За командою «Починаємо» учні один за одним називають країни і моря, що межують з Україною, в тому порядку, в якому вони розташовані з півночі вздовж кордону. Наприклад, перша команда називає Білорусь, друга — Росію і т. д. Той, хто припуститься помилки, виходить із гри. Закінчується гра тоді, коли учасники підійдуть до об’єкта, з якого вона починалась.

Виграють ті учасники гри, які до кінця її залишаються на своїх місцях.

Чия розповідь краща

Діти беруть атласи, аркуші паперу, олівці або ручки і квитки-картки (їх треба заздалегідь приготувати) із заданими координатами місць (наприклад, 48° пн. ш. і 35° сх. д.). Координати можуть вказувати як відомі об’єкти, так і безіменні місця. Завдання — за 10 хв чи інший установлений час написати невелике оповідання, в якому дати географічну характеристику цього місця, його природних умов, економічного становища і перспектив. Усі дані про поверхню, клімат, ґрунти, рослинність, а також розвиток економіки учні беруться з атласів.

Цю гру слід починати і закінчувати всім разом, а потім по черзі учні зачитують оповідання. Після цього визначаємо й обговорюємо краще оповідання. Якщо думка учасників гри розходиться, можна вдатися до голосування.

Перемагає той, чиє оповідання виявиться кращим.

Продукція мого міста

У грі може брати участь будь-яка кількість учнів. Кожен з учасників бере назву одного з міст України. Попередньо складається список учасників, у якому відмічаються обрані ними назви міст та результати гри.

Називається вид продукції, що може вироблятися в різних містах, наприклад чавун. Учасники, що представляють міста, в яких розвинута металургія і виплавляють чавун, оголошують свої назви. Учитель відмічає ці міста і визначає правильність відповідей. Якщо учні сумніваються в правильності відповіді, то за довідкою звертають до атласу.

Перемагає той, хто зробив найменше помилок.

Хто швидше назве місто

Виготовляються картки, на кожній з яких надписано по одній букві алфавіту. Перед грою вони розділяються на дві однакові групи.

Гра проводиться так. Оголошується тема, наприклад «Міста України або області», викликається по одному (першому) учаснику від кожної групи, який виймає з купки картку з якою-небудь буквою і називає місто, яке починається з цієї букви.

Той, хто першим правильно назве місто, повертається до своєї групи і стає останнім у ряду, а хто не встиг назвати — виходить з гри.

Гра триває доти, поки в ній не залишаться тільки учасники однієї групи. Вони і перемагають.

Чий контур найбільш схожий

Називається країна, економічний район, область, озеро або інший географічний об’єкт і всім учасникам гри пропонується підійти до географічної карти, знайти названий об’єкт і уважно подивитися на його обриси. Після цього карта знімається і учням дається завдання: на аркуші паперу по пам’яті окреслити контур зазначеного об’єкта. Виконавши це, учні передають свої аркуші ведучому, який реєструє порядок здачі. Коли всі здадуть аркуші, знову вивішується карта і колективно визначаються кращі роботи.

Перемагає той, хто виконав завдання найкраще.

Допоможіть товаришу

В учня 6 класу на аркуші паперу було написано десять міст України, які він мав позначити вдома на контурній карті. Випадково аркуш потрапив до рук молодшого брата, який ножицями відрізав піваркуша. Коли старший брат узявся до роботи, то виявив що в записаних назвах міст відрізано перші букви.

… лівка            … анськ

… ків    … ецьк

… олаїв            … ин

… сон   … ниця

… каси … тава

Допоможіть товаришу. Хто це найшвидше зробить?

Покажіть родовища

Виготовляються картонні кружечки діаметром 1,5–2 см і на один їх бік наносяться умовні позначки корисних копалин. Кількість їх залежить від того, скільки родовищ можуть знати учасники гри.

Перед початком гри на дошці вивішується будь-яка географічна карта України, на якій не позначені родовища корисних копалин. На столі розкладаються лицьовою стороною вниз кружки. Учні по черзі беруть по одному кружку, зачитують зміст і кладуть їх на ті місця карти, де є поклади цієї копалини. Два кружечки на одне місце класти не слід. Правильність кожного ходу контролюють усі разом.

Якщо учень не зможе знайти місця для кружка на карті або покладе його неправильно, він залишає кружок у себе. Наприкінці гри всі гуртом підраховують ці кружки і колективно розкладають їх на карті.

Програє той, у кого на момент закінчення гри виявиться найбільше кружків.

П’ятихвилинка

Учні беруть олівець, аркуш паперу і сідають за стіл так, щоб інші учасники гри не бачили, що кожен з них пише. Перед початком гри обов’язково підписують свій аркуш. Визначається тема. Завдання учнів — за 5 хв згадати і написати якнайбільше відомих їм географічних об’єктів з узятої теми.

Починають і закінчують усі разом. Після п’яти хвилин записувати нові об’єкти або змінювати їх не можна.

Потрібно пам’ятати, що кожний написаний об’єкт потрібно показати на карті і, якщо учасник гри не може його показати, відповіді не зараховуються.

Після цього всі учні обмінюються аркушами. З аркуша з найбільшою кількістю записаних об’єктів зачитуються назви об’єктів з невеликими інтервалами.

Коли учні виявляють у себе названий об’єкт, вони викреслюють його і повідомляють про це. Те саме робиться і на тому аркуші, з якого читаються назви. Закінчивши перевірку першого аркуша, переходять до інших, причому чим далі, тим менше залишається об’єктів на аркушах учасників. Кінець кінцем залишаються лише ті об’єкти, які не повторюються. Їх, а також закреслені об’єкти підраховуємо і зазначаємо в кожному аркуші результати гри у вигляді дробу, в якого в чисельнику записуємо об’єкти, які вже зустрічалися, а в знаменнику — ті, що не повторювалися.

Об’єкти, які не повторювалися, показують на карті.

Результат гри переводимо в бали з розрахунку один бал за об’єкт, який повторювався, і два бали — за той, що не повторювався.

Виграє той, хто більше від інших набрав балів.

З півночі на південь, із заходу на схід

Кожний з учасників гри отримує картку з написаними п’ятьма або більшою кількістю назв міст і виконує одне з двох завдань: написати на аркушах паперу міста в порядку їх розташування з півночі на південь або із заходу на схід. Кожне таке завдання є окремою грою.

Ось приклади правильного розташування міст за карткою такого змісту: «Київ, Харків, Чернігів, Ялта, Львів, Донецьк».

У грі «З півночі на південь»: Чернігів, Київ, Харків, Львів, Донецьк, Ялта.

У грі «Із заходу на схід»: Львів, Київ, Чернігів, Ялта, Харків, Донецьк.

Щоб можна було швидко перевірити результати, вчитель повинен мати відповіді на кожну картку в двох варіантах.

Переможцем є той, хто зробив найменше помилок або зовсім не зробив їх.

Чиє місто

У цій грі кожний учасник представляє якусь одну область України. За списком зачитуються назви міст, розташованих у різних областях країни.

Наприклад: «Місто Шпола. Чиє місто?». Той хто представляє Черкаську область, відповідає: «Моє місто».

Учитель. А ти хто?

Учень. Я Черкаська область.

Згідно з правилами гри називаються міста тільки областей, включених у гру. Коли ніхто не відповідає або два учасники визнають місто своїм, ведучий з’ясовує, хто припустився помилки, і реєструє її.

Наприкінці гри підраховую кількість зроблених помилок і за їх кількістю визнається переможець.