Становище у державі за часів правління Ярославичів

Мета: ознайомити учнів з періодом міжкнязівських усобиць по смерті Ярослава, розкрити причини занепаду Київської держави за Ярославовичів та зміцнення її за Володимира Мономаха, розвивати навички роботи з історичними джерелами, удосконалювати навички роботи в малих групах, вчити робити власні висновки, аргументовано висловлювати думки, виховувати почуття шанобливого ставлення до історичного минулого свого народу.

Обладнання: Лях Р., Темірова Н. Історія України / Підручник. 7 клас; Грушевський М. Ілюстрована історія України. - К., 1992. - С. 92–104; Крип’якевич І. Історія України. - Львів, 1992. - С. 56-66; Полонська-­Василенко Н. Історія України, - К., 1993, - Т. 1. - С. 133-143; портрет Володимира Мономаха; картки із завданнями для груп; різнокольорові жетони.

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь, навичок.

ХІД УРОКУ

І.  Організація учнівського колективу

II.  Мотивація навчальної діяльності

Учитель. Ярослав Володимирович був справді видатним державним діячем, мудрим політиком, талановитим полководцем, його цілком заслужено прозвали Мудрим. Із таким ім’ям він назавжди залишився в історії нашої батьківщини. Літописець, аналізуючи значення діяльності князя, писав: «Як то буває, що один зоре землю, другий засіє, а третій жне та їсть багаті овочі. Так і тут: батько Ярослава зорав та зрушив землю, просвітивши хрестом, а Ярослав, Володимирів син, засіяв книжними словами серце вірних...». За кілька літ до смерті він скликав своїх синів і розділив між ними землі й міста для князювання. При цьому Мудрий суворо наказав синам жити в злагоді, мирі, шанувати один одного, дружно боронити руські землі від ворогів.

Пригадайте, який порядок успадкування був у Київській державі. Які це могло мати наслідки?

ІІІ. Представлення теми та очікуваних результатів

Очікувані результати

По закінченні уроку ви зможете:

• пояснити, з якою метою відбувся з’їзд князів в 1097 році в Любечі і які він мав наслідки;

• дати оцінку діяльності Ярославовичів та Володимиру Мономаху;

• визначити причини занепаду Київської держави;

• вдосконалити навички роботи з історичними джерелами та роботи вмалих групах.

IV. Інтерактивні вправи

Для подальшої роботи на уроці вчитель за допомогою різнокольорових жетонів ділить учнів на 5 робочих груп і пропонує кожній групі обрати лідера. Лідери вибирають запропоновані вчителем завдання і спільно з членами групи намагаються відшукати відповідні на поставлені перед групою питання.

Завдання групі № 1

Спробуйте дослідити, опрацювавши запропоновані історичні джерела, яким було становище Руських земель після смерті Ярослава, і дайте відповіді на такі запитання:

1. У чому полягав принцип старшинства, запропонований Ярославом Мудрим?

2. Чи мав Ізяслав Ярославич особистий авторитет для ролі старшого князя? Доведіть свою думку.

3. Чому в Києві відбулося повстання проти Ізяслава?

Завдання групі № 2

Проаналізуйте, чому загострювалися суперечності між старшими Яро­славичами, і дайте відповідь на запитання:

1. У чому полягав запропонований Ярославичами принцип ротації влади?

2. Чому розпався тріумвірат і які це мало наслідки?

3. Які рішення було прийнято на з’їзді в місті Любечі?

Завдання групі № 3

Тезисно постарайтесь викласти свої роздуми про роль особистості в історії. Складіть історичні портрети (за пам’яткою):

1. Ізяслава Ярославовича.

2. Святополка Ярославовича.

3. Святополка Ізяславовича.

Завдання групі № 4

Постарайтесь відшукати факти, які б підтвердили думку, що між давніми князями дотатарської доби після Ярослава Мудрого не було гідніших князів за Володимира Мономаха. Назвіть якості, які були притаманні Мономаху як політику, полководцю і людині.

Завдання групі № 5

Ви - вчені-дослідники, які намагаються встановити основні причини занепаду Київської Русі та перетворення її на конфедерацію руських князівств. Визначте, які з причин призвели до розпаду Київської держави на удільні князівства.

Вчитель повідомляє учасникам груп, що на самостійну роботу їм відводиться 6-7 хвилин. Лідерам вручається «Пам’ятка» щодо організації роботи в групі усіх учасників. Після підготовки груп учні звітують про свою групову роботу у формі «Акваріуму». По черзі групи займають місце в центрі класного приміщення і повідомляють про результати своїх досліджень іншим учасникам.

Учитель. Отже, ми з вами спробували проаналізувати основні тенденції політичного розвитку Київської Русі після смерті Ярослава Мудрого, проаналізували державницьку діяльність Володимира Мономаха, а тепер япопрошу кожного з вас відповісти на запитання:

Князь Володимир Мономах продовжував політику Володимира Великого і Ярослава Мудрого чи здійснював власну політику, що різко відрізнялась від політики його попередників?

Учні за допомогою методу «Прес» висловлюють свої думки, а потім займають відповідну позицію.

Вчитель пропонує підняти жетони тим учням, які в ході розгляду запитання змінили своє ставлення до Володимира Мономаха і його політичного курсу.

V.  Оцінювання результатів уроку

Учням пропонуються оціночні листи за 12-бальною системою. Здійснюється взаємооцінювання.

VI. Домашнє завдання

Повторити тему; підготуватись до письмового тематичного оцінювання


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: