Мета: ознайомити учнів зі змінами приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -ств(о), -зтв(о), -цтв(о); формувати вміння правильно вимовляти й записувати слова, які зазнають змін при додаванні суфіксів; виховувати любов до рідного краю, його флори та фауни.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі набутих знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

ІІІ. Повідомлення теми та мети уроку, усвідомлення її учнями

IV. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Робота над зв’язним висловлюванням

• Прочитати висловлювання вголос. З’ясувати його стильову належність. Знайти слова, утворені суфіксальним способом. Які зміни відбулися при творенні нових слів?

У долині річки Дніпра, що перетинає Херсонську область і ділить її на дві частини — правобережну і лівобережну, а також Інгульця сформувався своєрідний комплекс різних типів рослинності: лісової та чагарникової (вербняки, осокірники, вільшаники), лучної, водно-болотної.

Лісова рослинність представлена вербовими лісами з верби білої, осокоровими лісами. Вільхові ліси зустрічаються в дельтовій та перед дельтовій області Дніпра в притерасних зниженнях та зрідка в зниженнях на піщаних аренах. Чагарникова рослинність значно поширена в плавнях — маслинка вузьколиста, аморфа кущова. Лучна рослинність виникла на місці заплавних лісів, чагарникових угруповань та замулених боліт. Болотна рослинність переважає в рослинному покриві плавнів. Домінують у них очерет південний, рогіз вузьколистий, куга озерна.

Водна рослинність займає величезні площі мілководних водотоків. З невкорінених, вільно плаваючих рослин переважають ряска мала, сальвінія плаваюча, водокрас звичайний, тілоріз алоеподібний, роголистник занурений (За П. Масляк).

• За допомогою тлумачного словника розтлумачити незнайомі слова (індивідуальне завдання окремим учням).
• Дати відповіді на питання до тексту:

1. Яка тема й основна думка висловлювання?

2. Від якої особи ведеться розповідь у тексті?

3. Про які типи рослинності розповідається в тексті?

4. Які рослини є представниками лісової флори?

5. Де можно зустріти вільхові ліси?

V. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Робота з теоретичним матеріалом підручника задля зіставлення нових знань із базовими

• Учитель пояснює за допомогою узагальнювальної схеми зміни приголосних при додаванні -ськ-, -ств(о).

Творча робота в парах

До кожного правила узагальнювальної схеми дібрати 2–3 власні приклади і записати їх. Увести новоутворені слова у прості речення, ускладнені звертаннями та вставними словами.     

VI. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творче конструювання

• Від поданих слів утворити іменники або прикметники за допомогою суфіксів-ськ-, -ств-. Підкреслити орфограму, обґрунтувати свій вибір.

У ліву колонку записати слова, у яких відбулося чергування приголосних, у праву — решту слів.

Свеса, Кролевець, боягуз, Хмільник, птах, товариш, Бахмач, Устилуг, гайдамаки, латиш.

Робота з текстом (навчальне редагування)

• Прочитати текст. Дібрати до нього заголовок. Знайти в ньому помилки.

Відредагувати написане, пояснюючи суть помилки за допомогою правил.

Найбільш відомі й багаті місьця рибної ловлі знаходилися у гирлах притоки дніпра, в дніпровзькому і бурському лиманах, в районі о. Тендра, куди Козаки виходили через запорожську (козаську) протоку. У Дніпрі та його притоках рибалили майже цілорічно, хоча найкраще риба ловилась на весні й в осени. У славуті ловили, звичайно, таку рибу — коропа, ляща, судака, щуку, тараню, окуня, чехоню. Осетра, білугу, стерлядь, севрюгу переважно

ловили у дніпровзькому й бугському лиманах (З підручника географії).

Пояснювальний диктант

• Записати текст під диктовку. Підкреслити вивчені орфограми.

БІЛИЙ ЛЕЛЕКА

Білий лелека — один із символів України. Хоч птах і носить назву білий, але має чорно-біле забарвлення. Чорногузи прилітають в Україну в березні і починають будувати гнізда, які в середньому важать до вісімнадцяти кілограмів. У Вінницькій області на водонапірній башті знайшли гніздо лелек, яке було закладене ще в минулому столітті. Воно виявилося вагою майже дві тонни (З часопису).

• Дібрати синоніми до слова лелека.

Довідка: бусол, гайстер, жабоїд, кокостир.

Творче завдання

• Розгадати загадки. Від слів-відгадок утворити (по можливості) суфіксальним способом нові слова.

1. Маленький, сіренький на соняшник сів, надзьобався добре й далі полетів. 2. Б’ється молоток, поправляє вам садок. 3. У болоті плаче, а з болота не йде. 4. Довгі ноги й довгий ніс, по болоті ходить скрізь. 5. Швидко скрізь цей птах літає, безліч мушок поїдає, за вікном гніздо будує, тільки в нас він не зимує. 6. Біла латка, чорна латка, по дереву скаче. 7. Уночі гуляє, а вдень спочиває, має круглі очі, бачить серед ночі (Нар. творчість).

Довідка: горобець, дятел, кулик, лелека, ластівка, сорока, сова.

• Утворити суфіксальним способом від слів птах, каліка, Дрогобич, велетень, дослідник, убогий, турист, юнак нові слова. Увести їх у невелику розповідь про необхідність збереження птахів.

VІI. Підсумок уроку

VIІI. Домашнє завдання

1. Підготувати повідомлення на лінгвістичну тему «Зміни приголосних при творенні відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та іменників із суфіксами -ств(о), -зтв(о), -цтв(о).

2. Виписати з орфографічного словника 5–6 відносних прикметників із суфіксами -ськ-, -цьк-, -зьк- та 5–6 іменників із суфіксами -ств(о), -зтв(о), -цтв(о). До кожного виписаного слова дібрати твірне.