Мета: поглибити знання дев’ятикласників про розділові знаки в реченнях з прямою мовою; формувати загально пізнавальні вміння знаходити речення з прямою мовою й пояснювати розділові знаки, правильно розставляти розділові знаки й інтонувати речення з прямою мовою; розвивати творчі вміння складати речення з прямою мовою та використовувати їх в усному і писемному мовленні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів любов до рідної мови, а також відчуття її краси як основи естетичного виховання. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія і фразеологія: засвоєння фразеологізмів (у тому числі прислів’їв і приказок), крилатих висловів. Культура мовлення і стилістика: синоніміка різних способів передачі прямої мови; інтонація речень із прямою мовою. Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок. ХІД УРОКУ І. Організаційний момент ІІ. Ознайомлення дев’ятикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа уроку Мова — найголовніший організатор духовного життя, єдності й розвитку народу... Д. Павличко ІІІ. Актуалізація мотиваційних резервів дев’ятикласників з теми Спостереження над мовним матеріалом (колективна робота з текстом) Прочитати текст. Визначити тип і стиль мовлення. Дібрати заголовок, який би виражав основну думку тексту. Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не знаходилося, не може існувати без мови. Це стосується всіх народів, усіх шарів і прошарків суспільства і кожної окремої людини. Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує цілу низку функцій, життєво важливих для цього суспільства, окремих груп і кожної людини. Спілкування, комунікація — найважливіша функція мови. Суть її в тому, що мову використовують для інформаційного зв’язку між членами суспільства. Ця функція є надзвичайно важливою як для суспільства, так і для самої мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою; народ, який утрачає свою мову, зникає. Ще І. Кант у свій час зазначав: «Людина має схильність спілкуватися із собі подібними, тому що в такому стані почуває себе людиною». Є й інший бік цього процесу. «Найбільша розкіш на світі — це розкіш людського спілкування»,— висловлювався на цю тему А. де Сент-Екзюпері. Відомо, що в художніх творах за допомогою мовних образів відбувається «акт» спілкування митця з читачем, слухачем. «При цьому мова,— говорив Г. Глінц,— має поетичну природу, навіть, окреме слово — це малий твір мистецтва». Для повноцінного функціонування мови й її розвитку вона повинна використовуватися у всіх сферах комунікації — у науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культурі, а не лише в побуті чи художній літературі (З часопису). Виписати речення з прямою мовою. Продовжити ряд виписаних речень власне складеними (4–5). Визначити роль прямої мови у висловлюванні. ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи Колективний аналіз схем-моделей Розглянути схеми і скласти зв’язну розповідь про розділові знаки при прямій мові. 1. А: «П». 2. А: «П?» 3. А: «П!» 4. «П»,— а. 5. «П?» — а. 6. «П,— а,— п». 7. «П,— а.— П». 8. «П? — а.— П». 9. «П! — а.— П». 10. «П! — а: — П». Коментар учителя. Пряма мову і слова автора оформлюють на письмі відповідними розділовими знаками: 1. Якщо пряма мова стоїть після слів автора, то перед нею ставлять двокрапку і перше слово починають писати з великої літери. У кінці прямої мови перед лапками ставлять крапку, крапки, знак питання, знак оклику: І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!» (Леся Українка). 2. Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то після неї ставлять кому, крапки, знак питання, знак оклику, після лапок — тире, а слова автора починають писати з малої літери: «Цього року, мабуть, урожай буде»,— каже Панас (А. Чайковський). 3. Якщо слова автора розривають пряму мову, то вони виділяються з обох боків комами і тире, а після них перше слово пишуть з малої літери:«Рано ти,— каже батько,— закінчив науку» (Остап Вишня). 4. Якщо слова автора розривають пряму мову, що виражена двома чи кількома реченнями, то після першої частини прямої мови ставлять кому, знак питання, знак оклику і тире, а після слів автора — крапку й тире. Другу частину прямої мови починають писати з великої літери: «Зажди! — проситьхлопчина.— Не тікай від мене, візьми мене із собою, перевези!» (Б. Лепкий). 5. Якщо у словах автора, що стоять у середині прямої мови, вказується, що пряма мова буде продовжуватись, то після них ставлять двокрапку й тире, другу частину прямої мови починають писати з великої букви: «Пізно, Володько,— і додала тим самим легким смішком: — Ех ти, сторож!» (І. Сенченко). V. Виконання завдань творчого характеру Творче конструювання (робота в парах) Скласти по п’ять речень із прямою мовою на застосування різних правил уживання розділових знаків при прямій мові. Схарактеризувати структуру змодельованих речень. Накреслити схеми. Творче моделювання Прочитати. Завершити речення, доповнюючи їх прямою мовою або словами автора. Розставити необхідні розділові знаки. Пояснити вживання їх. 1. ... ? — запитав Віталік, увійшовши до класу. 2. Вона почервоніла і сказала тихо: ... . 3. ...,— вимогливо зауважила Маргарита Валентинівна. 4. Олена Петрівна показала рукою в бік спортивного майданчика : ... ! 5. ...,— промовив тато,— ... . 6. Перепрошую, панове, але я вже завершив,— ... . 7. ...: Самооцінка — це віра в себе! Продовжити вправу, склавши 3–4 речення з використанням поданих висловів. Пояснити, на що вони вказують. Чи часто ви вживаєте їх і за яких обставин? Дорогі друзі! ... На все добре! Бувайте здорові! Ви маєте рацію... Ми не згодні з цим... Безперечно. Накреслити схеми речень з прямою мовою. Дослідження-відновлення з елементами реконструювання Прочитати мовчки текст. Визначити межі речень. Дослідити синтаксичну організацію висловлювання. Переказати його, перебудувавши речення (де це можливо) на речення з прямою мовою. Наша мова — це найважливіша частина нашої спільної поведінки в житті, і по тому, як людина говорить, ми відразу й легко можемо судити про те, з ким маємо справу: ми можемо визначити ступінь інтелігентності людини, ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості учитися гарної, спокійної, інтелігентної мови треба довго й уважно — прислухаючись, запам’ятовуючи, помічаючи, читаючи й вивчаючи наша мова — найважливіша частина не лише нашої поведінки, а й нашої особистості, нашої душі, розуму, нашої здатності не піддаватися впливам середовища, якщо воно затягує (За Д. Лихачовим). Комунікативний практикум Прочитати висловлювання про мову та її значущість у житті людини. Скласти план і написати висловлювання на тему «Чи варто цінувати рідну мову?», використовуючи речення з прямою мовою. Пояснити розділові знаки при прямій мові. 1. Хто не любить своєї рідної мови, солодких, святих звуків свого дитинства, не заслуговує на ім’я людини (Й. Гердер). 2. Споконвіку було незаперечною істиною: цуратися рідної мови, а отже, і рідного народу — підло. Це зрада, яка не виправдовується нічим, не прощається ніколи... (М. Косів). 3. Мова — це великий дар природи, розвинутий і вдосконалений за тисячоліття з того часу, як людина стала людиною. У кожного народу своя мова. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати, не завдаючи йому ніякої шкоди (К. Крапива). 4. Мова — універсальна, але користування нею вкрай індивідуальне. Це своєрідний енергопровід: від одного до іншого, від одного до багатьох (П. Мовчан). 5. Людина, байдужа до рідної мови,— дикун. Вона шкідлива вже тому, що байдужість до мови пояснюється її цілковитою байдужістю до минувшини, теперішності й майбутності народу (К. Паустовський). VІ. Систематизація й узагальнення знань, умінь і навичок Розказати про розділові знаки при прямій мові. Навести приклади складених речень. VІІ. Підсумок уроку VІІІ. Домашнє завдання Використовуючи можливості мережі Інтернет (або бібліотечний фонд), знайти інформацію і підготувати висловлювання в науковому стилі на тему «Мова — засіб духовного життя суспільства». Використати речення з прямою мовою. Пояснити розділові знаки.
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |