Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови й умо­вами зростання давніх папоротей, роллю періоду розквіту папоротей, плаунів і хвощів в істо­рії Землі для сучасної людини; навести механізм утворення кам’яного вугілля.

Обладнання й матеріали:фотоілюстрації або фільм про розмаїтість папоротей, таблиця щитника, щитник, папороть оленячий ріг, деревоподібні папороті, нефролепіс, адіантум, аспленій, водні папороті сальвінія й марсилія.

Базові поняття й терміни уроку:  вимерлі рослини, викопні рослини, деревоподібні папороті, кам’яновугільний період, кам’яновугільний ліс.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які риси будови є характерними для представників папоротеподібних?

2. Як розмножуються папоротеподібні?

3. Яке значення для людини мають сучасні папоротеподібні?

III. Вивчення нового матеріалу

На початку пояснення навчального матеріалу звертається увага на те, що знання сучасних папоротеподібних дає можливість розкрити деякі загадки природи, зазирнути в сиву давнину Землі, прочитати цікаві сторінки з її життя. Указуючи, що в розпорядженні вчених є надзвичайно багато викопних решток вимерлих рослин у вигляді скам’янілих органів та їхніх відбитків, учитель пропонує учням розглянути натуральні зразки, а також зліпки скам’янілостей з колекційного й роздавального матеріалу. Учні зіставляють відбитки листків і спорангіїв вимерлих рослин із сучасними папоротеподібними й доходять висновку про подібність їх будови за відмінностей у розмірах і формах.

Після цього потрібно переконливо, чітко й цікаво розповісти учням про папоротеподібних кам’яновугільного періоду, звернувши особливу увагу на умови їх життя. Розповідь слід супроводжувати демонстрацією таблиць і книжкових ілюстрацій через епідіаскоп.

Питання про походження кам’яного вугілля, що вже відоме учням, зазвичай висвітлюється в процесі бесіди.

Звертаючись до питання про народногосподарське значення кам’яного вугілля, слід зазначити зростання його видобутку у світі й Україні.

У процесі бесіди з’ясовується, що саме одержують із кам’яного вугілля.

Наприкінці вивчення теми демонструється фільм «Папороті, хвощі, плауни», після чого учні під керівництвом учителя доходять таких висновків:

1.       Папоротеподібні — це рослини, що мають більш складну будову, ніж мохи.

2.       Розмножуються папоротеподібні спорами, які утворюються в папоротей на нижньому боці листків, у хвощів і плаунів — в особливих спороносних колосках. Рослина папороті з великими листками являє собою нестатеве покоління. У хвощів і плаунів до нестатевого покоління належать вегетативні та спороносні пагони.

3.       У сиву давнину папоротеподібні посідали панівне положення серед рослин.

4.       Поклади кам’яного вугілля, що утворилися з давніх папоротеподібних, мають велике народногосподарське значення.

5.       Сучасні папороті та плауни потребують охорони.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

Коли папоротеподібні переживали свій найбільший розквіт?

Які корисні копалини утворилися із залишків вимерлих папоротеподібних?

Чому слід охороняти сучасних представників відділу Папоротеподібні?

V. Домашнє завдання