Мета: повторити й поглибити одержані в попередніх классах знання дев’ятикласників про діалог і розділові знаки при діалозі; удосконалити вміння визначати спільні й специфічні ознаки діалогу і прямої мови; формувати навички учнів правильно розставляти розділові знаки при діалогах, виразно читати діалогічні тексти; розвивати творчі вміння правильно будувати репліки і складати діалоги; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів розуміння етикетних норм і моральної поведінки під час спілкування, а також повагу до співрозмовника.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння прислів’їв і приказок, крилатих висловів.

Культура мовлення і стилістика: інтонація реплік в діалогічному тексті.

Міжпредметні зв’язки: Мова персонажа в діалозі та словах автора (література).

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Добрим словом мур проб’єш,

а лихим і в двері не ввійдеш...

Нар. Творчість

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів Спостереження за мовним матеріалом

•          Пригадати вивчене в попередніх класах про діалог. Прочитати текст, дотримуючись відповідної інтонації. Розказати про особливості побудови діалогу і вживання в ньому розділових знаків. З якою метою автор поєднав у художньому творі діалогічну й монологічну форми мовлення?

ПРИГОДА З «КОБЗАРЕМ»

Нас було двоє в батьків — я, Ліда, та молодший брат Гриць. Тато мав триста десятин землі, душ сорок кріпаків. Його постійно обирали повітовим суддею. Тато розмовляв українською мовою, а мама сердилась і хотіла, щоб ми з братом чули тільки російську та французьку. Тата вона називала «мужиком». У нас булла гувернантка, багато прислуги. Зачісувала мене, укладала спати дівчина Марта. Ми з братом любили слухати ввечері її казки.

— Мама каже, що мужича мова погана, недотепна ні до чого!

— От дивіться! — дивується Марта.— Чому недотепна ні до чого? Скільки людей нею балакає, і всім вона люба... От і ви слухаєте казок, що я розказую, та ще як слухаєте! І барин часто балакають по-нашому... То бариня не люблять нашої мови, так вона їм і здається поганою, недотепною!

— Мама каже, що й наша панська мова не така делікатна, як французька.

— А мені своя найделікатніша! — усміхнувшись, каже Марта. Одного разу тато (нам велено було завжди говорити «папа») привіз нову книжку — «Кобзар» Т. Г. Шевченка. Після обіду почав читати вголос. Мама одразу сказала гувернантці одвести нас гуляти (За Панасом Мирним).

•          Схарактеризувати висловлювання співрозмовників. Висловити власне ставлення щодо висвітленого в тексті питання.

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Коментар учителя. Діалогом називають пряму мову двох осіб. Він складається з реплік (запитань і відповідей або повідомлень), які беруться в лапки і між якими ставиться тире: «А вона?» — «Що — вона? Думати про неї не бороню».— «Та хоч одне ж слово сказати їй...».— «Піснею скажеш. Така вже твоя доля солдатська...» (О. Гончар).

Кожне окреме висловлювання учасників діалогу називаютьреплікою. У друкованих текстах найчастіше кожну репліку починають з нового рядка, а перед нею ставлять тире. Якщо репліка супроводжується словами автора, то ставляться ті самі розділові знаки, що і при прямій мові, але без лапок:

— Наука має сьогодні доволі точні дані.

— А все ж таки!

— Тодішнє населення нашої держави налічувало чотири-п’ять мільйонів.

— Ага. Чотири-п’ять мільйонів. А печенігів?

— Печенігів було приблизно тридцять тисяч (П. Загребельний).

V. Виконання системи завдань і вправ творчого характеру

Дослідження-трансформація

•          Прочитати діалогічний текст, складений дев’ятикласниками. Уявити співрозмовників і розіграти діалог.

У НОВОМУ ПОМЕШКАННІ

— О-о, ми раді бачити дорогих гостей!

— Ми прийшли привітати вас у новій хаті. Бажаємо, щоб злагода, добро і щастя були завжди з вами.

— Сердечно дякуємо. Ми від вас дістали прекрасний подарунок. Ця лампа буде дуже гарною для нашої спальні. Прошу зайти.

— Дуже затишний покій. Бачу, у вас старі добротні меблі. Люблю такі.

— То дубові меблі. Ще моїм батькам столяр робив на замовлення ці ліжка і шафи.

— Чи подобається вам таке планування?

— Воно досить зручне. Добре, що кухня велика. Любимо там збиратися і разом посидіти хоч увечері.

— Можна, я огляну й інші кімнати?

— Прошу дуже. Це наша вітальня. Ми навіть трохи її умеблювали.

— Сподобалось мені, що в передпокої ви зробили книжкові шафи, бо, наприклад, у мене кімната дуже захаращена книжками. А ще дуже прикрашають ваше помешкання гарні вишивки. А скажіть, ці портьєри — то також ручна робота?

— Так, їх вишивали, мережили дружина з дочкою. А багато вишила наша бабуся. Це вже в нас такий звичай. Просимо сідати.

— Дякую. Але ви мені покажіть ще щось таке своє, національне, навіть регіональне.

— Із задоволенням (Олена К., Артур М.).

•          Замінити репліки діалогу на речення з прямою мовою. Записати трансформований текст. Пояснити, як при цьому змінилася пунктуація.

Дослідження-відновлення

•          Прочитати текст. Довести його стильову належність. Відновити висловлювання: переписати, розставляючи потрібні розділові знаки.

Якийсь учений, подорожуючи на пароплаві, запитав моряка

Чи знаєш ти граматику?

Ні відповів моряк.

Тоді ти загубив половину свого життя.

Раптом піднявся вітер, розбурхалося море і пароплав розгойдало.

Матрос запитав ученого

Чи вмієш ти плавати?

Ні відповів він.

Тоді ти згубив усе своє життя (Нар. творчість).

•          Переказати текст від третьої особи.
•          Поміркувати над змістом діалогу і висловити власну думку.

Творче завдання

•          Скласти діалог, розкриваючи зміст однієї з мініатюр:

1. «Людину пізнати нелегко. Але той, кого легко пізнати, не вартий того, щоб з ним знатися». 2. «Якщо людина протягом дня почує одне добре слово, побачить один добрий вчинок і зробить одну добру справу,— вона проживе цей день недаремно». 3. «Освіта розумному показує, що він мало знає, а в дурня породжує ілюзію, що він знає багато». 4. «Найголосніший барабан стає беззвучним, якщо в нього не бити; найрозумніша людина

стає неуком, якщо її не навчати».

•          Розіграти діалог за ролями, дотримуючись відповідної інтонації, етикетних норм і культури мовлення.

Мовленнєва ситуація

•          Уявити, що ви журналіст і розмовляєте з представником певної професії (учитель, економіст, лікар, менеджер, дилер тощо).

Узяти інтерв’ю, задавши запитання: Чим приваблює ця професія? Що вам відомо про її виникнення? Наскільки вона важлива сьогодні та в перспективі? Які ділові якості допома-

гають вам у професійній діяльності?

•          Підготувати презентацію професії у формі інтерв’ю.
•          Записати побудований діалог. Пояснити розділові знаки.

Творче моделювання (робота в парах)

•          Прочитати висловлювання. Обговорити його зміст, створивши діалог з товаришем по парті.

Краса — це радість нового життя. Людина стала людиною, тому що побачила глибину блакитного неба, мерехтіння зірок, рожевий розлив вечірньої зорі, тріпотіння марева над горизонтом. Тому що полюбила безмежну далину степів, сині тіні в заметах березневого снігу, журавлиний ключ у небесній блакиті. Тому що вміє радіти відображенню сонця в краплині ранкової роси, голубому дзвіночку проліска... Зупинись і ти в здивуванні перед красою, бережи її (За В. Сухомлинським).

VІ. Систематизація й узагальнення знань учнів з теми

Подумати і дати відповіді на запитання

1. Що таке діалог?

2. Як будується діалогічний текст? Навести приклади.

3. Розказати про розділові знаки при діалозі.

4. Чи можна діалог замінити прямою мовою? Що при цьому зміниться?

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

•          Пригадати уривок з улюбленого твору. Відтворити його по пам’яті. Записати діалог, дотримуючись пунктуаційних норм при його оформленні.