Мета:   повторити, узагальнити й поглибити основні теоретичні відомості про просте і складне речення, пряму мову й діалог, сформувати цілісну систему особистих знань восьмикласників з теми; удосконалити пунктуаційні вміння щодо правильної розстановки розділових знаків у складних реченнях, у реченнях з прямою мовою та при діалозі; розвивати творчі вміння моделювати речення з прямою мовою, реконструювати складні речення в речення з прямою мовою, створювати діалогічні тексти відповідно до мовленнєвої ситуації; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов до літератури.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Лексикологія і фразеологія: засвоєння нових слів і фразеологізмів.

Культура мовлення і стилістика: дотримання правильної інтонації у простих і складних реченнях, у діалогах і реченнях з прямою мовою; засвоєння складних випадків слововживання.

Текст (риторичний аспект): удосконалення вмінь складати й поліпшувати висловлювання на основі використання власного досвіду.

Тип уроку: урок повторення набутих знань.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення восьмикласників з темою й завданнями уроку. Оголошення епіграфа

Прекрасне слово, але що в ньому,

як не від серця йде воно?

В. Мисик

ІІІ. Виконання системи завдань на основі повторення вивченого

Навчальне читання мовчки з елементами аналізу тексту

Прочитати текст. Визначити його стиль. Аргументувати своє твердження. З яких речень за будовою складається текст? Думку підтвердити прикладами.

ВИТЯЗЬ МОЛОДОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ

Із глибини народного життя вийшла поезія Василя Симоненка.

Хлоп’ям зустрів Симоненко сонячний День Перемоги. Фронтові випроби минули його, але червоно-вишневі Малишкові зорі з дивною силою продовжили себе в Симоненковій поезії. І якщо Малишко для нас — сурмач покоління фронтового, то Симоненко постав сурмачем покоління молодшого. Україна для нього — мати, святиня, вона йому дала крила і снагу, глибінь роздумів і художні барви.

Художня палітра його багатюща. Симоненко сміливо випробовує себе в ранніх жанрах. Поряд із творами громадянської та інтимної лірики з-під його пера виходять і дошкульні сатиричні епіграми, байки, він пише віршовані жарти й казки для дітей.

Ось таке розмаїття знайде читач у творах Василя Симоненка (О. Гончар).

Ø   Схарактеризувати прості й складні речення. Зіставити їх. Як поєднані частини складних речень між собою?

Ø   З’ясувати лексичне значення виділеного слова. У якому значенні автор використав його? Виписати ключові слова й переказати текст.

Творче моделювання-зіставлення

Ø   Скласти речення за поданими схемами. Порівняти їх структуру. Чим вони відрізняються? Які з них є поширеними і непоширеними, повними і неповними? Пояснити.

1. ______________  ,  _______   .

2.  __________  , _____ .

3.   ______________________   ,   ________    .

4.    _____________?

5.   _________________ і ___, _____!

Ø   Пригадати вивчене у попередніх класах про структуру речень. Скласти монологічне висловлювання.

Колективна робота з текстом

Ø   Прочитати текст. Визначити тип мовлення. Що відбиває заголовок: тему чи основну думку висловлювання? Пояснити. Поміркувати, чому поетам важко писати гумористичні твори. Яких ще поетів-сміхотворців ви знаєте?

Степан Руданський

В усі часи чи не найбільшим випробовуванням для українця було вміння залишатися самим собою. Свідчення цьому — багатовікова трагічна історія нашого народу й долі окремих його видатних представників.

Джек Лондон писав: «Гумор найважче твориться... Писати гумор можуть лише нечисленні автори». Серед цих справді нечисленних авторів, котрі «могли» писати гумор,— ім’я видатного українського поета-сміхотворця Степана Руданського. За свого життя поет майже не друкувався й помер, не здобувши визнання в мистецьких колах. Лише в народі твори Руданського дістали велику популярність, вони розповсюджувалися в списках та переказувалися усно. Слава прийшла до поета після його смерті.

«Найоригінальнішим і заразом найбільше народним явився Руданський у своїх «співомовках»,— відзначав Іван Франко. Співомовки Степана Руданського — це рухлива, жива мозаїка, майже калейдоскоп, у якому кожен окремий дрібний елемент дає уявлення про велике ціле. Водночас ці дрібні окремі елементи утворюють загальну картину великого цілого. Зі співомовок ми дізнаємося про суспільні та побутові явища й відносини, характерні для тогочасної України, про звичаї та ментальність різних націй... Адже саме за національною приналежністю групує Руданський дійових осіб (З часопису).

Ø   Знайти в тексті речення, що відповідають поданим схемам: А: «П». «П»,— а. Записати їх і з’ясувати розділові знаки. Що зміниться, якщо поміняти місцями слова автора і пряму мову? Аргументувати відповідь.

Ø   Зробити фонетичний розбір виділеного слова.

Дослідження-трансформація

Ø   Прочитати прислів’я і приказки. З’ясувати їх зміст. У яких ситуаціях ви могли б почути або використати подані прислів’я і приказки?

1. Хто рано встає, тому Бог дає. 2. Так спить, як полохливий заєць. 3. Нині гульки, завтра гульки, а в городі ні цибульки. 4. Око бачить далеко, а серце — глибоко. 5. Шануй батька й неньку, то буде тобі скрізь гладенько. 6. Не помиляється той, хто нічого не робить.

7. Пташка красна своїм пір’ям, а людина — своїм умінням. 8. Добрим словом мур проб’єш, а лихим — і в двері не ввійдеш (Нар. творчість).

Ø   Скласти й записати 4–5 речень з прямою мовою, використовуючи прислів’я і приказки. Пояснити розділові знаки. Накреслити схеми.

Ø   До виділених слів дібрати антоніми.

Ø   З’ясувати правопис слів уміння, помиляється. Дібрати 4–5 прикладів на визначені орфограми. Записати їх.

Колективна робота з текстом

Ø   Прочитати виразно уривок із поезії Дмитра Білоуса. Які форми мовлення поєднано в тексті? Пояснити власне розуміння заголовка вірша і власне ставлення до авторського задуму.

ЦАПИДИКИ

Всі пишуть, всі друкуються навколо,

А в Костя Крука твори теж не гірші.

Він до поета йде: — Скажіть, Миколо Васильовичу,

як вам мої вірші?

Поет узяв ці витвори ліричні:

 — Віддаєте належне ви браваді.

Проте рядки є досить симпатичні.

Цапидики ж стоять вам на заваді

 — Це щось з теорії літератури?

 — Признаюсь, не тримав її в руках.

 — Це з галузі словесної культури.

Та ось воно у ваших же рядках:

«Люблять цапи дикі

свіжу капусту жувати...»

Що далі тут уже коментувати?..

(Д. Білоус)

Ø   Проаналізувати розділові знаки при діалозі. Пригадати, як називаються висловлювання співрозмовників у діалогічному тексті.

Ø   З’ясувати лексичне значення виділеного слова (у разі потреби звернутися до тлумачного словника). Скласти з ним складне речення, використовуючи сполучники бо, щоб.

Ситуативне завдання

Ø   Уявити себе редактором дитячого журналу «Пізнайко». Вам для створення допису необхідно взяти інтерв’ю у восьмикласників про враження від переглянутого кінофільму.

Ø   Скласти й записати діалог редактора з глядачем кінофільму на тему «Цікавий герой». Розпитати про особисте ставлення до нього, а також власну позицію щодо задуму режисера.

Дослідження-відновлення

Ø   Прочитати текст. Визначити стиль мовлення. Аргументувати свою думку. Поміркувати, про яку поетесу йдеться в тексті. Розказати, що вам відомо про неї, її життєвий і творчий шлях.

Востаннє я бачив Лесю на літературному вечорі. Зібралося багато молоді. Лесю, що сиділа поруч з матір’ю, одразу впізнали. Леся серед нас, наша Леся... пішло по залу. Ларисо Петрівно, прочитайте нам що-небудь попросив, набравшись хоробрості, юнак у студентській формі. «Досвітні огні»! почулося з усіх кінців залу.

І ось Леся на невеликій естраді. Молодь довго аплодує своїй улюбленій поетесі. Вона піднімає руку, немов хоче погасити цей шквал щирого захоплення і пошани. Настає тиша. Напружена тиша. І серед неї наростають слова, вони, мов снігова хуртовина, заполонили зал і всіх, хто був у ньому, підхопили і понесли туди, де «досвітні огні» вже горять...

Кожне слово полум’яної поетеси, кожен жест її горів і кликав до борні, і тепер перед нами стояла вже не слаба змучена постать, а всевладний титан Вставай, хто живий, в кого думка повстала!..

І знову буря оплесків (За О. Лисенком).

Ø   Виписати речення з прямою мовою, розставивши розділові знаки. Пояснити їх уживання.

ІV. Підбиття підсумків

V. Домашнє завдання

1. Виписати з будь-якого підручника 6–7 речень з прямою мовою різної структури. Усно пояснити розділові знаки.

2. Скласти діалог на тему «Який літературний жанр найкращий?».