Мета: повторення та систематизація знань про способи зображення Землі; поглиблення та систематизація знань про форму й розміри Землі; формування знань про градусну сітку, меридіани та паралелі; розвиток первинних практичних навичок знаходження меридіанів і паралелей на глобусі та карті, характеристики їх особливостей.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, атласи, настінна карта півкуль, глобус.

Опорні поняття: карта, глобус, екватор, геоїд, півкулі, коло.

Базові поняття: градусна сітка, меридіани, паралелі.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. «Обмін кросвордами» (робота в парах)

Учні обмінюються кросвордами, складеними вдома, та розгадують їх.

2. «Естафета» (проводиться між рядами)

Картка 2

1. Умовні лінії на плані та карті, що з’єднують точки з однаковою висотою, називають __________________________________________.

2. Гномон — інструмент, призначений для ______________________.

3. Масштаб дрібномасшабних карт: ___________________________.

4. Числовий масштаб 1 : 1000. Іменований масштаб ______________.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Розкривши чимало таємниць географічних карт, ви набули значного досвіду роботи з ними. Ви навчились «читати» умовні знаки, визначати відстані та напрямки, розрізняти висоти та глибини. Ви переконались у тому, що карта — надійний товариш і помічник. Тепер ваших знань достатньо для того, щоб розгадати головний секрет географічної карти — її здатність «розповісти» про точне місцезнаходження будь-якого об’єкта на поверхні Землі. З давніх-давен картографи прагнули «навчити» карту передавати таку інформацію. Однак завдання було непростим. Минуло чимало століть, і лише об’єднання зусиль картографів, математиків, астрономів і фізиків дозволило врешті-решт дійти успішного виконання завдання. А вам, для того щоб досягти успіху в розгадуванні головної таємниці, потрібно буде використати свої знання з математики та природознавства, виявити уважність і наполегливість.

Що робить дослідник, коли хоче розв’язати певну проблему? Він складає план дій. Для виконання плану необхідний підготовчий етап — етап теоретичної підготовки, налагодження необхідних приладів та інструментів. Сьогодні наш урок — підготовчий етап у виконанні визначеного завдання.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Деякі умовні лінії і точки нашої планети. (Виконання рисунка-схеми)

2. Земля в «авосьці». Поняття про градусну сітку. Знаходження та порівняння градусних сіток на глобусі й карті.
3. Формування понять «меридіани» та «паралелі». (Робота з підручником)

Заповнення таблиці.

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Прийом «Географічний практикум»

1. На схематичному рисунку зобразіть: полюси, екватор, нульовий меридіан, 180° меридіан; північну, південну, західну та східну півкулі.

2. За фізичною картою світу визначте:

а) який материк знаходиться в північній, південній, західній і східній півкулях;

б) в яких півкулях знаходяться материки Австралія, Антарктида;

в) в яких півкулях знаходиться Україна.

Прийом «Клуб знавців»

• Чи є у вашому класі така точка, через яку проходять меридіан і паралель? Якщо є, то де саме?

• Якою паралеллю навколосвітня подорож є найдовшою?

• Місто N розташоване на 30-й паралелі, а місто М — на 20-й. Яке з них ближче до екватора?

Міста А і В розташовані в різних півкулях. Місто А — на паралелі 10°, а місто В — на паралелі 40°. Роздивіться всі варіанти розташування міст.

Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Визначте, до чого ближче розташований ваш населений пункт: до полюса чи екватора. Підказка: з’ясуйте за глобусом або картою протяжність дуги меридіана в градусах від вашого населеного пункту до екватора і до плюса. Для переведення даних у кілометри помножте отримані величини на 111 км.

VI. Підсумок уроку

Учитель

• Земля має кулясту форму та обертається навколо своєї осі. Вісь обертання проходить через полюси — Північний і Південний.

• На однаковій відстані від полюсів проходить екватор — умовна лінія, що поділяє Землю на дві півкулі — Північну та Південну.

• На картах і глобусах проведено лінії меридіанів і паралелей, які утворюють градусну сітку.

• За допомогою ліній меридіанів і паралелей на карті можна визначити напрямок і вказати положення частин територій і об’єктів.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Згадати правила гри «Морський бій».

Додатковий матеріал до уроку

• З 1634 р. нульовий меридіан проводився через острів Ферро — острів Старого Світу, розташований найдальше на захід. Виходило, що початковий меридіан поділяв на дві півкулі країни Старого і Нового Світу. Тривалий час кожна країна проводила відлік довготи від свого початкового меридіана: Франція — від Паризького, Англія — від Ґрінвіцького, Росія — від меридіана, що проходив через обсерваторію в м. Пулково в околицях Санкт-Петербурґа,— Пулковського. Це булонезручно. З 1884 р. більшість країн домовились вважати початковим меридіаном Ґрінвіцький.

• Поняття «меридіан» і «паралель» увів грецький учений Ератосфен, який, обчислюючи розміри Землі, зрозумів, що для визначення точних відстаней на карті та орієнтування за нею потрібні спеціальні лінії. На карті Ератосфена таких ліній було небагато і наносилися вони на різних відстанях одна від одної. Ця градусна сітка мало схожа на градусну сітку сучасних карт. Однак її поява дала можливість набагато точніше розміщати географічні об’єкти на карті.