Прийменник як службова частина мови

Мета: поглибити знання учнів про прийменник як службову частину мови, його граматичне значення; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити прийменники в тексті, їх характеризувати (визначати смислові відношення, на які вони вказують); за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати в семикласників любов до рідної України.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів; прийменники у фразеологізмах, прийменники-синоніми й антоніми.

Культура мовлення і стилістика: особливості вживання прийменників з іменниками.

Текст (риторичний аспект): використання прийменників у мовленні для відтворення логічних зв’язків.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

Психологічна настанова щодо вивчення теми «Прийменник». Ознайомлення учнів зі структурою теми.

ІІІ. Ознайомлення семикласників з темою, метою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку

Хто рідну оселю свою забуває,

Той долі не знайде в житті.

М. Бакай

ІV. Сприйняття й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Творче спостереження з елементами аналізу

Ø  Виразно прочитати вірш. Визначити, у яких поетичних рядках міститься основна думка висловлювання. Виписати прийменники зі словами, до яких вони належать.

Є багато країн на землі, Є багато пташок голосних,

В них озера, річки і долини, Любі, милі нам співи пташині,

Є країни великі й малі, Та завжди наймилішими з них

Та найкраща завжди — Батьківщина! Будуть ті, що у рідній країні.

Є багато квіток запашних, І тому найдорожчою нам

Кожна квітка красу свою має, Є і буде у кожну хвилину

Та гарніші завжди поміж них Серед інших країн лиш одна

Ті, що квітнуть у рідному краї. Дорога нам усім Україна!

П. Воронько

Ø  Дослідити, з якими самостійними частинами мови можуть уживатися прийменники. З’ясувати, чому ця службова частина мови має саме таку назву.

Ø  Указати на відмінки самостійних частин мови, які вживаються з прийменниками.

Колективне опрацювання схеми

Ø  Розглянути схему. Визначити, які ознаки властиві прийменнику.

Ø  За допомогою схеми сформулювати визначення прийменника як службової частини мови. Зіставити свої висновки з теоретичним матеріалом підручника.

V. Усвідомлення теоретичного матеріалу у процесі практичної роботи

Аналіз мовних явищ на основі тексту

Ø  Прочитати мовчки текст. Дібрати до нього заголовок, який виражав би тему висловлювання. Виписати словосполучення з прийменниками, указуючи на смислові відношення, виражені за допомогою прийменників.

Привабливого вигляду набирають вулиці й площі наших міст і сіл, подвір’я та присадибні ділянки. Мешканці традиційно вийшли на велику весняну толоку, звільняючи від накопиченого за зиму сміття алеї і парки, сади, узбіччя доріг, розчищаючи канави, обрізуючи сухе гілля дерев, висаджуючи саджанці й кущі. Оновлюються малі архітектурні форми у міських скверах, на автобусних зупинках.

У ході Всеукраїнської акції «Благоустрій України» знаходять свій найкращий вияв притаманні нашому суспільству милосердя і взаємодопомога. Школярі, учні училищ і технікумів, студенти зараз бажані гості соціальних установ, інвалідів, одиноких: перед Великоднем прибирають у їхніх оселях, миють вікна, допомагають полагодити паркани тощо (З газети).

Смислові відношення:

·         просторові (місце або напрям дії) — йти до школи, прибирати на подвір’ї;

·         часові — після уроків, днів за п’ять;

·         причинові — від радості, з журби;

·         мети — підготувати для читання;

·         допустові — незважаючи на погоду;

·         означальні — зошит для малювання;

·         об’єктні — спілкування з другом.

Ø    Пояснити лексичне значення слова толока (толока — безкоштовна праця гуртом для швидкого виконання великої за обсягом роботи, на яку скликають сусідів, родичів, друзів).

Ø    З’ясувати, чи можуть прийменники виражати певне значення само­стійно, без повнозначних частин мови.

Дослідження-зіставлення

Ø     Прочитати фразеологічні звороти. Пояснити їх значення (за потреби скористатися фразеологічним словником). Записати, утворюючи пари антонімічних фразеологізмів. Виділити в них прийменники.

Народитися під щасливою зіркою; пійматися у лабети; пливти за течією; привертати до себе; прийти на розум; під самісіньким носом; поза очима; без царя в голові.

Відвертати від себе; мати голову на плечах; народитися без сорочки; вилетіти з голови; за тридев’ять земель; пливти проти течії; у вічі; вирватися з лап.

Ø  З’ясувати, на які відмінки вказують прийменники.

Ø  Дослідити, у яких фразеологізмах прийменники виступають як антонімічні. Увести ці звороти до самостійно складених речень.

Розподільний диктант

Ø   Розподілити подані прийменники спочатку на синонімічні, потім — на антонімічні, таким чином утворивши синонімічні й антонімічні ряди прийменників.

Біля, між, над, для, уві, коло, під, від, задля, через, з метою, перед, проміж, із, близько, до, у, край, за, в, з, поміж, крізь, зі, серед, повз.

Ø   Скласти з прийменниками одного синонімічного й антонімічного рядів словосполучення. Пояснити службову роль прийменників у них.

VІ. Підсумок уроку

Подумати і дати відповіді на запитання:

1. Які частини мови належать до службових?

2. Яка частина мови називається прийменником? У чому полягає його службова функція?

3. З якими самостійними частинами мови вживаються прийменники?

4. Які смислові відношення виражаються за допомогою прийменників? Навести власні приклади.

VІІ. Домашнє завдання

1. Скласти й записати діалог із 8–10 реплік на тему «Видатні українські імена», додержуючись правил пунктуації. Виділити в тексті прийменники, визначити, з якими відмінками вони вживаються.

2. Скласти невеликий твір-роздум у публіцистичному стилі на тему «Як бути корисним суспільству?»


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: