Мета: формування знань про властивості вод Світового океану; розвиток практичних навичок визначати показники температур і солоності за картами атласу; сприяння розумінню закономірностей у змінах температур і солоності вод Світового океану.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, літрова банка з водою, морська (або кухонна) сіль.

Опорні поняття: Світовий океан, море, затока, протока, материк, географічна широта, випаровування.

Базові поняття: солоність, проміле.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний етап

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Географічна розминка» — «Світлофор»

Учитель або один із учнів показує на настінній карті географічні об’єкти, а учні, користуючись картками (червона, зелена), називають їх.

Альтернативні варіанти

2*. Прийом «Географічний практикум» (робота в парах)

Завдання. Складіть порівняльну характеристику географічного положення двох морів:

а) Чорного та Червоного;

б) Карібського та Сарґасового;

в) Середземного та Аравійського.

План характеристики географічного положення моря

• В якій частині якого океану знаходиться.

• Чим сполучається з океаном та чим відділяється від нього.

• Береги якого (яких) материків омиває.

• Приблизна протяжність з півночі на південь та із заходу на схід.

• Середні глибини.

2. Прийом «Експрес-тест»

• Невелика ділянка суходолу, з усіх боків оточена водою:

а) острів;

б) півострів;

в) материк.

• Середземне море є морем:

а) окраїнним;

б) внутрішнім.

• Океан, переважна частина якого розташована у Південній пів-кулі:

а) Тихий;

б) Індійський;

в) Атлантичний.

• За походженням острів Мадаґаскар є:

а) материковим;

б) вулканічним;

в) кораловим.

• Порівняно вузький водний простір, що сполучає водойми та відокремлює ділянки суші:

а) затока;

б) море;

в) протока.

3. Прийом «Бліц-опитування»

• Згадайте, які гази входять до складу атмосферного повітря.

• Від чого залежить температура повітря?

IV. Мотивація навчальної та пізнавальної активності

Прийом «Проблемне питання»

Вам доводилось куштувати морську воду? Вона гірко-солона, неприємна на смак. Недарма люди, що зазнають аварії у відкритому

морі, без запасу прісної води можуть загинути від спраги, тому що пити морську воду неможливо. Чому ж море солоне? Деякі вчені вважають, що в давні часи води морів були прісними. Хто ж їх згодом так сильно засолив? Та все ж ті самі крапельки води, вічні мандрівниці у світовому кругообігу води.

Річки, нестримно прагнучи до моря, пробивають собі шлях серед гірських порід, розчиняють деякі з них та несуть із собою частинки різних солей. І от вони дісталися моря, віддали свої води, які потім почали випаровуватися. Але випаровуючись, крапельки води залишають морю той маленький вантаж солей, що принесли із собою.

Солі надають морській воді специфічних властивостей, через які вона відрізняється від прісної. Наприклад, у морській воді легше плавати. Кількість солей у морській воді в різних частинах Світового океану неоднакова. Також відрізняється і температура вод Світового океану. Від чого ж залежить солоність і температура вод Світового океану? Ви зможете відповісти на це запитання, провівши дослідження сьогодні на уроці.

V. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Солоність морської води. Одиниці вимірювання солоності

Демонстрація досліду: розчинення 1 столової ложки морської солі в 1 л води — одержання «морської» води.

2. Закономірності зміни солоності та температури вод Світового океану (робота в парах з підручником — прийом «учитель — учень»).

Один із учнів з’ясовує закономірності зміни солоності, другий — температури, потім по черзі розповідають один одному.

VI. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Географічний практикум»

Завдання 1. Проаналізуйте карту показників середньорічної солоності води на поверхні Світового океану та поясніть причини відмінностей показників у різних частинах океану.

Завдання 2. Проаналізуйте карту показників середньорічної температури води на поверхні Світового океану та поясніть причини змін цих показників.

Альтернативні варіанти

Прийом «Чомучка»

• Чому температура поверхневого шару океану від екватора в бік полюсів зменшується?

• Чому на великих глибинах солоність вод майже не зміню-ється?

• Чому океанічна вода замерзає не за 0 °С, а за –0,5 °С, –1,0 °С, а іноді й за –2,0 °С?

• Чому взимку площа, вкрита кригою в океані, розширюється, а влітку, навпаки, скорочу-ється?

• Чому в Червоному морі солоність води вища за середню океанічну — 42 ‰?

«Порівняй-но»

Завдання. Порівняйте солоність окремих частин Світового океану із середньою океанічною та поясніть причини відмінностей:

• Аравійське море — 36–37‰;

• Ґвінейська затока — 31–32 ‰;

• Бенґальська затока — 32 ‰;

• Карське море — 10 ‰;

• води біля берегів Антарктиди — 32–33 ‰.

* Прийом «Проблемне питання»

Чому колись на морських суднах моряки, вирушаючи в далеке плавання, брали із собою великий запас прісної води, а сьогодні в цьому немає необхідності?

VII. Підсумки уроку

Заключне слово вчителя

Важливими характеристиками вод Світового океану є солоність і температура. Солоність поверхневих шарів Світового океану не однакова і залежить від кількості атмосферних опадів, притоку річкової води, танення льодовиків та випаровування водяної пари. Температура поверхневого шару Світового океану знижується від екваторіальних широт до полярних та з глибиною.

VIII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Позначити на контурній карті материки, великі острови та пів-острови.

• Об’єднатися в групи, принести папір, фломастери, маркери.

Випереджальне: прочитати текст параграфа «Рух води в Океані».

Додатковий матеріал до уроку

• В Океані розчинено близько 50 000 000 000 000 000 (50 квадрильйонів) тонн солей. Якби води морів та океанів випарувалися, на дні океанів залишився б шар солі завтовшки 150 м. З океанічної солі можна було б також насипати вздовж усього екватора вал завширшки в 1 км та заввишки 280 м.

• У морях та океанах є також радій та уран. До того ж, за розрахунками вчених, у кожному кубічному кілометрі морської води міститься близько 300 кг срібла та 6 кг золота. Однак на сучасному рівні техніки процес виділення з морської води цих скарбів є дуже трудомістким і нерентабельним. Хоча вже сьогодні з неї видобувають магній, калій, бром і різні солі.

• Сталість сольового складу океану регулюється живими організмами. Майже весь вуглекислий кальцій, а також солі Силіцію (кремнію), що виносяться річками, швидко витягуються з розчину тими морськими рослинами та тваринами, які будують із цього матеріалу свої панцири та черепашки.