Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про виникнення та розквіт Київської Русі; розвивати самоосвітні вміння і навички роботи учнів з першоджерелами і додатковою літературою при підготовці вистави, використовувати знання, які учні засвоїли на попередніх уроках, вживатися в певну історичну епоху; викликати інтерес до навчання, розвивати образне мислення, фантазію, уяву учнів; виховувати повагу до історії України.

Тип уроку: закріплення засвоєних знань.

Форма уроку: урок-вистава.

Обладнання: карта «Київська Русь», портрети київських князів, ілюстративний матеріал, костюми.

Випереджальне завдання: учні, які виконують ролі, заздалегідь готують собі костюми, ближче знайомляться з історичною особою, яку будуть представляти (характер, поведінка, зовнішність, одяг).

ХІД УРОКУ

І.  Організаційний момент

II.   Вступна частина

Учитель. Сьогодні у нас незвичайний урок: до нас прийшов легендарний чернець, який жив наприкінці XI - початку XII і склав літопис «Повість минулих літ». Як його ім’я ? (Нестор-літописець) Привітайте його. Славнозвісний Нестор допоможе нам систематизувати знання, засвоєні на попередніх уроках.

Нестор. А що таке літопис? (Історичний твір, в якому опис подій здійс­нювався за роками.) У своєму літописі я розповів, звідки пішла Руська земля, хто в Києві почав першим княжити. Відкриємо першу сторінку літопису: «…три брати: одному ім’я Кий, а другому - Щек, а третьому - Хорив, і сестра їх Либідь. І сидів Кий на горі, де нині узвіз Боричів, а Щек сидів на горі, яка нині зветься Щекавицею, а Хорив - на третій горі, од чого й прозвалася вона Хоревицею. Зробили вони городок (і) на честь брата їх найстаршого назвали його Києвом...»

Учитель. Коли було засновано місто Київ? (Кінець V ст.) Покажіть на карті. Позначте на контурній карті.

Нестор. Відкриємо другу сторінку нашої історії.

Учитель. Важливим етапом становлення Київської Русі були VІІІ–ІХ ст. Саме тоді склалося державне об’єднання Руська земля. Чому воно так називалося? (Скандинавська та автохтонна теорії походження терміна «Русь».)

Нестор. Під 862 р. згадуються в літописі київські князі Дір і Аскольд. Спробуємо з’ясувати, хто вони такі.

«Було у Рюрика два мужі, обидва не з племені його, але боярини - Аскольд і Дір. І відпросилися вони у Царгород із родом своїм. І пішли вони по Дніпру, і, коли пропливали мимо, побачили на горі невелике місто.., і залишилися в цьому місті.., і стали володіти полянською землею...» Їх князювання позначилося низкою видатних подій. Яких саме?

Відповіді учнів

Дір князював у 30-50 рр. ІХ ст., володів багатьма містами, значною територією, до його столиці приїздили купці з інших країн. Морський похід Аскольда на Константинополь - від цього часу «начала прозиватися Руська земля», тобто Візантія визнала східнослов’янську державу. Аскольд був одним з перших християн на Русі.

Нестор. «Повість минулих літ» так описує смерть Аскольда.

«У літо 879 р. помер у Новгороді Рюрик і передав князювання своє Олегові - родичеві своєму, і віддав на руки йому сина Ігоря, бо той був вельми на ту пору малий... І прийшли до гір Київських, і узнав Олег, що княжать тут Аскольд та Дір… І вбили Аскольда і Діра....».

Нестор. Тут починається третя сторінка.

Учитель. Ми дізналися, яким чином до влади прийшов Олег. Він узяв собі титул князя руського, об’єднавши при цьому східнослов’янські землі в єдину державу, і обрав столицею своєї держави Київ.

Нестор. «І сів Олег, княжачи, в Києві, і сказав Олег: «Хай буде матір’ю містам руським». І були у нього варяги, і слов’яни, і інші, які прозивалися Руссю». На Русі затвердилася династія Рюриковичів.

Інсценізація

До дошки виходять по черзі костюмовані герої.

Олег. Моїми головними турботами були: визволення з-під влади Хозарського каганату і підкорення Києву східнослов’янських племен, захист держави від зовнішніх ворогів, забезпечення вигідних для Русі взаємовідносин з Візантією. 907 р. я підкорив своїй волі найсильнішу державу тогочасного світу - Візантійську імперію. У 911 р. уклав з Візантією вигідний торговий договір. Мене прозвали Віщим. Загинув я, як і пророкували волх­ви, від коня свого.

Ігор. Я син Рюрика, продовжив об’єднання Київської держави, започатковане Олегом; приєднав до Києва велику територію між Дністром і Дунаєм. Але похід на Візантію 941 р. завершився поразкою. Проте 944 р., коли я вдруге пішов на Константинополь, було укладено договір, який був для Русі вже не такий вигідний, як попередній, 907 р. підписаний Олегом. І загинув я безславно: зібравши данину з деревлян, пішов до них вдруге і був убитий.

Ольга. Присутній тут Нестор-літописець порівнював мене з яскравою зорею, що передує сходу Сонця. За народними переказами, я хитра, історія назвала мене мудрою, церква канонізувала як Рівноапостольну, прилучивши до лику Святих. Я була першою і єдиною в Київській Русі жінкою, яка правила державою. Родом зі Пскова, з родини варяга, я була гідною дружиною князю Ігоря. Помстившись деревлянам за смерть чоловіка, я зміцнила князівську владу, повернула древлянську землю під владу Києва, обклала її даниною. Щоб запобігти новим заворушенням, я змушена була провести реформи, в результаті яких було введено фіксовані норми повинностей. Мої реформи призвели до того, що послабла племінна влада і зміцнилася великокнязівська - це було великим кроком на шляху становлення державності. Мені вдалося навести лад у країні після стількох війн і зміцнити міжнародне становище мудрою дипломатією. Моє хрещення теж сприяло підвищенню міжнародного авторитету Київської Русі.

Нестор (перегортає сторінку літопису – Х-ХІІ ст.). Ще більшої могутності досягла Русь за правління онука княгині Ольги - князя Володимира.

Учитель. Давайте пригадаємо, що зробив Володимир для зміцнення держави. За що його назвали Великим?

Відповіді учнів

1-й учень. Закріпив кордони Київської Русі від Чудського озера і Фінської затоки - на півночі до Південного Бугу - на півдні, від басейна Оки і Волги - на сході до Дністра і   Карпат - на заході. Вона перетворилася на найбільшу державу в Європі.

2-й учень. Запровадив адміністративну реформу: країну було поділено на 8 округів,   округи - на волості, на чолі яких було поставлено довірених осіб або синів Володимира.

3-й учень. Запровадив військову реформу: військо утворювалося з найманців, які мали право володіти земельною власністю.

4-й учень. Побудував фортеці, укріплення навколо Києва, які стали опорними пунктами в боротьбі з печенігами.

5-й учень. Побудував велику кількість нових міст по берегах основних річок країни.

6-й учень. Прагнув розмежувати єпископський та градський суди.

7-й учень. Карбував власні гроші.

8-й учень. Здійснив спробу реформувати язичництво, запровадив «Володимирове шестибожіння».

9-й учень. У 988 р. охрестив Русь, сприяв будівництву церков на Русі.

10-й учень. Переміг печенігів.

11-й учень. Укріпив міжнародний авторитет Київської Русі.

За те, що він приніс на Русь мир, народ прозвав його Красне Сонечко.

Учитель. Правління його сина Ярослава прийнято вважати вершиною історії Київської Русі. Володимир заклав фундамент - Ярослав звів величезну споруду, завершив справу батька. Доведіть це.

Відповіді учнів

1-й учень. 1036 р. остаточно він розбив печенігів і на місті рішучої перемоги наступного року було закладено церкву Святої Софії.

2-й учень. Перемога над печенігами дала можливість посунути кордон на південь, над Россю він збудував лінію укріплень, заклав місто Юр’їв.

3-й учень. Князь виступив ініціатором упорядкування законодав­ства - було створено перший писаний закон - «Руську Правду».

4-й учень. Зміцнив православну церкву. 1039 року засновано Київ­ську митрополію. 1051 року митрополитом обрали Іларіона Русина, за часів правління виникає Києво-Печерська Лавра.

Нестор. У літописі записано: «І при нім стала віра християнська плодитися в Русі і розширятися, і чорноризці стали множитися, і монастирі почали з’являтися... І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов’янську мову і письмо (святеє), і списали вони багато книг. І придбав він (книги), що ними поучаються віруючі люди і втішаються ученням божественного слова. Бо як ото хто-небудь землю зоре, а другий засіє, а інші пожинають і їдять поживу вдосталь, - так і сей. Отець бо його Володимир землю зорав і розм’якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, ми пожинаємо, учення приймаючи книжнеє...»

Учитель. Часи князювання Ярослава Мудрого позначилися посиленням держави, зміцненням кордонів Київської Русі, інтенсивним будівництвом міст, піднесенням господарства, торгівлі. Ці успіхи ознаменували підвищення міжнародного авторитету давньоруської держави. У роки його правління Київська Русь досягла найвищого розвитку.

По смерті Ярослава розпочалася доба політичної роздробленості.

Робота над поняттям

Нестор. «Ранком в день 1113 року кияни зібрали раду і послали до Володимира Мономаха з проханням: «Іди, князю, на стіл батьківський і дідівський... А коли не прийдеш, то знай, що багато зла станеться... Почув це Володимир і пішов до Києва. Зустріли його з великими почестями. Сів на столі отця свого дідів своїх, і всі люди були раді, і смута вляглася».

Учитель. Після тривалих міжусобних битв період правління Володимира Всеволодовича став часом розквіту Київської Русі. Як це сталося?

Відповіді учнів

1-й учень. Відновилася одноосібна влада князя, всі князі підкорилися йому. За своє правління Мономах здійснив 83 великих походи, 19 разів укладав угоди з половцями, полонив 300 половецьких князів. Кочовики більше не турбували Русь, що дало можливість зосередитися на внутрішніх проблемах.

2-й учень. Вніс зміни й доповнення до «Правди Ярославичів».

3-й учень. Наприкінці князювання спробував оцінити свою політичну діяльність, бажаючи передати власний досвід нащадкам у «Повчанні дітям».

4-й учень. Йому вдалося на деякий час відновити у повному обсязі державу Володимира та Ярослава.

На кілька століть він залишився недосяжним ідеалом правителя, здатного оборонити рідну землю і вгамувати внутрішні незгоди. За висловом літописця, Мономах «просвітив Руську землю, як сонце».

Учитель. Кончина Володимира Мономаха ознаменувала завершення цілої доби в історії Давньої Русі. Через кілька років ця держава втратила цілісність. Але давньоруська держава залишила яскравий слід у світовій історії. В «Слові про закон і благодать» його автор, митрополит Іларіон, так охарактеризував становище своєї держави: «Її знають і чують в усіх кінцях землі...»

III. Підсумковий етап

Учитель оцінює підготовку учнів, їхню здатність до самоосвіти, їхню активність, вміння застосувати знання, які засвоїли на попередніх уроках. Найбільш активним учням виставляються оцінки.

IV. Домашнє завдання

1. Скласти історичний портрет князя, який більше подобався.

2. Скласти кросворд на 10 слів «Київська Русь».