Мета: продовження формування знань про розвиток географічної науки в Новий час і на сучасному етапі; вдосконалення навичок і вмінь характеризувати й аналізувати матеріали про подорожі та експедиції; розвиток комунікативних навичок.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, карти півкуль, портрети мандрівників, картки із завданнями, аркуші паперу формату А3, маркери, фломастери.

Опорні поняття: навколосвітня подорож, відкриття, дослідження, експедиція.

Базові поняття: географічні товариства, Антарктида, Джеймс Кук, Т. Беллінсґаузен, М. Лазарєв, І. Крузенштерн, Ю. Лисянський, Р. Пірі, О. Шмідт, В. Вернадський, С. Рудницький.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання»

Подорожі епохи Великих географічних відкриттів «розширили» навколишній світ, але водночас і ускладнили його. Перед дослідниками та вченими того часу постали нові завдання: необхідно було обмірковувати й аналізувати потоки нової інформації, науково тлумачити її. Широкий розвиток отримує картографія: під час подорожей необхідно було вміти складати й читати географічні карти.

Відроджується і розвивається астрономія. Миколай Копернік у праці «Про обертання небесних сфер» обґрунтовує геліоцентричну будову Всесвіту. Німецький астроном Кеплер публікує працю про закони руху планет Сонячної системи. Фізик Ньютон формулює закон про всесвітнє тяжіння та з фізичної точки зору описує рух планет. У 1649 р. німецький учений Вареніус пише книгу «Загальна географія», в якій узагальнює знання географічної науки тих часів.

Тим часом сильні європейські держави часто використовують досягнення географії зовсім не з гуманними цілями. Їх уряди стають організаторами обкрадання відкритих земель, знищуючи унікальні цивілізації Америки — інків, ацтеків, майя. Пошук усе нових і нових джерел збагачення змушують їх вкладати кошти в експедиції для завоювання все більш віддалених районів. Однак ці експедиції продовжували розвиток географічної науки. Все рідше трапляються випадкові відкриття. Експедиції, вирушаючи в путь, мають чітку мету.

У розвитку географії настає новий етап — усе більшого значення набувають наукові дослідження.

Сьогодні на уроці кожна група гратиме роль експедиції, що виконує певні наукові завдання. Всі ці завдання покликані відповісти на запитання:

Якими є особливості подорожей нового часу та сучасних географічних досліджень?

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.       Розподіл завдань по групах. З метою економії часу уроку доцільно заздалегідь підготувати завдання на картках.

Картка 1

• Складіть план повідомлення «Подорожі Джеймса Кука».

• Заповніть таблицю

• Знайдіть на карті та випишіть географічні об’єкти, названі на честь Джеймса Кука.

• Складіть вірш у стилі «синквей»* про Джеймса Кука.

* Вірш у стилі «синквей» має таку структуру:

Картка 2

• Складіть план повідомлення «Відкриття Антарктиди».

• Заповніть таблицю.

• Знайдіть на карті та випишіть географічні об’єкти, названі на честь Т. Беллінсґаузена та М. Лазарєва.

• Сладіть вірш у стилі «синквей» про одного з першовідкривачів Антарктиди.

Картка 3

• Складіть план повідомлення «Перша російська навколосвітня експедиція».

• Заповніть таблицю.

• Зробіть висновок про значення відкриттів експедиції для розвитку географічної науки.

• Складіть вірш у стилі «синквей» про одного з учасників навколосвітньої експедиції.

Картка 4

• Складіть план повідомлення «Дослідження полярних широт»

• Заповніть таблицю.

• Зробіть висновки про значення відкриттів для розвитку географічної науки.

• Складіть вірш у стилі «синквей» про одного з полярних дослідників.

Картка 5

• Складіть план повідомлення «Сучасні географічні дослідження».

• Закінчіть схему.

• Дайте відповідь на запитання: «Для чого необхідні сучасні географічні дослідження?»

• Складіть вірш у стилі «синквей» про один з об’єктів сучасних географічних досліджень.

Картка 6

• Складіть план повідомлення «Внесок вітчизняних учених у розвиток географічної науки».

• Заповніть таблицю.

• Дайте відповідь на запитання: Які проблеми розв’язують сьогодні українські вчені-географи?

• Складіть вірш у стилі «синквей», використавши словосполучення «географія — наука».

2. Виконання завдань групами.

3. Виступи груп.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Мікрофон» (обговорення виступів груп)

V. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Подорожі Нового часу пов’язані з дослідженням найбільш віддалених і важкодоступних районів планети.

• Величезний внесок у розвиток географічної науки зробив англійський мореплавець Джеймс Кук, учасники першої російської навколосвітньої подорожі, дослідники полярних широт.

• Сучасні географічні дослідження спрямовані на вивчення Антарктиди, Світового океану, космосу.

• Родоначальником національної української географії вважається академік С. Рудницький.

VI. Домашнє завдання

• Повторити теми розділу «Географічне пізнання Землі».

• Поділ учнів на дві команди для проведення на наступному уроці гри.

• Кожній команді: підготувати на аркуші формату А3 кросворд до теми «Географічне пізнання Землі», забезпечити символіку.

Додатковий матеріал до уроку

• Перша російська навколосвітня експедиція відбувалася в 1803–1806 рр. Проведення її було зумовлено потребою налагодити регулярні морські рейси між російськими портами на Балтиці й Тихому океані. Експедиція мала й важливі наукові завдання: дослідити далекосхідне узбережжя Росії, перевірити та уточнити морські карти, провести океанічні спостереження. Керував експедицією Іван Федорович Крузенштерн, він же був і командиром корабля «Надія». Командиром другого корабля був Юрій Федорович Лисянський. Описи навколосвітньої подорожі І. Ф. Крузенштерн виклав і тритомній праці «Подорож навколо світу в 1803, 1804, 1805 та 1806 рр. на кораблях «Надія» і «Нева»«. До опису було додано атлас, який складався із 104-х карт і рисунків. Крім того, було складено атлас карт південних морів, найбільш точний і повний на той час. Під час експедиції було проведено різноманітні океанологічні спостереження, зібрано численні дані про атмосферу, припливи та відпливи Світового океану.

• В Україні географічне товариство існує понад 120 років, починаючи з 1872 р. Спочатку воно було Південно-Західним відділом Імператорського російського географічного товариства. Відділ проіснував недовго, близько трьох років, і за указом царя був розпущений. Пізніше Україна відновила свою діяльність у складі Географічного товариства СРСР.

• Головним напрямом розвитку сучасного географічного знання є питання взаємодії суспільства та природи. Однією з найскладніших проблем, що нині обговорюються географами, є проблема простору і регіонального розвитку. В 1963 р. І. П. Герасимов запропонував термін «конструктивна географія». Ця галузь географічної науки займається виявленням нових можливостей моделювання географічного середовища для розвитку продуктивних сил, обґрунтовує великі господарські проекти, створює оптимальні моделі взаємодії техногенних і природних систем.