Мета: формування понять «географічна широта» та «географічна довгота»; розвиток первинних практичних навичок визначення географічних координат точок; удосконалення вмінь працювати з географічними картами атласу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус.

Опорні поняття: меридіани, паралелі, дуга, градус, коло.

Базові поняття: географічна широта, географічна довгота, географічні координати.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

Прийом «Інтелектуальна розминка» — «Світлофор»

• Що таке меридіани?

• Якою є протяжність меридіана в градусах? у кілометрах?

• Якою є протяжність паралелі в градусах? у кілометрах?

• Які напрямки вказують меридіани? паралелі?

• Що таке градусна сітка?

• Для чого, на вашу думку, на глобусі та картах нанесено градусну сітку?

Прийом Гра «Вірю — не вірю»

• Чи вірите ви в те, що в кожній точці земної поверхні меридіан спрямований на північ і південь?

• Чи вірите ви в те, що всі точки, розташовані на певній паралелі, знаходяться на однаковій відстані від екватора?

• Чи вірите ви в те, що довжина 1° у кілометрах на паралелі — величина стала і дорівнює близько 111 км?

• Чи вірите ви в те, що через будь-яку точку земної поверхні можна провести паралель і меридіан?

• Чи вірите ви в те, що за допомогою градусної сітки можна визначити точне місцерозташування

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Минулого уроку ви дізналися про меридіани та паралелі, що утворюють градусну сітку. Завдяки градусній сітці можна визначати напрямок, вказувати положення частин територій, об’єктів. Однак головною таємницею градусної сітки є її здатність точно вказувати на розташування об’єкта на поверхні Землі. Сьогодні на уроці ви нарешті розгадаєте цей головний секрет. В який же спосіб за допомогою градусної сітки можна знайти потрібний об’єкт на карті чи глобусі?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Способи передачі інформації про місцезнаходження точок.

Прийом «Мозкова атака» (У результаті будуть названі гра «Морський бій», шахові координати, а головне — зроблено висновок про необхідність для знаходження об’єкту як мінімум двох цифрових характеристик.)

2. Формування понять «географічна широта» та «географічна довгота».

Для більш наочного розуміння «широти» і «довготи» слід відзначити, що ці поняття виникли ще в сиву давнину для опису розмірів Середземного моря. Його протяжність із заходу на схід удвічі більша, ніж з півночі на південь. Тому відстань із заходу на схід, що відповідає довжині моря, почали називати довготою, а відстань з півночі на південь, яка відповідає ширині,— широтою.

3. Визначення географічних координат.

(Робота в парах)

Один учень визначає широту, другий — довготу, потім міняються зошитами і перевіряють правильність виконання завдання.

м. Київ 51° пн. ш., 31° сх. д.

м. Москва 55° пн. ш., 37° сх. д.

м. Вашинґтон 39° пн. ш., 77° зх. д.

м. Буенос-Айрес 35° пд. ш., 58° зх. д.

влк. Еребус 77° пд. ш., 166° сх. д.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Картографічний практикум»

1. За фізичною картою світу визначте географічні об’єкти за їх координатами.

18° пд. ш., 26° сх. д. (впсд. Вікторія)

6° пн. ш., 61° зх. д. (впсд. Анхель)

27° пд. ш., 109° зх. д. (о. Пасхи)

3° пд. ш., 38° сх. д. (влк. Кіліманджаро)

37° пн. ш., 139° сх. д. (влк. Фудзіяма)

2. Літак вилетів з міста з координатами 38° пн. ш., 121° зх. д. до міста з координатами 42° пн. ш., 74° зх. д. Визначте назви міст, позначте їх

на контурній карті, накресліть маршрут руху літака, визначте напрямок його руху та відстань між містами.

VI. Підсумок уроку

Запитання

• Що таке географічна широта?

• Що таке географічна довгота?

• Як саме можна показати розташування об’єкта на поверхні Землі?

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Принести контурні карти, кольорові олівці, калькулятори.

Додатковий матеріал до уроку

• Поняття «географічна широта» і «географічна довгота» ввів у ІІ ст. до н. е. давньогрецький учений-астроном Гіппарх. Він уперше розділив коло на 360 частин і дав визначення екватора як найбільшого кола, що поділяє земну кулю навпіл.

• Географічна широта — це кут ϕ, що утворює перпендикуляр у певній точці земної кулі з площиною екватора (рис. 1). Географічна широта вимірюється порівняно просто і відома з давніх-давен. Справа в тому, що кут між напрямком виска (вертикалі) в певній точці земної кулі дорівнює кутовій висоті Полярної зорі над горизонтом. Для вимірювання цього кута необхідний лише один кутомірний інструмент (квадрант, секстант або октан). А для приблизного вимірювання достатньо великого транспортира та виска (рис. 2).

• Географічна довгота — це кут l між площиною місцевого меридіана, що проходить через певну точку, та площиною нульового меридіана (рис. 1). Вимірювати географічну довготу важче. Давні мандрівники — відкривачі нових земель, не вміли визначати довготу, тому місцерозташування багатьох точок на Землі залишалося невідомим.

Приблизно встановити географічну довготу точки можна в такий спосіб. Необхідно вбити в землю вертикальний кілок — гномон (рис. 3). У момент істинного полудня (коли тінь від кілка буде найкоротшою) потрібно зафіксувати місцевий час. Знаючи час на Ґрінвічі, обчислити різницю в часі. Знаючи, що за 1 годину Сонце переміщається на 15°, а за 4 хвилини — на 1°, скласти пропорцію та обчислити географічну довготу l: 4 хв — 1° х хв — l, де х — різниця в часі. • Проблему визначення географічної довготи було остаточно розв’яза- но у XVIII ст. Англійський парламент призначив велику премію за створення надійного способу визначення довготи у відкритому морі. Серед тих, хто отримав премію, був англійський годинникар Джон Харрісон, який створив морський хронометр. Головною відмінністю хронометра від маятникових годинників було те, що він не реагував на корабельну хитавицю та навіть після тривалого використання по- казував точний час. • Сьогодні судноводіям, які вирушають у далекий рейс, зовсім не обов’язково брати із собою хронометр. Ґрінвічський час, як і місце- вий, вони в будь-який момент можуть з’ясувати по радіо та визначити географічну довготу. Новітні методи радіонавігації не вимагають для визначення географічних координат жодних астрономічних спосте

режень. За допомогою електромагнітних хвиль, штучних супутників Землі з високою точністю вимірюються відстані, кути та координати. Водночас студенти, які навчаються спеціальності, що вимагає вміння орієнтуватися, обов’язково вивчають усі можливі способи та прийоми на випадок екстремальних ситуацій.