Мета: розширення та поглиблення знань про епоху Великих географічних відкриттів; удосконалення навичок роботи з матеріалами про вивчення Землі; розвиток умінь складати невеликі повідомлення про мандрівників, узагальнювати зібраний матеріал.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, карта півкуль, глобус, додаткові матеріали до уроку (енциклопедії, рисунки), портрети мандрівників.

Опорні поняття: навколосвітня подорож, глобус, пірати, океан, прянощі.

Базові поняття: Тихий океан, Фернан Маґеллан, Френсіс Дрейк, Австралія, Абель Тасман, землепрохідці.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Прийом «Взаємоопитування»

(Робота в парах. Учні ставлять одне одному запитання, підготовлені вдома.)

2. Прийом «Корова»

Необхідно без слів зобразити особу мандрівника. Для проведення цього виду роботи вчитель заздалегідь готує картки з іменами мандрівників, які роздає виступаючим.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Приваблива мета»

Вивчаючи першу половину епохи Великих географічних відкриттів, ви мали можливість переконатися в тому, що першовідкривачі тих часів повинні були мати надзвичайні риси характеру — сміливість, рішучість, наполегливість, витривалість, віру в успіх. Крім цього, вони мали певні знання та навички, які дозволяли керувати людьми, орієнтуватися на місцевості, здійснювати та описувати спостереження. Образ першовідкривача-мандрівника епохи Великих географічних відкриттів — це героїчна постать, патріот своєї батьківщини. Так, багато мандрівників насправді й були такими героями. Але чи знаєте ви, що серед імен видатних першовідкривачів є й особи з темним минулим, фактично злочинці, а відкриття, які вони здійснили, можливо, були просто великою випадковістю? На відміну від давньогрецьких учених-мандрівників, ними керувало прагнення до наживи та збагачення...

Друга половина епохи Великих географічних відкриттів збагатила географічну науку знаннями, не менш важливими, ніж відкриття Христофора Колумба та інших його сучасників. Про те, які ж відкриття здійснили переворот у світогляді європейців та які фатальні випадковості вплинули на перебіг історичних подій, ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці.

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Перша навколосвітня подорож Фернана Маґеллана.

• Робота з текстом параграфа.

Учитель пропонує учням продовжити роботу із «судовим журналом», тобто таблицею, яку учні почали заповнювати на попередньому уроці.

• Робота з контурними картами (позначення маршруту подорожі Ф. Маґеллана).

• Обговорення значення подорожі Ф. Маґеллана.

2.      Піратство. Подорожі Френсіса Дрейка.

• Розповідь учителя.

• Короткі виступи учнів з використанням відомостей із додаткових джерел географічних знань.

3.      Відкриття Австралії.

4.      Формування поняття «Землепроходці». (Їхні подорожі учні вівчають самостійно).

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

1. Прийом «Бліц-опитування»

• Якою була мета експедиції під керівництвом Фернана Маґеллана?

• Водами яких океанів рухалася експедиція Ф. Маґеллана?

• Якими були наукові результати навколосвітньої подорожі?

• Чому в Середні віки на морських просторах активізувалося піратство?

• Чому глави європейських держав підтримували «своїх» піратів?

• Чому голландці тримали в таємниці відкриття Австралії?

1. Прийом «Творча лабораторія»

(Робота в групах)

Завдання: сформулювати твердження з теми «Позитивні й руйнівні наслідки піратських подорожей». Результати роботи оформити у вигляді таблиці.

2. Згадайте та запишіть у зошити імена мандрівників епохи Великих географічних відкриттів.

VI. Підсумок уроку

(Формулюють учні.)

Наведіть докази того, що епоха Великих географічних відкриттів дійсно заслуговує на таку назву. (Прийом «Проблемне питання»)

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Скласти план до матеріалу «Походи землепрохідців».

• Написати невеликі повідомлення про походи землепрохідців, супроводжуючи їх малюнками.

• Попередньо створеним групам принести аркуш формату А3, маркер, фломастери.

Додатковий матеріал до уроку

• Першим серед європейців води Тихого океану побачив конкістадор Васко Нуньєс де Бальбоа, який у 1513 р. прорубався крізь зарості тропічних лісів Панами. Він назвав водний простір, що відкрився перед його очима, Великим океаном. Через сім років, у 1520 р., у води цього океану ввійшли кораблі безстрашного Ф. Маґеллана. Вони першими з європейців перетнули його водний простір і, ніби кепкуючи над майбутніми ураганами, назвали його Тихим океаном. Усі три місяці переходу синьо-зеленими хвилями експедицію Маґеллана супроводжувала чудова погода. Маґеллану пощастило! Адже в тропічних широтах восени тут зароджуються відомі тропічні циклони — системи дуже сильних вітрів, що дмуть і обертаються навколо безвітряного центру, який називається «оком циклона». Швидкість вітру в циклоні може досягати 300 км/год, тривалість існування циклону — від кількох діб до двох-трьох тижнів.

• Шостого вересня 1522 р. «Вікторія» (єдине вціліле судно експедиції Ф. Маґеллана) ввійшла в гирло Ґвадалквівіру з 18-ма (з 319-ти) моряками на борту, здійснивши 1081-денну, першу в історії, навколосвітню подорож. «Вікторія» привезла стільки прянощів, що продаж їх з лишком відшкодував суму, витрачену на всю експедицію, а іспанці отримали «право першого відкриття» на океанські землі, розташовані неподалік від берегів Азії: Маріанські острови, Філіппінські острови, та висунули претензії на Молуккські острови.

• Козак із Великого Устюґа Семен Іванович Дежньов — видатний російський землепроходець середини XVII ст. Саме йому належать найважливіші географічні відкриття:

• у 1648 р. пройшов зі своїми супутниками Північним Льодовитим океаном уздовж північної окраїни Азії;

• відкрив протоку між Азією та Америкою, довівши їх відокремленість;

• відкрив і описав Чукотський півострів (згодом його ім’ям назвали мис півострова, який спочатку називали Східним або Великим Кам’яним Носом).

На згадку про відважного землепрохідця його ім’я носять також Дежньовський хребет на Чукотці, населений пункт Дежньово на Амурі та бухта Дежньова.

• Володимира Васильовича Атласова називають «камчатським Єрмаком». Цей землепроходець на чолі 120-ти козаків не лише вивчив відкритий ним півострів, але і склав його докладну карту (1697–1699). В. В. Атласов вивчав не лише Камчатку, він також зібрав докладні відомості про Чукотку, Курильські острови, Японію. Ім’я першовідкривача Камчатки носить залізнична станція на півострові, відкриті в 1946 р. бухта і вулкан на Курильських островах. У ті ж роки його ім’я було присвоєно острову в Охотському морі та річці, яка впадає в нього.

• У результаті відкриттів, зроблених землепрохідцями до початку XVIII ст., значна частина Західного Сибіру до Єнісею була в загальних рисах досліджена та приєднана до Російської імперії. В 1587 р. було засновано місто Тобольськ. У 1610 р. Єнісей та прилеглі до нього райони вперше описав Кіндратій Курочкін. У 1618 р. було засновано Єнісейськ, у 1628 р.— Красноярськ, у 1632 р.— Якутськ. У 1633–1634 рр. землепрохідці на чолі з Іваном Ребровим вийшли річкою Леною до Північного Льодовитого океану. В 1648 р. Федот Попов і Семен Дежньов здійснили плавання навколо Чукотського півострова. В 1643–1652 рр. Василь Поярков та Єрофей Хабаров відкрили Амур і почали освоювати Приамур’я. Багато відважних землепрохідців і моряків, які йшли на схід від річок Обі, Єнісею та Лени, загинули та залишились невідомими. Лише імена небагатьох із них увічнені на карті.