Мета: актуалізувати знання шестикласників про мовлення, види мовленнєвої діяльності, мету спілкування, адресат мовлення, мовлення монологічне й діалогічне, усне й писемне; удосконалити вміння розрізняти такі поняття, як мовлення, види мовленнєвої діяльності, монолог і діалог, адресат мовлення, усну та писемну, монологічну та діалогічну форми мовлення; розвивати вміння складати діалоги з урахуванням адресата мовлення, дотримуватись правил спілкування; розвивати культуру мовленнєвого спілкування шестикласників. 
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь. 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
IІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку 
ІІІ. Розвиток пошукової пізнавальної активності учнів у процесі виконання практичних завдань
Творче спостереження на основі зіставлення висловлювань 
• Зіставити тексти. Визначити тему й основну думку кожного. З’ясувати, від чого залежить різний характер висловлювань на одну і ту ж саму тему. 
Текст 1 
НАДЗВИЧАЙНА МОВА НАША Є ТАЄМНИЦЕЮ... 

Пригадаймо такі слова, як «оксамит», «перла», «намисто», «рушник», «хустка», «знамено»... Кожне слово має свій сенс, свою красу. У мене особисто народжується велике почуття радості при згадці таких слів, як «світанок», «сонячний промінь», «весняний струмок», «голуба далечінь», «блакитна високість»... А скільки таких слів існує, і за кожним — глибинна суть і краса! 
У величезному мовному запасі вибрати потрібне слово — то велике вміння, і, навпаки, якщо ви користуєтеся словом неточним, то це, власне, те саме, коли б замість відточеного олівця на уроці малювання ви користувалися б цвяхом (В. Сухомлинський). 
Текст 2 
Мова наша, мова — 
Мова кольорова, 
В ній гроза травнева 
Й тиша вечорова. 
Мова наша, мова — 
Літ минулих повість, 
Вічно юна мудрість, 
Сива наша совість. 
Я без тебе, мово, 
Без птахів діброва. 
Як вогонь у серці, 
Я несу в майбутнє 
Невгасиму мову, 
Слово незабутнє. 
(Ю. Рибчинський) 
• Назвати тип і стиль мовлення текстів. 
Диференціація теоретичних положень з теми 
• Розглянути схеми. Що вони ілюструють? Назвати й інші сфери вашого спілкування з навколишнім світом. 
Я МОЯ СІМ’Я (мати, батько, сестра чи брат) 
Я КОМП’ЮТЕР 
Я ТЕЛЕБАЧЕННЯ, РАДІО 
Я ШКОЛА (однокласники, учителі) 
• Пригадати, що називають спілкуванням. За яких умов воно можливе? 
Визначення рівня усвідомлення теоретичного матеріалу 
• Проаналізувати структуру ситуації спілкування. Оперуючи знаннями, одержаними в 5 класі, розкрити зміст кожного компонента ситуації спілкування. 
 
Виконання ситуативних завдань 
• Уявити подані ситуації. Чи однакова їхня структура: учасники спілкування, тема, мета й умови спілкування? Охарактеризувати ситуацію спілкування (робота за варіантами). 
1. Ваш однокласник декілька днів не відвідує школу через хворобу. 
Ви вирішили його відвідати вдома. 2. Ви з однокласником прийшли в бібліотеку за книгою з історії рідного краю. Ви запитуєте бібліотекаря — він вам відповідає. 3. Ви на екскурсії в музеї захоплено слухаєте розповідь екскурсовода. 4. Вас просить класний керівник терміново виконати важливе доручення. 
Коментар учителя. Увага! Охарактеризувати ситуацію спілкування — це значить дати відповідь на низку запитань: хто говорить чи пише? (адресант мовлення), до кого спрямоване мовлення? (адресат мовлення), що? (тема й основна думка висловлювання), з якою метою? (мета висловлювання), де? коли? (умови спілкування — місце й час). 
Робота в міні-групах 
Назвати компоненти кожної ситуації спілкування за зразком. 
Зразок. Ситуація спілкування: Ви вранці вітаєте свою маму з її днем народження. 
1. Учасники спілкування: адресант — син (чи дочка), адресат — мати. 
2. Тема: привітання матері з днем народження. 
3. Мета спілкування: привітання. 
4. Умови спілкування: час — ранок, місце — неофіційна обстановка. 
ІV. Узагальнення зробленого на уроці 
V. Домашнє завдання 
Уявити ситуацію, що ви на уроці української мови відповідаєте на поставлені вчителем запитання. Усно змоделювати можливий варіант діалогу між вами й учителем. Охарактеризувати ситуацію спілкування.