Після цього уроку учні зможуть: • визначати територіальні зміни основних західноєвропейських країн; • узагальнювати інформацію з писемних джерел; • визначати причини, суть та наслідки основних явищ та подій, систематизувати їх; • порівнювати діяльність видатних історичних осіб, робити висновки; • класифікувати та застосовувати поняття та терміни.


Після цього уроку учні зможуть: • показувати на карті держави, охоплені революційні подіями 1848–1849 рр., основні осередки революційного руху та районі селянських повстань; • називати держави, які брали участь у придушенні революції 1848–1849 рр.; • називати народи, які боролись за національну незалежність; • аналізувати суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848–1849 рр.; • розкривати особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848–1849 рр.


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • характеризувати економічне та політичне становище Росії після Віденського конгресу; • показувати територію Росії та держави, які з нею межували; • називати центри декабристського руху; • аналізувати програмові документи декабристів; • порівнювати програмові вимоги; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


Після цього уроку учні зможуть: • встановлювати хронологічну послідовність подій; • досліджувати політичний розвиток Франції у 20–40-і рр. ХІХ ст.; • визначати причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії; • характеризувати особливості економічного розвитку Франції; • порівнювати становище англійських та французьких робітників; • давати характеристику визначним особистостям цього періоду; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


Після цього уроку учні зможуть: • характеризувати основні ознаки економічного життя країн Великої Британії в 1815–1847 рр.; переходу Британії до політики вільної торгівлі; • визначати основні ознаки політичного й суспільного життя країн Великої Британії у 1815–1847 рр.; • називати причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху; • порівнювати політику консерваторів та лібералів; • давати характеристику видатним особистостям; • застосовувати та пояснювати терміни й поняття.


Після цього уроку учні зможуть: • пояснювати характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу; • характеризувати політичні розбіжності держав — учасниць Віденського конгресу; • показувати на карті територіальний перерозподіл Європи за рішеннями Віденського конгресу; • визначати значення Віденського конгресу та Священного союзу; • пояснювати причини зростання національно-визвольного руху в Європі; • називати основні події часу; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


Після цього уроку учні зможуть: • пояснювати суть бонапартизму, політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії; • показувати на карті походи Наполеона, місця основних битв; • давати характеристику діяльності Наполеона Бонапарта; • аналізувати життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


Після уроку учні зможуть: • характеризувати соціально-економічну політику якобінців; • аналізувати суспільно-політичне життя Франції після Термідоріанського перевороту; • давати оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії; • давати характеристику історичним особам — Е. Ж. Сійєсу, Ж. Дантону, М. Робесп’єру; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


Після уроку учні зможуть: • показувати на карті напрямки походів революційних французьких військ; • характеризувати діяльність Установчих і Законодавчих зборів, наслідки повалення монархії, погляди жирондистів і монтаньярів; • аналізувати зміст Декларації прав людини та громадянина, першу Конституцію Франції; • давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Г. Мірабо, М. Лафайєту; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


Після уроку учні зможуть: • показувати на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст.; • аналізувати соціально-економічний і політичний розвиток Франції напередодні революції; • характеризувати діяльність королівської влади; • визначати причини Французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва. • давати характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро; • застосовувати та пояснювати терміни та поняття.


1-10 11-20 ... 191-200 201-210 211-220 221-230 231-240 ... 451-460 461-466