Мета: ознайомлення з біологічними, мінеральними та енергетичними багатствами океану; розвиток практичних навичок визначати за картами атласу родовища мінеральних ресурсів і представників органічного світу; формування розуміння наслідків господарської діяльності людини у зв’язку з використанням ресурсів Океану.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, настінна карта півкуль, зображення (фотографії, відеофрагменти) життя в Океані.

Опорні поняття: Світовий океан, материковий шельф, материкова мілина, корисні копалини.

Базові поняття: планктон, нектон, бентос.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Лови помилку картографа!» (робота з картою)

Учитель (учень) показує на настінній карті та називає (правильно або неправильно) географічні об’єкти. Учні за допомогою червоної та зеленої карток сигналізують про свою згоду чи незгоду з назвою.

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний крос»

• Головною причиною виникнення течій в океані є... (Постійні вітри)

• Найпомітніші зміни рівня води під час припливів і відпливів спостерігаються у... (Вузьких затоках, гирлах річок)

• Відстань між двома сусідніми гребенями хвилі називають... (Довжиною хвилі)

• Пристрій для занурення на невеликі глибини називається... (Аквалангом)

• Підводний апарат для дослідження морських глибин називається... (Батискафом)

Прийом «Проблемне питання»

1. Чому Північну Атлантику називають «кухнею погоди» Європи?

2. Течію Куросіо часто називають тихоокеанським аналогом Ґольфстріму. Поясніть, на яких ознаках подібності ґрунтується це твердження.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Практичність теорії»

Світовий океан по праву можна вважати не лише «колискою життя», але й колискою сучасної цивілізації. Давні держави Греція і Рим, держава вікінгів та багато інших, виникли на морських берегах. Ще до епохи Великих географічних відкриттів людство стало освоювати простори Світового океану, а з настанням епохи вітрильників океан став «головним водним шляхом людства». До сьогодні переважна частина вантажів транспортується водою. Воду Світового океану нерідко називають «рідкою рудою», адже в ній розчинена величезна кількість різноманітних металів. Із шельфовою зоною океану пов’язано народження багатьох осадових корисних копалин, у тому числі й нафти та газу.

Основна частина сучасного населення планети проживає близько (не більш ніж 200 км) від морських узбереж.

І все-таки, незважаючи на тривале освоєння водних просторів і глибин, Світовий океан не квапиться відкривати свої таємниці. Видатний швейцарський океанолог Жак Пікар, який усе своє життя присвятив вивченню океану, написав такі рядки: «...океан — це безодня проблем, таємниць, незрозумілих речей, безглуздих питань і захоплюючих загадок». Загадковими та маловивченими є живі організми океану. Багатими, але важкодоступними залишаються мінеральні запаси океану, а енергетичний запас Світового океану просто безмежний. Про те, як використовує людина багатства Океану та якими є наслідки господарської діяльності людей, ви дізнаєтесь сьогодні на уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Живі організми в Океані. Планктон, нектон, бентос

Перегляд картинок, фотографій, відеосюжету.

2. Особливості живих організмів

Виступи учнів, які підготували повідомлення.

3. Ресурси Світового океану. (Робота з підручником)

Складання схеми.

4. Океан та людина. (Робота в парах)

Заповнення таблиці.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Визначте за картами атласу райони в Океані:

а) де здійснюється інтенсивне видобування корисних копалин;

б) рибної ловлі та промислу морських тварин.

Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка»

• Чому Світовий океан називають колискою сучасної цивілізації?

• Чому через Атлантичний океан прокладено найбільше торговельних морських шляхів?

• Чому необхідно регулювати вилов промислових риб та полювання на морських тварин?

• Чому необхідно боротися із забрудненням Океану?

• Чому вчені різних країн об’єднують свої зусилля для вивчення Океану?

Прийом «Творча лабораторія»

Розробіть власну програму заходів щодо запобігання виснаженню багатств Світового океану.

VI. Підсумок уроку

Дайте відповідь на запитання.

• Що нового ви дізналися сьогодні на уроці?

• Які знання та навички, набуті сьогодні на уроці, ви зможете використати в конкретних життєвих ситуаціях?

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти кросворд з десяти питань до теми «Світовий океан».

• * Скласти оповідання про уявну подорож Світовим океаном.

Додатковий матеріал до уроку

• Уперше видобувати нафту з морських родовищ почали в Росії на початку 20-х рр. ХІХ ст. у прибережній зоні Бакинської бухти. У морі на відстані 20–30 м від берега були споруджені ізольовані від води колодязі. З них протягом кількох років видобували нафту. Вперше нафтові морські вишки з’явилися в 1933 р. на озері Маракайбо у Венесуелі.

• Нещодавно в Атлантичному океані поблизу Азорських островів датська експедиція виловила чудернацьку рибку завдовжки 40 мм. За

мість звичайної луски мірапіна езау, як називали рибку, мала густий волосяний покрив темно-брунатного кольору. Передні плавці та хвіст її схожі на якісь химерні крила.

• В Індійському океані мешкає незвичайна риба, що перед сном випускає з рота прозору клейку рідину, в яку закутується, ніби одягає нічну сорочку. Ці риби сплять, заховавшись у темне місце, а вранці скидають нічне вбрання.

• У водах Північної частини Тихого океану живе невеличка риба мекстіна. Відчувши небезпеку, вона виділяє таку кількість слизу, що вода навколо неї стає наче холодець, крізь який не проникає жоден ворог. Риба не має очей, але чудово орієнтується завдяки своєрідному радару — надчутливим клітинам, що розміщені по всьому її тілу. Мекстіна може обходитись без їжі понад півроку. До того ж, вона єдина серед риб дихає носом і має аж чотири серця. Завдяки надзвичайній еластичності хребта мекстіна здатна зав’язуватися вузлом.

• Незвичайна риба з родини Камбал, що зветься ціноглус, мешкає у Тихому океані біля берегів Східної Азії. Вона вражає своєю надзвичайною здатністю видавати сильні мелодійні звуки, що нагадують настроювання великого оркестру. В її «виконанні» можна почути звуки, подібні до звуків скрипки, арфи та навіть дзвону. Справжня тобі риба-оркестр!

• Дуже небезпечною серед фауни тропічних вод є гігантська медуза, яку називають морською осою, а ще — прозорим убивцею, адже за останні роки від її отрути людей загинуло більше, ніж від акул. Морська оса, як правило, тримається затемнених місць прибережної смуги, тому її важко побачити навіть людині з добрим зором. Досить легенького дотику отруйних щупалець цієї істоти, щоб через три хвилини настала смерть. Проти отрути морської оси медицина безсила.

• Нещодавно у водах Тихого та Індійського океанів, біля берегів Австралії виявлено маленького восьминога масою тіла до 70 г, який виділяє отруту, сильнішу за отруту гримучої змії у 300 разів, та кобри — у 20 разів. Хижак накопичує стільки отрути, що може вбити десятьох людей лише за дві секунди!

• Найбільший ссавець Землі — кит, мешканець океану. Рекордсменом ваги серед китів є синій кит. У 1947 р. було зафіксовано максимальну вагу одного з таких китів — 190 т! У тілі вусатого кита фінвала міститься 8 т крові, вага серця досягає 200–250 кг. Воно розвиває потужність у десять кінських сил!

Дитинчата всіх китів ссуть молоко самки під водою, неподалік від поверхні. Щойно народжені «малюки» харчуються до 30 разів на день, а потім кількість годувань скорочується до семи.

Молочна залоза самки виділяє до 600 л молока на добу. Дитинчата народжуються досить великими: в синього кита — завдовжки 7,5 м та вагою 2 т, у фінвала — завдовжки 6 м з масою тіла 1,6 т. Ростуть дитинчата надзвичайно швидко. Синій кит за півроку виростає до 15 м та додає у вазі 100–200 кг за день. Це 4–8 кг на годину.