Мета: ознайомити учнів з безособовими дієслівними формами на -но, -то; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити ці дієслівні форми в текстах, визначати їх морфологічні ознаки; розвивати творчі вміння використання дієслівних форм на -но, -то у висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати повагу до надбань культури і мистецтва своєї країни.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Синтаксис: уживання дієприкметників у ролі другорядних членів речення.

Культура мовлення і стилістика: використання в мовленні дієприкметників-синонімів, антонімів.

Текст (риторичний аспект): створення текстів з уживанням безособових дієслів.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Жити. Творити. Світ берегти.

Світити людині на цілі світи…

І. Драч

ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів семикласників з теми

Спостереження над мовним матеріалом

Ø  Прочитати текст. З’ясувати, що відбиває заголовок — тему чи основну думку тексту. Відповідь аргументувати. Дібрати власний заголовок і порівняти його із заголовками, дібраними однокласниками. Кращий — записати. Назвати слова, похідні від дієслів. Зробити їх словотвірний аналіз.

ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВЕ МИСТЕЦТВО

На території України збереглися численні пам’ятники різних епох, які засвідчують, що коріння української культури сягає сивої давнини. До нашого часу збережено стародавні ікони, вироби ремісників, гончарів, ювелірів, різьбярів.

Декоративно-ужиткове мистецтво (вишивка, килимарство, кераміка, скло, порцеляна, фаянс, плетіння з лози, різьба по дереву та ін.) широко визнано в країні. У зручних утилітарних формах численних зразків декоративно-ужиткового мистецтва, в динамічних мотивах орнаменту присутні символи таємничої і чарівної природи, відбито складні перипетії історії та особливості побуту українців, жива душа українського народу.

Створено узори за допомогою голки і ниток на шкірі та тканині, що відомо в Україні з давніх-давен. Ще в ХІ столітті на Русі існувала перша вишивальна школа, організована сестрою Володимира Мономаха Ганною, де дівчата вчилися вишивати золотом і сріблом. У ХVІ–ХVІІІ століттях центрами вишивання в Україні були Качанівка на Чернігівщині, Григорівна на Київщині, Велика Бурімка на Черкащині тощо (З енциклопедії).

Ø  До виділених слів дібрати синоніми.

Ø  Зробити синтаксичний розбір другого речення.

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи

Колективний аналіз таблиці

Ø  Розглянути таблицю і розказати про безособові форми на -но, -то.

Мовленнєва ситуація

Ø  Уявити ситуацію, що ви потрапили до майстерні, де вишиваються рушники. Там працюють 2–3 жінки-майстрині. На стінах розвішані вже готові рушники з національними вишивками. На передньому плані лежать рушники на столі, з якими робота ще не завершена.

Ø  Скласти розповідь про діяльність жінок.

Ø  У своєму висловлюванні використати безособові дієслівні форми на -но, -то.

Мовностилістичний аналіз тексту

Ø  Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Відповідь аргументувати. Розказати, хто у вашій родині вміє вишивати. Які вироби з вишивкою є у вашій оселі?

В Україні налічується близько 100 видів та технічних прийомів вишивання (гладь, хрестик, низь, мережання, бігунець, плетіння тощо). Багатий колорит, складні геометричні узори властиві вишивці Галичини, Буковини, Закарпаття. Рослинний орнамент червоного й синього кольорів поєднано із зображенням тварин і характерний для Полтавщини, Київщини, Чернігівщини.

Асортиментом виробів з українською вишивкою охоплено столову білизну (головним чином, рушники, скатертини) і предмети одягу (чоловічі сорочки — українки, гуцулки; жіночі блузки, сукні), сувеніри, гарнітури для декоративного оформлення житла тощо (З енциклопедії).

Ø  Знайти в тексті дієслівні форми, що не змінюються за особами. Назвати дієслова, від яких вони утворені. Що спільного для цих дієслів?

Ø  Визначити синтаксичну роль дієслівних форм на -но, -то. Поміркувати, чому ці форми називаються безособовими.

Творче спостереження

Ø  Прочитати виразно. Які почуття викликає у вас пісня? Де ви чули виконання або запис цього твору?

ПІСНЯ ПРО РУШНИК

Рідна мати моя, ти ночей не доспала

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя дала.

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,

І рушник вишиваний на щастя, на долю дала.

Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї,

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші твої.

І твоя незрадлива материнська ласкава усмішка,

І засмучені очі хороші блакитні твої.

Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров,

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, і вірна любов.

І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю:

І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов

А. Малишко

Ø  Виписати дієслова та утворити дієслівні форми на -но, -то, попередньо утворивши активні чи пасивні дієприкметники.

Ø  Скласти 3–4 речення, пов’язані між собою за змістом з утвореними дієслівними формами.

Навчальне аудіювання

Ø  Прослухати текст. Передати стисло його зміст. Визначити тему й основну думку. Дібрати заголовок. Порівняти його з тим, що дібрав ваш однокласник. Доповнити текст власною інформацією про значення рушника у вашій родині.

Вишиванням в Україні займалися майже виключно жінки. Для цієї роботи використовувалася кожна зручна нагода: досвітки та вечорниці, на які дівчата збиралися довгими осінніми та зимовими вечорами, у години відпочинку від польових робіт — навесні та взимку.

Готуючись вийти заміж, кожна дівчина, як правило, повинна була мати багато різних вишиванок. Більш заможні дівчата мали виготовити по 50, 80, а іноді й понад 100 сорочок з тонко виробленого і вибіленого полотна: для буденної роботи, свята, посагу, на весілля, навіть на смерть, тобто для потреб протягом усього життя. Дівчата змагалися між собою в доборі узору, у загальній композиції елементів орнаменту, в майстерності вишивання. За одягом можна було охарактеризувати майстерність дівчини, її працьовитість… (За О. Гасцк, М. Степан).

Ø  Пояснити лексичне значення виділених слів (у разі потреби скористатися тлумачним словником). Скласти речення з цими словами.

Ø  Виписати словосполучення «дієслово + іменник». Утворити від них словосполучення з безособовими дієслівними формами на -но, -то, попередньо утворивши активні чи пасивні дієприкметники.

Ø  Визначити головні й залежні слова в утворених словосполученнях. З’ясувати зв’язок між ними.

Пошукова робота

Ø  Прочитати. Замінити дієприкметники дієслівними формами на -но, -то. У якому відмінку стоїть при них іменник? Визначити головне слово в утвореному словосполученні.

Грядка прополота, вікно відчинене, твір написаний, сукня пошита, план накреслений, книжка прочитана, почута відповідь, зібраний урожай, скошена трава, просіяне борошно, загартована сталь, ділянка зорана, пофарбована підлога, відправлений лист.

Ø  Скласти 3–4 речення так, щоб утворені форми виступали присудками.

Ø  Розібрати за будовою слова розбито, споруджено, скошено, розфарбовано, заколото. Назвати орфограми.

V. Узагальнення і систематизація зробленого на уроці

1. Як утворюються дієслівні форми на -но, -то?

2. Чому такі форми називаються невідмінюваними?

3. Яку синтаксичну функцію вони виконують? Навести приклади.

4. Що виражають ці форми у словосполученні або в реченні?

VІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час вивчення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

Уявити ситуацію: вам доручили взяти участь у вечорницях і розповісти про зібрані учнями вашої школи рушники, виготовлені людьми різних поколінь, для шкільної світлиці. Дібрати заголовок виступу. Увести у своє висловлювання словосполучення оспівано в піснях, втрачено народом, гарно оздоблено, вишито бабусею тощо. Скористатися рядками з пісні про рушник. Записати висловлювання.