Мета: розширити відомості шестикласників про рідну мову, сформувати поняття про багатство і красу української мови; формувати вміння аналізувати висловлювання, відтворювати деформований текст, складати невеликі тексти відповідно до комунікативного завдання, визначати засоби, що збагачують нашу мову, доречно використовувати їх у власному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти осмисленню краси й багатства рідної української мови.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).
ХІД УРОКУ
І. Організаційний момент
ІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою й завданнями уроку.
Оголошення епіграфа уроку
Мови нашої слова —
Наче музика жива,
Наче житні зерна чисті
В хлібороба на руці,
Наче роси росянисті,
Наче хвильки по росі.
С. Пархоменко
ІІІ. Розвиток неперервної пошукової пізнавальної активності шестикласників
Робота з текстом
• Прослухати текст. Визначити тему й основну думку. Що виражає заголовок? Сформулювати ставлення автора до предмета мовлення.
ПЕРЕВАГИ НАШОЇ МОВИ
Та найкраще переваги нашої мови видно з наведених нижче українських
слів:
мова замовкати безумовно
розмова змовлятися передумова
мовчки примовка мовознавець
мовити мовляв безмовний
мовлення скоромовка невгамовний
мовний умовляти обмова
мовчати промовець обмовка
мовчання промовистий умовний
мовчазний замовляти обмовлятися
домовленість змова зумовлювати
Таких довгих рядів спільнокореневих слів не має жодна мова світу. Наведені українські слова логічно творилися давніми українцями у процесі природного розвитку мови впродовж багатьох тисячоліть з одного кореня «мов» широкою і багатою системою префіксів і суфіксів, що свідчить про давність, народність, природність, закономірність походження, велику мудрість нашої мови, її започаткування від наших слов’янських богів. Опанувати таку систему українських спільнокореневих, логічно пов’язаних між собою слів, і дитина, і дорослий можуть легко й швидко (В. Кожевніков).
• Робота за варіантами. Записати сприйняті на слух спільнокореневі слова: варіант 1 — іменники; варіант 2 — прикметники; варіант 3 — дієслова.
Виділити у словах корінь, префікси й суфікси.
Творче спостереження з елементами аналізу
• Прочитати вислови про рідну мову відомих поетів і письменників. З’ясувати, про що йдеться в них. Який крилатий вислів, на ваш погляд, є «зайвим»? Свій вибір обґрунтувати.
1. Рідна мово, ти ніжний цвіт,
Ти п’яниш нас, як рута-м’ята.
Таж на цілий на білий світ
Ти духмяністю розіллята.
(Д. Білоус)
2. Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики і квіткових пахощів — скількома епітетами супроводиться визнання української мови.
І, зрештою, усі ці епітети слушні (О. Гончар).
3. Українська мова в багатстві, витонченості й гнучкості форм не поступається ані жодній із сучасних літературних мов слов’янства (М. Драгоманов).
4. Мово рідна, слово рідне,
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько —
Тільки камінь має.
(С. Воробкевич)
5. ... я дуже люблю ... народну українську мову, звучну, барвисту й таку м’яку (Л. Толстой).
Колективне опрацювання опорної схеми
• Розглянути схему. Зробити висновок про засоби, що роблять українську мову виразною, багатою і красивою.
• Які б ще аргументи ви додали на підтвердження тези «Що робить українську мову багатою і красивою?»
ІV. Виконання практичних завдань творчого характеру
Творче спостереження на основі зіставлення висловлювань
• Прочитати тексти. Що спільного й відмінного в них? Схарактеризувати, у якому висловлюванні повніше й детальніше розкрито автором зміни в природі.
Текст 1
Ліс ще дрімає в передранішній тиші... Непорушно стоять древа, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою. Тихо навкруги, мертво... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку. Ліс ще дрімає... а з синім небом уже щось діється: воно то зблідне, наче від жаху, то спалахне сяйвом, немов од радощів. Небо міниться, небо грає всякими барвами, блідим сяйвом торкає вершечки чорного лісу... (М. Коцюбинський).
Текст 2
Ліс дрімає... Непорушно стоять древа, укриті росою. Тихо навкруги... Лиш де-не-де прокинеться пташка, непевним голосом обізветься зі свого затишку.
Ліс дрімає... а з небом уже щось діється: воно то зблідне, то спалахне. Небо міниться, блідим сяйвом торкає вершечки лісу...
• Який текст є більш багатим і різноманітним на використання художніх засобів мови? Довести це на прикладах.
Вибірково-розподільний диктант
• Згрупувати за тематичними блоками слова-епітети, що стосуються слова мова.
1. Про правильну мову: ...
2. Про грубу, збіднілу мову: ...
3. Про багату, гарну мову: ...
Барвиста, безграмотна, бездоганна, зрозуміла, відшліфована, розкішна, убога, засмічена, незвичайна, неповторна, кострубата, зразкова, точна, живописна, незграбна, колоритна, чародійна.
• Розібрати за будовою виділені слова.
Творче конструювання
• Доповнити синонімічний ряд прикметників, що виражають красу й багатство української мови.
Мова — барвінкова, калинова, квітуча, солов’їна, ...
• Із двома-трьома прикметниками скласти речення про рідну мову.
Ігрове дослідження-моделювання
• Знайти продовження народних висловів. Визначити їхню тематику.
1. Із двох однаково розумних той спритніший, ...
2. Розум дає мові точність, ...
3. Цементом нації ...
4. Рідна мова та, ...
... є рідна мова.
... а душа — красу.
... якою говорили предки.
... хто вживає рідне слово.
Дослідження-відтворення
• Відновити й записати вислів письменника Ю. Мушкетика. Пояснити розділові знаки. Дати загальну характеристику реченню (за метою висловлювання, емоційним забарвленням та будовою). Виділити граматичні основи.
Матеріал для вчителя. Слова — це крила ластівки, вона їх не почуває, але без них не може злетіти (Ю. Мушкетик).
• Як ви розумієте цей вислів? Свої міркування оформити у формі міні-твору-роздуму.
V. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок
Лінгвостилістичний аналіз тексту (робота в міні-групах)
• Виразно прочитати уривок із вірша О. Підсухи «Мова». Знайти рядки, які відображають тему й основну думку.
МОВА
Ой яка чудова українська мова!
Де береться все це, звідкіля і як?
Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак.
І така розкішна і гнучка, як мрія.
Можна «звідкіля» і «звідки», можна і «звідкіль».
Є у ній хурделиця, віхола, завія,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
...
Нас далеко чути, нас далеко видно.
Дмуть вітри історії в наші паруси.
Розвивайся й далі, мово наша рідна,
І про нас нащадкам вістку донеси.
(О. Підсуха)
• Визначити, яка проблема є центральною в поезії О. Підсухи:
• краса української мови;
• велич української мови;
• віра поета в безсмертність мови, її майбутнє;
• багатство української мови.
Знайти й виписати синонімічні ряди слів. З’ясувати, яку роль вони відіграють у розкритті теми вірша.
1. Ліс — ... .
2. Звідкіля — ... .
3. Заметіль — ... .
VІ. Підсумок уроку
Визначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку й змістових цінностей, сформованих у процесі навчальної діяльності; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.
VІІ. Домашнє завдання
1. Дібрати 4–5 прислів’їв про мову або висловів письменників про багатство рідної мови. Вивчити напам’ять їх.
2. Скласти твір на тему «Чистіша від сльози вона хай буде».
