Мета: охарактеризувати морський та річковий транспорт, по­вітряний та трубопровідний, їхню роль у перевезенні вантажів; дати поняття «каботаж», «порт»; визначити географію цих видів транспорту, значення повітряного, водного та трубопровідного транспорту в міждержавних перевезеннях; навчити показувати на карті найважливіші порти, трубопроводи, читати картосхе­ми; виховувати просторове та економічне мислення, творчість, зосередженість.

Тип уроку: комбінований.

Структура уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Мотивація навчальної діяльності

III. Вивчення нового матеріалу

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

V. Закріплення знань

VI. Домашнє завдання

Матеріали до етапів уроку

І. Перевірка домашнього завдання

II. Мотивація навчальної діяльності

Україна — найбільший у світі транзитор природного газу. Які переваги такого становища? Які недоліки? Прокоментуйте «газову війну» з Росією на початку 2009 р. Зробіть висновок про значення трубопровідного транспорту для України.

III. Вивчення нового матеріалу

За текстом підручника («Географія водного, повітряного та трубопровідного транспорту»).

IV. Первинна перевірка засвоєних знань

Завдання 115. Географічне аудіювання

Складіть питання до тексту.

Трубопровідний транспорт

Розвиток і безперебійна робота всіх галузей економіки країни залежать від своєчасного та якісного постачання нафти, нафто­продуктів і газу. Ці продукти переміщаються усіма можливими видами транспорту, але найвигіднішим за техніко-економічними показниками (собівартість перевезення, капітальні вкладення, витрати металу, пального й інших матеріалів, швидкість достав­ки) є трубопровідний транспорт, який з’єднує місця видобуван­ня і переробки нафти, газу зі споживачами і через це одержав найкращий розвиток. Трубопровідний транспорт відрізняється найменшою собівартістю і використовується для перекачування нафти, нафтопродуктів, газу, а також деяких хімічних продуктів (зокрема, аміаку). Він є одним з найефективніших, бо, порівняно із залізничним і автомобільним транспортом, доставка нафти ним у три рази дешевша. Перевагами цього виду транспорту є і можливість функціонування протягом усього року, висока про­дуктивність праці, відносно мала кількість обслуговуючого пер­соналу, мінімальні втрати під час транспортування, можливість прокладання трубопроводів за найкоротшою відстанню незалежно від рельєфу, безперервність процесу транспортування, а також його екологічна чистота. Трубопровідний транспорт в Україні є одним з найрозвинутіших і складається з двох частин — газо­проводу та нафтопроводу. За обсягом транзиту трубопровідний транспорт займає перше місце.

Системами магістральних газопроводів, які перебувають у ко­ристуванні НАК «Нафтогаз України», російський природний газ надходить до країн Західної, Центральної та Східної Європи. Ці системи технологічно зв’язані з аналогічними магістральними газопроводами Росії, Білорусі, Молдови, Румунії, Угорщини, Словаччини та Польщі, а через них — із газопроводами всієї Європи. Пропускна спроможність вітчизняної газотранспортної системи на вході становить 290 млрд м3, а на виході (до країн Західної, Центральної та Східної Європи, а також до Молдови і на південь Росії) — майже 170 млрд м3 на рік.

Газопровідний транспорт є не лише найбільш ефективним, а й фактично єдиним видом транспорту в Україні для транспор­тування газу. Загальна протяжність магістральних газопроводів України сягає 38 тис. км.

Основу становлять магістральні газопроводи, збудовані в 50–60-х рр. XX ст. для експорту газу з України: Дашава —Київ — Москва, Шебелинка — Брянськ, Шебелинка — Ост­рогожськ — Москва, Дашава — Мінськ — Вільнюс — Рига. Три перших газопроводи нині використовуються для поставок в Україну газу з Росії та Туркменістану. Для газифікації країни було збудовано такі газопроводи: Дашава — Дрогобич, Даша­ва — Стрий, Дашава — Долина — Львів, Шебелинка — Харків, Шебелинка — Дніпропетровськ — Кривий Ріг — Одеса — Киши­нів, Шебелинка — Київ — Красилів — західні райони України. З Прикарпаття йдуть газопроводи до Польщі, Словаччини, Чехії. Через територію України прокладено магістральні газопроводи з Оренбурґа, Західного Сибіру, якими Росія експортує газ до Західної Європи.

Нове будівництво та реконструкція газопроводів і компресор­них станцій дозволять підвищити потужність і надійність діючої транзитної системи газопроводів, забезпечити перспективні по­треби нашої країни в транзитних поставках газу до 2010 р. і на майбутнє.

Нафтопровідний транспорт України включає в себе 12 основ­них магістральних нафтопроводів загальною протяжністю понад 3,0 тис. км. Діаметр труб — 720 мм. Нафтопровідна мережа пред­ставлена трансєвропейським нафтопроводом «Дружба», протяж­ність якого в межах України — 680 км. По ньому нафта з Росії через територію України поставляється до країн Центральної Європи (Словаччина й Угорщина). Ці нафтопроводи доставляють нафту на Лисичанський, Кременчуцький, Херсонський і Одеський нафтопереробні заводи.

Завдання 116. Використовуючи карти атласу, дайте харак­теристику транспортного вузла Одеси за планом:

1. Географічне положення.

2. Однорідний або комплексний транспортний вузол.

3. Характеристика видів транспорту:

а) які залізниці й автомагістралі беруть початок у цьому вузлі;

б) особливості морського порту (види вантажів, об’єми обро­блюваних вантажів та ін.);

в) як називається аеропорт міста;

г) які трубопровідні шляхи підходять до Одеси.

4. Значення Одеського транспортного вузла.

Примітка. Вузли однорідні, якщо в них сходиться не менше трьох ліній одного виду транспорту; комплексні — поєднанняліній різних видів транспорту з пересадкою пасажирів і пере­валкою вантажів.

Одеса — великий транспортний вузол. Тут знаходиться Чор­номорське морське пароплавство, торговий морський порт, між­народний аеропорт. Одеса — головний вузол Одеської залізниці, вузол автомобільних доріг.

V. Закріплення знань

Завдання 117. Дайте визначення транспортного вузла.

Визначте за фрагментами картосхем транспортні вузли України. Складіть схему транспортного вузла свого міста (або обласного центру).

33-1

VI. Домашнє завдання

Читати відповідний матеріал підручника.