Київська держава за часів правління Ярослава Мудрого

Мета: сприяти засвоєнню знань з історії Київської Русі за часів правління Ярослава Мудрого; усвідомити значення діяльності князя для зміцнення державності; розвивати вміння працювати з документами, аналізувати писемні джерела, давати стислу характеристику історичному діячеві; виховувати інтерес до історії минулого свого народу та поважне ставлення до культурних надбань українців. 

Тип уроку: лабораторно-практичне заняття. 

Хід уроку 

І. Організаційна частина уроку 

Учитель. Сьогодні на уроці ми розглянемо подальший розвиток Київської дер­жави. Цей період тісно пов’язаний із життям та діяльністю Великого Київського князя Ярослава Мудрого. 

Але, перш ніж розглядати шляхи розбудови Київської держави за часів Ярослава Мудрого, давайте пригадаємо, яку спадщину він отримав від батька, князя Володимира. 

Репродуктивна бесіда за запитаннями 

1) Яких змін зазнала територія Руської держави за Володимира Великого? Покажіть на карті кордони держави. 

2) Яких заходів вжив Володимир для зміцнення держави? 

3) Яка реформа Володимира мала найбільший вплив на подальший розвиток Київської держави? 

4) Яке значення мало запровадження християнства на Русі? Аргументуйте відповідь. 

5) Згадайте, коли помер Володимир Великий. 

У ході бесіди учні доходять висновку, що держава князя Володимира стала однією з найбільших у Європі. За його правління Київська Русь досягла високого рівня військової могутності, економічного розвитку й культурного піднесення. 

ІІ. Вивчення нового матеріалу 

1. Міжусобна боротьба між синами Володимира Великого 

Учитель. Останні роки життя князя Володимира не були спокійними роками старця, що відпочивав, доживаючи свого віку. Проти його влади повстали сини: Святополк, який дістав прізвисько Окаянний за вбивство своїх братів Бориса та Гліба, та рідний син Ярослав, якого батько в десять років посадив правити у Новгороді. 

- Назвіть синів Володимира Великого. Яка їх спіткала доля? 



Учні протягом уроку заповнюють таблицю «Діяльність Ярослава Мудрого». (Див. додаток) 

Повідомлення учня 

Святополк Володимирович (бл. 980-1019). Син Володимира Святославича (за ін. дан. - Ярополка Святославича). Одружений з дочкою польського короля Болеслава І Хороброго. Брав участь у змові проти свого батька, за що позбавлений Туровського князівства. Після смерті Володимира Великого, спираючись на підтримку Болеслава І Хороброго, вів боротьбу за київський престол, під час якої загинули його брати Борис, Гліб і Святослав. Дослідники традиційно приписують Святополку вбивство братів, а літописець називає його «Окаянним» (на основі останніх даних його причетність до цих убивств піддано сумніву). Після оволодіння Києвом мусив вести боротьбу зі своїм братом - новгородським князем Яро­славом. Дружина Святополка зазнала поразки у Любецькій битві 1016 р., а він сам утік до Польщі. У 1018 р. з допомогою польського війська розбив князя Ярослава у битві на р. Буг і знову посів великокнязівський престол. Невдовзі через невдоволення населення вторгненням іноземців польські війська залишили Русь. 1019 року Ярослав Мудрий знову виступив проти ­Святополка, розгромив його війська в битві на р. Альті. Під час втечі ­Святополк загинув десь на кордоні між Польщею та Чехією (мабуть, у Силезії). 

2. Утвердження Ярослава в Києві 

На уроці організовується робота з опрацювання писемних джерел. Аналізуючи джерела, учні дають відповіді на питання. 

Для опрацювання запропонованого тексту джерела, дітям пропонується використовувати в роботі такий алгоритм: 

1) Уважно проаналізуй умови завдання, чітко визнач, що треба знайти, порівняти, встановити, довести. 

2) Накресли послідовні «кроки» розв’язання завдання, поетапно реалізуй їх. 

3) Перевір правильність знайденого рішення. 

Документ для опрацювання групі № 1 

В літо 1019 р. зібрав Ярослав багато воїнів і рушив на святополка. І прийшов на річку альту. Святополк же утік до печенігів і скоро з’явився у силі грізній. І от вони стали один проти одного. Тоді вийшов ярослав на те місце, де було убито бориса, і, здійнявши руки до неба, сказав: 

- Кров мого брата кличе до помсти, - а тоді промовив з молитвою: 

- Браття мої! Хоч ви й відійшли тілом звідси, допоможіть мені проти ворога нашого убивці і клятвовідступника. 

І коли він так сказав, рушили полки один проти одного, і покрилося поле альтинське тьмою воїнів. Була тоді п’ятниця, і сходило сонце. І зійшлися на битву обидва війська. Почалася січа зла, якої не було на Русі. Хапаючись за руки, рубалися, сходилися тричі, так що кров текла по низинах. Надвечір переміг ярослав, а святополк одступив і побіг. І, коли він тікав, напав на нього страх, а йому здавалося, що біс женеться за ним; ослабло все тіло у нього, не міг він сидіти на коні, і везли його на носилках, прив’язаних до коней. Він же говорив: 

- Тікайте зі мною, женуться за нами. 

Отроки його посилали сторожу в усі боки подивитися: чи хто женеться за нами? 

Та не було нікого, хто гнався б за ними, і вони тікали з ним далі. Він же лежав у немощах і, підхоплюючись, говорив: 

- Ой женуться! Ой, женуться вже за нами, тікайте! 

Не міг він витерпіти на одному місці і пробіг через усю польську землю, гнаний страхом і привидом смерті, і прибіг у пустельне місце між польщею і чехією, і там закінчив своє зле життя. Кара справедлива настигла його - не минули його муки окаянного. Є могила його в тому пустельному місці і до сьогоднішнього дня. Несе від неї тяжким смородом. Все це явлено для науки руським князям, щоб знали вони, яку покару наготовлено їм, якщо вони ще раз содіють таке зле вбивство. Ярослав же сів у києві, витер піт із чола з дружиною своєю, показавши перемогу і труд великий». 

Літопис «Повість минулих літ» 

Завдання 

Розкажіть, за яких обставин Ярослав став київським князем. 

3. Зміцнення великокнязівської влади та стабілізація внутрішнього життя 

Учитель. Але княжі міжусобиці на Русі не закінчилися. Брячислав, князь Полоцький, напав на Новгород, полонив багато людей. Ярослав поспішив на допомогу новгородцям, перестрів його в дорозі, розгромив і змусив присягти на вірність. 

Через два роки боротьба розгорнулась між Мстиславом Тмуторокан­ським та Ярославом. Досвідчений воїн та полководець Мстислав вщент розгромив Ярославове військо, а самому київському князю довелося тікати до Новгорода. Проте на Ярослава чекала несподіванка: прибули посланці від брата Мстислава і передали послання князя: «Брате, ти старший. Вертайся до Києва і князюй собі над правобережною частиною. А я буду князем Лівобережжя». 

У 1026 р. між братами було укладено мирну угоду, за якою вони поділили між собою Русь на окремі володіння по Дніпру: Ярослав став княжити у Києві, а Мстислав - на Лівобережжі, з центром у Чернігові. Як повідомляє літописець, стали вони обидва жити «у братолюбстві й злагоді, припинились усобиці, заколот, була тиша на землі Руській». 

У 1036 р. Мстислав помер, і Ярослав Володимирович став, за виразом Нестора-літописця, «самовладцем Руської землі». 

Повідомлення учня 

МСТИСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ (Хоробрий; р. н. невід. - 1036) - князь Тмутороканський і Чернігівський. Син київського кн. Володимира Святославича та полоцької княжни Рогніди. У 988 р. Мстислав, отримавши від батька в уділ Тмуторокань (на місці сучасної Тамані, Росія), став засновником самостійного Тмутороканського князівства. У 1016 р. вів боротьбу з хозарами, а у 1022 р. підкорив касогів (черкесів). У 1023 р. за допомогою хозар і касогів зайняв Чернігово-Сіверську землю. Розбив війська свого брата кн. Ярослава в Листвинській битві 1024 р. Після перемоги сам запропонував укласти мирну угоду 1026 р., за умовами якої став князем Чернігівської землі. У 1031 р. здійснив разом з Ярославом похід у Польщу, допомагаючи йому відвоювати Червенські міста. Після смерті Мстислава його земельні володіння знову увійшли до складу Київської держави. В Тмуторокані побудував церкву, в Чернігові заклав Спаський собор, в якому й був похований. 

4. «Руська Правда» 

Учитель. Збірник норм давньоруського права «Руська правда» був укладений в ХІ ст. Це найважливіше джерело для вивчення суспільних відносин, історії та правової системи Київської Русі. Питання про її похо­дження, а також час складання найдавнішої частини є спірним. Деякі ­автори відносять його навіть до VІІ ст. Однак більшість дослідників пов’язують «Найдавнішу правду» з ім’ям Ярослава Мудрого. Дискусійним залишається питання про місце видання цієї частини «Руської правди». У літописі вказується Новгород, але багато дослідників називають Київ. Початковий текст «Руської правди» до нас не дійшов. 

Документ для опрацювання групі № 2 

Аналіз тексту «Руської правди». 

Ст. 1. Якщо людина вб’є людину, мстити може брат за брата або батько, або син двоюрідний, або племінник з боку матері. 

…Ст. 11. За вбивство княжого служителя, кухаря та конюха платиться 40 гривень. 

Ст. 12. За міцна оприщанина - 80 гривень. 

Ст. 13. За простого служителя - 5 гривень. 

Ст. 14. За вбивство ремісника і ремісниці - 12 гривень. 

Ст. 15. За смерда і холопа - 5 гривень, за рабиню - 6 гривень. 

…Ст. 86. А збору за (замість - авт.) випробування залізом (приклад: божого суда, коли підозрюваний мав брати в руку розпечено залізо) платити 10 кун, мечнику 5 кун, дітському півгривні. 

Питання 

1) Про які зміни у давньоруському суспільстві свідчать наведені статті? 

2) Чому постала необхідність прийняття такого збірника законів? Аргументуйте. 

3) Як ви вважаєте, чи можна порівняти значення таких подій, як прийняття християнства і запровадження «Руської правди» для Київської Русі? Якщо так, зробіть це. 

5. Культурно-освітнє та церковне життя 

Документ для опрацювання групі № 3 

В літо 1037р. заклав ярослав місто велике, біля того міста золоті ворота. Заклав і церкву Святої Софії, митрополичу, потім церкву на Золотих воротах, а потім монастир Святого Георгія і Святої Ірини. І стала при ньому віра християнська плодитися і поширюватися, і ченці-чорноризці помножуватися, монастирі й храми будуватися і возвеличуватися. Любив Ярослав книги, читав їх часто і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони з грецького на слав’янське письмо. Написали вони книг велику силу, ними повчаються віруючі люди і тішаться плодами глибокої мудрості. Начебто один хтось зорав землю, а другий посіяв, а інші жнуть і споживають багату поживу, - так і тут: батько всього цього Володимир, він землю зорав і розпушив її, тобто просвітив християнством. А син же його Ярослав засіяв книжними словами, а ми тепер пожинаємо, приємлемо серцем книжну ­науку. Велика-бо користь від навчання книжного. Книги - мов ріки, які напоюють собою увесь світ; це джерело мудрості, в книгах - бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони - узда для тіла й душі. В книгах - світило мудрості, а про мудрість сказано: люблячих мене - люблю, а хто дошукується мене - знайде благодать. І якщо старанно пошукати в книгах мудрості, то знайдеш велику втіху і користь для своєї душі. Бо той, хто часто читає книги, той веде бесіду з богом і наймудрішими мужами. 

Ярослав же, як ми вже сказали, любив книги, багато їх написав і поклав їх у церкві Святої Софії, яку сам збудував. Оздобив її золотом, сріблом і посудинами церковними, і возносять у ній врочисті співи в призначену годину. І в інших містах і селах він ставив церкви, призначаючи туди попів і даючи їм від багатств своїх плату, наказуючи їм учити людей. Радувався Ярослав, бачачи велику силу церков і людей християнських, а ворог нарікав і ремствував, переможений новими людьми християнськими. 

Літопис «Повість минулих літ» 

Питання 

1) Яка сторона діяльності Ярослава висвітлена в тексті? Оцініть її зна­чення. 

2) Як ви гадаєте, чому князь приділяв велику увагу розбудові Києва? 

3) Чи знаєте ви пам’ятки культури епохи Ярослава, що збереглися до наших днів? Назвіть їх. 

4) Навіщо князеві знадобилась така велика кількість писців? Чи пов’язано це з розвитком освіти? Відповідь обгрунтуйте. 

5) За що Ярослава народ прозвав Мудрим? 

Висновок. Ярослава можна назвати засновником книжності і вченості на Русі. Він відкривав школи, перші лікарні при монастирях, бібліотеки. Сам князь мав одну із найбільших бібліотек у світі, таємниця місцезнахо­дження якої й досі залишається нерозкритою. 

Повідомлення учня 

ІЛАРІОН (рр. нар. і см. невід.) - київський церковний діяч і письменник ХІ ст., перший митрополит з числа русинів (з 1051). Був священиком у князівському с. Берестові під Києвом. У 1051 р. за бажанням Ярослава Мудрого, який прагнув звільнитися від прямого втручання Візантії в київ­ські церковні справи, собор руських єпископів висвятив Іларіона київським митрополитом. Даних про його митрополитство після 1055 р. немає. Іларіон - автор видатного церковно-богословського твору «Слово про закон і благодать», написаного між 1037 і 1050 роками. Основним змістом «Слова» було прославлення Володимира Святославича за запровадження християнства на Русі, звеличення рідної землі й церкви, незалежність якої від Візантії відстоював Іларіон. Був прихильником політичної й культурної самостійності Київської держави. 

Питання 

1) Яку мету переслідував князь, коли засновував київську митрополію? 

2) Про що свідчить факт, що за Ярослава вперше митрополитом Київ­ським був призначений місцевий церковний діяч? 

6. Зовнішньополітична діяльність 

Документ для опрацювання групі № 4 

Коли Ярослав перебував у Новгороді, прийшла до нього звістка, що печеніги взяли в облогу Київ. Ярослав же зібрав багато воїнів, варягів і слов’ян, прийшов до Києва і прорвався у місто своє. А було печенігів безліч. Ярослав виступив із Києва, приготувався до бою: варягів поставив посередині, а на правому крилі - киян, а на лівому крилі - новгородців. І став перед містом. Печеніги пішли на приступ і зчепилися на тій горі, де стоїть зараз собор Святої Софії: було тут поле чисте тоді. І почалась жорстока січа, ледве до вечора здолав лютих ворогів Ярослав. І кинулись печеніги на всі боки тікати, і не знали, куди бігти; одні, тікаючи, тонули у Сетомлі, а інші - в інших ріках, а залишок їхній бігає десь до сьогоднішнього дня. 

Літопис «Повість минулих літ» 

Питання 

1) Які події висвітлені в документі? 

2) Як вони характеризують Ярослава Мудрого? 

7. Ярослав Мудрий - людина і державник 

Повідомлення учня 

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (бл. 978 - 20.2.1054) - видатний державний діяч і полководець Київської Русі, великий князь Київський (1019-1054). Син Володимира Святославича і полоцької княжни Рогніди Рогволодівни. За життя батька управляв Ростовом, згодом - Новгородом. У 1014 р. відмовився сплачувати данину Києву, і тільки смерть Володимира Святославича запобігла війні. Протягом 1015-1019 рр. Ярослав вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним. У 1019 р. остаточно розбив його війська в битві на р. Альті й став великим князем Київ­ським. Ярослав воював також з братом Мстиславом Володимировичем, який княжив у Тмуторокані (з 988). У Лиственській битві 1024 Ярослав Мудрий зазнав поразки, внаслідок якої змушений був передати Мстиславу Чернігівську та інші землі на Схід від Дніпра (ці землі перейшли під владу Ярославу лише з 1036 р., після смерті Мстислава). Період князювання Ярослава Мудрого позначився новим піднесенням Київської держави. Ярослав Мудрий, на думку М. Грушевського, зумів повернути всі україн­ські етнічні землі на заході. У 1030-1031 рр. війська Ярослава Мудрого і Мстислава Володимировича відвоювали Червенські міста, які у 1018 р. захопив польский князь Болеслав Хоробрий. Уклав союз з польським королем Казимиром І Обновителем, видавши за нього свою сестру Добронігу й одруживши свого старшого сина Ізяслава з сестрою Казимира. У 1031 р. Ярослав Мудрий на відвойованих у Польщі українських землях заснував над р. Сян місто Ярослав, яке стало форпостом Київської держави на заході. Ярослав Мудрий здійснив ряд походів проти племен естів (1030) і ятвягів (1038). У 1030 р. заснував над Чудським озером м. Юр’їв (тепер Тарту). Здійснював енергійні заходи щодо зміцнення південних кордонів держави. Для захисту кордонів від нападу кочівників наказав спорудити нову оборонну лінію вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа. У 1036 р. руські війська під керівництвом Ярослава вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги у 1037 р. закладено Софійський собор. У 1043 р. організував похід київської дружини під проводом сина Володимира і воєводи Вишати на Візантію. За князювання Ярослава Мудрого значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв’язки Київ­ської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Ярослав Мудрий закріпив родинними зв’язками з багатьма європейськими правителями. Сам Ярослав був одружений з донькою шведського короля Олафа - Інгігердою, згодом - з Анною, дочкою візантійського імператора; дочка Ярослава Мудрого Єлизавета Ярославна вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, друга дочка - Анна Ярославна - за французького короля Генріха II, третя дочка Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І). Ярослав Мудрий приділяв велику увагу організації внутрішнього життя країни. За Ярослава Мудрого укладено збірник законів, т. зв. «Правду Ярослава», що становить найдавнішу частину «Руської правди». За правління Ярослава християнство остаточно утвердилося в Київській державі. У 1039 р. засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалась Константинопольському патріарху. У 1051 р. Ярослав Мудрий, щоб звільнитися з-під опіки Візантії у церковних справах, усупереч канонові, собором руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника Іларіона. За Ярослава Мудрого у Київській Русі засновано перші монастирі - Св. Юрія, Св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами. Як високоосвічена людина Ярослав дбав про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням створено школу і бібліотеку при Софійському соборі; зібрано перекладачів, які переклали давньоруською мовою багато грецьких книг. За його правління Київ, держава зберегла свою могутність і міжнародний авторитет. Помер Ярослав Мудрий у Вишгороді. Похований у Софій­ському соборі в Києві. 

Розповідь вчителя 

За вікнами княжого терема бився холодними крилами вітер. Він ніс лютневу холоднечу й тривогу. Ярослав лежав, заглиблений в останні земні думки. Потім звів погляд на вікно, за яким була темрява… Ранок після 20 лютого 1054 р. на Русі вже починався без князя Ярослава.

Помер князь у досить похилому для того часу віці - у 76 років. Літописець свідчить про поховальний обряд так: «Попи за звичаєм піснеспіви співали, і плакали за ним люди. І принесли і поклали його в мармурову раку в церкві Святої Софії». 

Мармуровий саркофаг з рештками князя та його дружини Ірини стоїть і донині в Софійському соборі, а сам храм Святої Софії є вічним пам’ятником великому князю. 

Літописець, вказуючи на значення діяльності князів Володимира та Ярослава, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних, а ми живемо, користуючись з книжної науки». 

Можна запропонувати учням самим зробити висновок, користуючись текстом «Повісті минулих літ». 

ІІІ. Закріплення та повторення вивченого матеріалу 

Бесіда за проблемним запитанням 

Як ви гадаєте, який етап свого розвитку переживала Київська держава за часів князювання Ярослава Мудрого? Доведіть свою думку за допомогою історичних фактів. 

ІV. Підсумковий етап 

Учитель пропонує учням зробити висновки, узагальнює та в разі необхідності доповнює їх. Оцінює роботу на уроці, виставляє оцінки. 

V. Домашнє завдання 

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника. 

2. Скласти кросворд «Ярослав Мудрий». 
3. Закінчити складання таблиці «Діяльність Ярослава Мудрого


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: