Мета: Розширити та поглиблювати знання дітей про Україну — рідну Батьківщину. Формувати громадянські якості учнів: патріотизм, людяність, працьовитість. Виховувати любов до рідного краю, його традицій, історії, розширювати пізнавальні інтереси школярів. Обладнання: Клас прикрашений квітами, на дошці написана тема уроку, перед дітьми — велика карта Європи, на якій добре видно Україну. Також вивішені державні символи України (плакати). На столі на вишитому рушникові коровай хліба. На партах кольоровий папір і ножиці. Плакат, на якому посередині намальована або приклеєна карта України, а навколо неї діти будуть клеїти квіти, краєвиди України(слайди), відео про Україну. Хід уроку: І. Організаційний момент. Клас святково прикрашений паперовими різнокольоровими сердечками, квітами, на дошці написана тема уроку і вірш. Дитино, глянь навкруг, яка твоя земля: ІІ. Вступне слово вчителя. Вчитель: Дорогі діти, ось ви у школі, на першому уроці. Вітаю вас з Днем Знань, який сьогодні святкує наша Україна. У всіх містах і селах почався новий навчальний рік, який поведе учнів у дивовижну Країну Знань. Сьогодні всі школярі сіли за парти, щоб почати свій перший урок, тема якого: «Найкраща у світі – моя Україна – у цілому світі одна!» Ми з вами зараз відправляємося у чарівну подорож по Україні на нашому потязі «Знання». III. Основна частина уроку. I CТАНЦІЯ: «Пізнавальна»
Так писав у своїх віршах відданий син України В. Симоненко, патріот і справжній мужній громадянин. Як і рідну матір ми не вибираємо, так і Батьківщину людина не вибирає, але прикипає до неї всім серцем, як і до рідної неньки, проймається великою і світлою любов’ю на все своє життя. От і ми почнемо нашу дорогу до знань з любові до рідного краю, з тих найвищих на землі почуттів — любові та відданості, без яких немислиме життя.
Кожна людина любить свою Батьківщину, вона робить усе для процвітання рідної держави, для її слави, свободи, незалежності. А ми живемо в Україні, волелюбній і мирній державі, і теж усім серцем любимо нашу милу, дорогу країну, хочемо, щоб вона скоріше стала процвітаючою, сильною і завжди була вільною і незалежною, бо всі ми громадяни нашої Вітчизни, патріоти своєї Батьківщини, люблячі сини і дочки України. Ось погляньте на карту Європи. Тут багато є різних країн. (Вчитель називає їх і показує на карті). Кожна з них має свою територію — землю, свою мову, культуру, історію і свої символи. Земля кожної держави — її недоторкана власність, яку вона готова обороняти від посягань ворогів. А ось у центрі Європи і наша рідна Україна, наша Батьківщина, яка теж має свою землю, свою мову, культуру, історію, власні звичаї і традиції та неповторні державні символи. А які державні символи України? (Діти дають відповіді). Кожна країна має свою столицю, а як називається наша столиця? (Відповідь учнів). Ось столиця України — чарівний і квітучий Київ (показує на карті та в малюнках). Через землю України на південь несе свої води величавий сивий Дніпро, одна з великий рік Європи, і впадає у Чорне море. З півдня нашу Вітчизну омиває ще одне море — Азовське. На заході піднімають у небо свої вершини гори Карпати. На півночі ростуть густі ліси — це Полісся, а далі на південь поступово змінюються природні пейзажі, переходячи у степи. Ось така природа України. А ми з вами — її патріоти і громадяни, які покликані захищати свій край від ворогів, трудитись так наполегливо і добре, щоб жилося усім прекрасно, найкраще у світі, бо кожна людина має право на хороше і радісне життя. А яке завдання стоїть перед учнями? (Додаток 1. Слайди) Відповіді дітей: добре вчитись, наполегливо оволодівати знаннями, розвивати свої творчі здібності, оберігати довкілля, садити сади і квіти і т. д. Правильно, діти, ви повинні наполегливо оволодівати знаннями, щоб у майбутньому добре працювати і не тільки самому прекрасно жити, а й приносити велику користь Україні, яка вам дає сьогодні обов’язкову середню освіту, щоб потім ви могли продовжити своє навчання у різних вузах і досягти великих успіхів у науці та виробництві. Сьогодні держава дбає про вас, як рідна мати про свою дитину, а ви повинні дбати про неї, щоб вона була красива і багата, від того всі виграють. Ви вже зараз можете виконувати посильну працю на благо Вітчизни: добре вчитись; садити дерева і квіти, сади, парки та ліси; слідкувати за чистотою свого села та міста; розчищати джерельця та струмочки, щоб річки були повноводні, щоб повітря було свіже і усім дихалось вільно у рідному краю. 1 учень.
2 учень.
3 учень.
Вчитель. А зараз кожен з вас подумає, прислухається до свого серця і скаже заповітні та щирі слова про Україну. Яка наша Батьківщина? Діти думають і говорять слово, наприклад: мила, дорога, славна, рідна, свята, чарівна, чудова і т. д. II СТАНЦІЯ: «Поетична» Вчитель. Слова, що йдуть від серця — найщиріші та найтепліші. Тому настав час скласти колективного вірша про Україну зі щирих і теплих слів. Я почну, а ви будете добирати останнє слово другого рядка в риму.
ІІІ СТАНЦІЯ: «Звичаї і традиції» Вчитель. Кожна людина, громадянин і патріот України, може сказати такі ж слова, бо щодня віддає тепло своїх долонь і розуму, і серця дорогій і милій Україні, щоб вона процвітала, була вільною і незалежною нині і повсякчас, і навіки віків. А це означає, що в кожну роботу людина вкладає свою любов і тепло своїх долонь, розум і знання. Ось на вишитому рушникові лежить духмяний хліб — основа людського життя, символ достатку і процвітання народу. Давайте поміркуємо, скільки праці вкладено в нього. Скільки тепла від людських долонь у цьому короваї, скільки розуму, серця, мудрості, щирості та щедрості людської душі. Уявіть безмежне поле, яке треба підготувати для посіву, засіяти, доглянути, підживити, зібрати... Своєї праці та сил не шкодували хлібороби. А потім із малесеньких золотих зерняток зробили борошно, а з нього спекли смачний і пахучий хліб, який прийшов до нашого столу, щоб ми були ситі та здорові, щасливі та веселі. А над машинами, які допомагали людям у цьому, працювали вчені, інженери, робітники різних професій, і кожен віддав частинку свого тепла, своєї душі. І ось лежить хлібина на вишитому рушникові, а рушник вишивали руки людини і теж вкладали тепло своїх долонь і розуму, і серця, бо в Україні такий звичай — вишивати рушники і на них подавати хліб, як проводжають в далеку дорогу, коли зустрічають дорогих гостей, як символ любові та достатку, щедрості та щирості української душі, щоб було у нас більше добрих друзів у світі, щоб жоден народ не знав страшного голоду, такого, який зазнали наші люди в часи голодомору. 1 учень.
2 учень.
Вчитель. А сьогодні я подарую вам, діти, цей хліб на вишитому рушникові, щоб була легкою ваша дорога у світлу Країну Знань, щоб ви були здорові, в синьому небі України був мир, а поміж людьми любов та злагода. І щоб ви завжди пам’ятали: ви діти своєї рідної і милої України, зі своїми звичаями, традиціями, легендами та казками, зі своєю чистою, як роса, і багатою, як земля, українською мовою. Погляньте ще на карту Європи. Бачите, скільки різних держав у ній? І всі країни мають свою мову, і кожен розмовляє і мислить своєю, рідною. А мову нашого народу довго переслідували, забороняли, щоб знищити її назавжди. Тому що як втрачена мова, то зникає і сам народ. Але ми на своїй землі живемо і мова наша з землі і з роси, із чистих джерел і краси, з ніжних світанків і чистої душі мого народу, тому вона вижила і стала державною сьогодні! 1 учень.
2 учень.
IV СТАНЦІЯ: «Розквітай, прекрасна Україно!» Вчитель. А зараз ми сплетемо віночок з квітів любові для милої й рідної України. Перед вами, діти, лежить кольоровий папір, олівець, ножиці. Кожен з вас на зворотній стороні листочка намалює дуже гарну улюблену квіточку і виріже ножицями. Вдихніть у цю роботу свою любов. А з квітів любові ми сплетемо віночок навколо карти України, щоб наша рідна Батьківщина процвітала, була ще кращою, красивішою і жила у любові своїх синів і доньок, які сьогодні ще сидять за партами і старатимуться добре вчитись, щоб стати гідними громадянами своєї держави у майбутньому. Діти вирізають квіточки і навколо карти України на плакаті наліплюють свої квіти під керівництвом вчителя, щоб вийшов віночок. 3 учень.
писав український поет В. Сосюра. І кожен громадянин України серцем прихиляється до цих слів, тому що живе велика любов у душі народу до його рідної і милої України. 4 учень. І сьогодні ми хочемо запевнити, що весь жар душі, свою любов і найкращі почуття ми віддаємо тобі, рідний краю.
5 учень.
V СТАНЦІЯ: «Люби і знай свій рідний край» Перегляд кліпу про Україну у записі .(Додаток 2.Відео) VI СТАНЦІЯ: Вікторина «Моя Україна»
За правильні відповіді діти отримують фішки. Хто набере найбільшу кількість фішок, той нагороджується значком «Юний розумник». Вчитель підводить підсумок. Вчитель. А зараз кожен з вас скуштує шматочок цього короваю, щоб дорога ваша до знань, до щастя була освітлена сонцем любові до рідного краю, до нашої милої України. І щоб усі ви, діти, були завжди здорові та ситі, жили у злагоді та мирі. В добрий час! Вчитель несе до дітей хліб. IV. Підсумки уроку.
| ||||||||||||||
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |