Цілі уроку: ознайомити учнів з особливостями будови та процесів життєдіяльності папоротеподібних; розповісти про їх значення в природі й житті людини.

Обладнання й матеріали:фотоілюстрації або фільм про розмаїтість папоротей, таблиця щитника, щитник, папороть оленячий ріг, деревоподібні папороті, нефролепіс, адіантум, аспленій, водні папороті сальвінія й марсилія.

Базові поняття й терміни уроку:  Папоротеподібні, щитник аптечний, орляк, сальвінія плаваюча, спорангії, соруси, заросток, кам’яне вугілля.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які особливості будови мають хвощеподібні?

2. Які особливості будови мають плауноподібні?

3. Яке значення для людини мають хвощеподібні й плауноподібні?

III. Вивчення нового матеріалу

Так само як і мохи, папороті розповсюджені по нашій планеті дуже широко. На сьогодні науці відомо близько 300 родів і понад 10 тисяч видів папоротей.

Папороті поширені в найрізноманітніших екологічних умовах — від пустель, боліт, рисових полів і озер із солонуватою водою до тропічних лісів. Саме в тропічних лісах спостерігається найбільша розмаїтість папоротей.

Папороті значною мірою розрізняються за розмірами. Серед них є великі рослини заввишки 25 м і діаметром стовбура до 50 см і малюсінькі рослинки всього в кілька міліметрів.

В Україні переважна частина папоротей поширена в лісах або в інших достатньо зволожених місцях.

Із тропічних видів папоротей найцікавішою є папороть «оленячий ріг», що росте на стовбурах дерев у тропічних лісах. Ця дивна папороть формує не тільки великі зелені, схожі за формою на оленячі роги, листки, але й спеціальні коричневі листки із цільними пластинками. Ці листки охоплюють стовбур дерева й утворюють спеціальну ємність — своєрідний глечик, куди потрапляє опале листя дерев та інших рослин і де утворюється поживний перегнійний ґрунт. У такий спосіб ця дивна папороть сама забезпечує себе місцем проживання і поживними речовинами.

За здатність утворювати твердий стовбур папороті, що трапляються в тропічних лісах, називаються деревоподібними. Але не плутайте, це не дерево, а папороть, усі папороті — трав’янисті рослини, тому стовбур папороті зовсім не схожий на стовбур дерева.

IV. Виконання лабораторної роботи

Лабораторна робота № 14. Будова щитника звичайного,
або чоловічої папороті

Мета: ознайомитися з особливостями будови папоротеподібних.

Обладнання й матеріали: гербарні зразки рослин папоротей, постійні мікропрепарати сорусів, лупа, мікроскоп, препарувальний набір, зошит, підручник.

Хід роботи

1.       Розгляньте гербарні зразки спорофіта папороті, а також його малюнок у підручнику. Знайдіть корені, кореневище, листки, соруси.

2.       Намалюйте в зошиті рослину папороті й позначте на ній корені, кореневище, листки, соруси.

3.       Використовуючи лупу, розгляньте соруси.

4.       Використовуючи мікроскоп, розгляньте постійний мікропрепарат сорусу.

5.       Замалюйте будову сорусу, позначивши на малюнку спорангії і спори.

6.       Зробіть висновок, у якому вкажіть характерні риси будови папоротеподібних.

V. Домашнє завдання