Мета: з’ясувати, яким було становище Галицько-Волинської держави за наступників Данила Романовича; визначити зовнішні і внутрішні причини занепаду; удосконалювати вміння і навички роботи з історичними джерелами, картами; аналізувати історичну інформацію, давати власну оцінку історичним подіям; виховувати інтерес до вивчення історії України, повагу до її минулого.

Тип уроку: комбінований.

Основні дати: 1325 р.; 1340 р.

Основні персоналії: князі: Лев І, Лев ІІ, Юрій І, Андрій Юрійович, Юрій ІІ Болеслав.

Хід уроку

І.  Організаційний момент

Учитель. Ми продовжуємо досліджувати події історії Галицько-Волинської держави, закінчимо складання таблиці «Діяльність князів Галицько-Волинської держави», будуватимемо лінію розвитку держави.

II. Актуалізація опорних знань

П’ятихвилинка

І варіант

Уділ; іго; бояри; 1264 р.; 1199 р.; 1253 р.

II варіант

Роздробленість; вотчина; 1245 р.; 1205 р.; 1238 р.

Робота зі схемою

Намалюйте логічну схему:

а) внутрішня політика Данила;

б) зовнішня політика князя Данила.

Усне опитування

1) Перевірка виконання творчого завдання «Слово - похвала князю Данилові».

2) Як ви вважаєте, чому в той час, коли в інших князівствах тривав процес подальшого дроблення, у Галичині відбувалося об’єднання земель?

III. Інтерактивна вправа

Учитель. Який же спадок полишив своїм синам князь Данило Романович? Як ви вважаєте, які проблеми внутрішньої й зовнішньої політики потрібно було вирішувати насамперед? Чи завжди діти схожі на своїх батьків?

Учні, отримавши випереджальні завдання, мали підготувати міні-характеристики наступників Данила Романовича - Лева, Мстислава, Шварно, Володимира, Юрія.

Завдання класу: по ходу виступів учнів складати таблицю «Внутрішня і зовнішня політика князів Галицько-Волинської держави».

Проаналізувати записи в таблиці, зробити висновок:

- Які помилки в політиці були допущені князями і як це мало вплинути на ситуацію в князівстві?

Гра «Впізнай героя»

1) «Король Русі і князь Лодомерії».

2) «Книжник великий і філософ».

3) «Його оточували бояри старі й молоді».

4) «Літопис називає його мудрий, як Соломон».

5) «З Божої ласки природжений князь».

Оцінюємо історичну подію

«Після смерті в бою правнуків Данила Галицького Андрія І та Лева II припинилася династія Романовичів, до влади прийшло боярство. В умовах боротьби іноземців за Галицько-Волинський престол воно вирішило само обрати князя, який би став слухняним знаряддям у їхніх руках. Вибір припав на Мазовецького (польського) княжича Болеслава. Католик Болеслав перейшов у православ’я, узявши ім’я Юрій, й у 1325 р. став галицько-волинським князем Юрієм-Болеславом II».

Питання

1) Коли відбулася подія?

2) Які особливості були притаманні цьому історичному періоду?

3) Згадаємо, що спричинило дану подію.

4) Визначимо характер події (закономірна чи випадкова). Чому?

5) Встановлюємо зв’язки з іншими подіями в цій самій країні.

6) Визначаємо історичне значення даної події і з’ясовуємо, які наслідки вона мала для подальшого історичного розвитку.

IV. Закріплення матеріалу

Запропонувати учням згадати ряд причин, які призвели до занепаду Київської Русі, використавши метод «Прес».

Записати їх на дошці.

Завдання учням

Обрати чинники занепаду Галицько-Волинської держави. Аргументувати свій вибір.

Які ще, на вашу думку, були причини занепаду Галицько-Волинської держави?

а) Боярська опозиція;

б) роздробленість;

в) монголо-татарське іго;

г) внутрішні міжусобиці;

д) більш активна зовнішня політика князів порівняно із внутрішньою;

е) слабо розвинена економіка;

ж) ізоляція країни.

V. Підсумки уроку

Оцінювання відповідей учнів.

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Закінчити заповнення таблиці.

3. Підготуватись до тематичного оцінювання знань.