Цілі уроку: ознайомити учнів із загальними ознаками насінних рослин на прикладі голонасінних; ознайомити з особливостями будови й розмноження голонасінних, їх поширенням у природі.

Обладнання й матеріали: гербарій голонасінних рослин, таблиці й фотоілюстрації.

Базові поняття й терміни уроку:  насінні рослини, насіння, голонасінні, дерево, стовбур, кора, деревина, камбій, головний корінь, пилкове зерно, гамети, шишка.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і мотивація навчальної діяльності учнів

Питання для бесіди

1. Які відділи рослин відносять до вищих спорових?

2. Як розмножуються вищі спорові рослини?

3. Чому вищі спорові рослини не змогли масово розселитися в посушливих місцях?

III. Вивчення нового матеріалу

Сосна та інші голонасінні

Вивчення сосни слід почати з виявлення дитячих уявлень про неї. Учні знають, що це високе, гарне, вічнозелене дерево, яке зазвичай росте на пісках і вкрите хвоєю.

У процесі бесіди й роботи з роздавальним матеріалом з’ясовуються особливості морфологічної будови та біології сосни. Вона характеризується як листо­стеблова деревна рослина: відзначаються її розміри й тривалість життя, наявність вегетативних органів. Корінь сосни залежно від умов видозмінюється: на піщаному ґрунті потужний стрижневий корінь глибоко йде в землю; на болоті головний корінь розвинений слабко, а за рахунок бічних коренів утворюється поверхнева коренева система. Пояснюються причини видозмін кореневої системи (вплив вологи, повітря, тепла).

Сосна — чудовий об’єкт для з’ясування впливу на розвиток органів не тільки вологи, повітря й тепла, але і світла. Для цього порівнюють дерева, що ростуть у бору й на галявині. Слід запропонувати учням пояснити причини відмирання нижніх суків у сосни, яка росте в глибині лісу, і зробити висновок, що сосна — світлолюбна рослина. Звертається увага на визначення віку молодої сосни за кільцями гілок і старої — за річними кільцями деревини. Водночас з’ясовується господарська цінність високих стовбурів сосен, що ростуть у лісі.

Далі вивчаються особливості розташування і будови листків (хвої) сосни. Відзначається невелика поверхня хвої, восковий наліт, а отже, незначність випаровування води, що має велике значення для сосни в зимовий час.

З метою більш глибокого й послідовного вивчення голонасінних слід зупинитися на деяких особливостях не тільки ялини, але й інших представників цього типу рослин, наприклад модрини й кедрової сосни.

Розмноження голонасінних рослин

Унаслідок складності будови органів розмноження сосни та інших голонасінних, а також відомих труднощів у вивченні дітьми процесу розмноження, учитель, користуючись наочними матеріалами, таблицями та схемою, пояснює будову чоловічих і жіночих шишок сосни. Він звертає увагу на те, що в пильниках чоловічих шишок утворюються пилкові зерна. Пилкове зерно має дві оболонки та два міхури. Під оболонками розташовуються дві клітини: вегетативна й генеративна.

З’ясовується, що жіночі шишки, які утворюються на верхівках молодих пагонів, складаються з лусок, на верхньому боці яких розвивається по два насінні зачатки. Слід зіставити розташування насінних бруньок у голонасінних (відкрите) і покритонасінних рослин.

Необхідно послідовно описати процес запилення й запліднення.

Дуже важливо з’ясувати значення голонасінних рослин у природі й народному господарстві, їх поширення.

З розповіді вчителя учні дізнаються про те, що переважна більшість лісів північної півкулі нашої планети складається із хвойних дерев, головним чином сосни, ялини, модрини. Для хвойних рослин характерна стійкість до низьких температур.

Вивчення народногосподарського значення голонасінних слід почати з виявлення кола дитячих уявлень. Учитель доповнює розповідь учнів сучасними відомостями, розширюючи кругозір школяра.

Наприкінці уроку підбиваються підсумки та формулюються приблизно такі висновки:

1.       Голонасінні рослини мають більш складну будову, ніж папоротеподібні. У них добре розвинені вегетативні органи й шишки.

2.       Розмножуються голонасінні насінням, що утворюється з насінних бруньок, розміщених відкрито на видозмінених листках (лусочках).

3.       Хвойні рослини мають велике господарське значення.

4.       Ліси — багатство нашої планети. Необхідно берегти їх, розумно використовувати й примножувати.

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів

Дати відповіді на питання

Чи потрібна рідка вода для забезпечення запліднення насінних рослин?

Які ознаки є характерними для голонасінних рослин?

Чим відрізняється життєвий цикл голонасінних рослин?

V. Домашнє завдання