Мета: з'ясувати передумови об'єднання Галицької та Волинської земель; простежити династичні зв'язки князівських родів від часів Київської Русі до моменту утворення Галицько-Волинської держави; визначити найсуттєвіші заслуги окремих князів перед народом та історією України; розкрити зв'язок поколінь у процесі формування традицій державотворення.

Тип уроку: урок-дослідження.

І. Вивчення нового матеріалу

План

1. Галицька й Волинська землі: утворення і зростання князівств.

2. Піднесення Галицького князівства за Ярослава Осмомисла.

3. Об'єднання Волинського та Галицького князівств 1199р. Держава

Романа Мстиславовича.

Етапи уроку

1. Вступна бесіда.

Ми завершили вивчення важливого розділу в історії України, пов'я­заного із Київською Руссю. Михайло Грушевський вважав її першою формою української державності.

— Пригадаймо, чому Київська Русь у XII столітті припинила своє існування.

— Чи поклав край (кінець) князівським чварам Любецький з'їзд 1097 року?

— Покажіть на карті самостійні землі-князівства, що утворилися після розпаду Русі.

— Звідки походить їхня назва.

— Поміркуйте і висловіть свої припущення, чому Галицько-Волинську державу історики вважають спадкоємицею Київської Русі.

2. Дослідження

І варіант. «Династичне дерево».

При розгляді першого питання теми вчитель організує роботу двох групдослідників1.

Поштовхом для роботи може бути підказка вчителя, що дерево починається з коріння, і для першої групи ним є доба Ярослава Мудрого, а для другої групи — Володимира Мономаха.

Умови успішного дослідження

1.       чіткий поділ на дві групи;

2.       окремий аркуш паперу для кожного учасника;

3.       забезпеченість необхідними джерелами інформації (підручником, посібниками, довідниками);

4.       визначення часових меж для виконання завдання;

5.       обов'язкова презентація (представлення) кожним учасником ре­зультату роботи у вигляді малюнка, схеми, тексту з усним комен­туванням або без нього;

6.       якщо відповіді учнів збігаються за змістом чи формою, такі аркуші кріпляться один поверх іншого;

7.       учитель виконує роль експерта, уточнює деталі, вказує на помил­ки, узагальнює роботу, виставляє обґрунтовані оцінки. Завдання для учнів обох груп полягає в тому, щоб за 7- 10 хвилин зобра­зити на своєму аркуші умовне «династичне дерево» князів (для першої гру­пи — Галицької землі, для другої групи — Волинської землі).

Очікувані результати роботи 1. Галицька земля 2. Волинська земля

ІІ варіант. Запалення (складання) таблиці «Князі Галицької землі»,

>        Які племінні союзи входили до Волинського князівства? (Дуліби,

бужани, волиняни.)

>        У якому році помер князь Мстислав Ізяславич? Правильну відпо­відь підкреслити: 1150, 1170, 1188, 1199рр.

>        Хто із синів князя Мстислава найбільше сприяв об'єднанню Во­линської землі? (Роман, Володимир, Святослав, Всеволод).

 >        Заповнити схему «Поділ Волинського князівства на уділи між си­нами князя Мстислава».

3. Розв'язання проблемного завдання (методичний прийом — добір фа­ктів, які записано на дошці).

Методичний прийом «Добір фактів» учитель використовує таким чином: а) називає проблему, яку учням треба розв'язати;

б) зачитує окремо кожен факт;

в) спонукає учнів аналізувати обставини, напрями політики кня­зя, які або сприяють піднесенню його авторитету, або не ма­ють зв'язку із могутністю князівства;

г) залучає до обговорення всіх дітей;

д) відзначає кожен факт як такий, що сприяє (+), не сприяє (-) розв'язанню навчальної проблеми. Знак питання (?) озна­чає — у частини учнів сумніви; е) виставляє оцінки (бали) активним учням. ЦІ Залежно від підготовленості учні відбирають факти усно або ведуть І записи н зошитах паралельно з обговоренням.

Проблема: чому саме  за правління Ярослава Осмомисла Галицьке кня­зівство досягнуло найбільшої  могутності?

Факти

1. Належність до династії Ростиславичів.

2. Створення системи оборонних споруд у Карпатах.

3. Польська хроніка XIII ст. називає державу Осмомисла Гали­цьким королівством.

4. Втручання галицьких бояр в управління державою і родинні справи князя.

5. 34-річне правління (1153-1187).

6. Участь полків Ярослава в боротьбі за Київ.

7. Поширення кордонів князівства на південь, до гирла Дунаю.

8. Походи в половецькі степи

9. Політичні зв'язки з Угорщиною, Візантією, Священною Рим­ською імперією.

10. Дружина Ярослава Осмомисла — дочка суздальського князя Юрія Долгорукого.

11. Господарське (економічне) піднесення — прибутки з прода­жу солі, розвиток ремесел, землеробства.

На завершення вчитель звертає увагу на гордий, піднесений тон фраг­менту зі «Слова о полку Ігоревім», де автор говорить про князя Ярослава: «Галицький Осмомисле Ярославе! Високо сидиш ти на своїм золотокованім престолі, підпер гори Угорські своїми залізними полками, заступивши королеві шлях, зачинивши Дунаю ворота, метаючи тягарі через хмари, суди рядячи по Дунаю. Грози твої по землях течуть, одчиняєш ти Києву ворота...»

4. Об'єднання Галицького і Волинського князівств у одну державу вчи­тель пропонує записати у вигляді історичної формули:

Галицька   +    Волинська  Галицька-Колимська земля   = земля держава

 Коментар до формули учні дають самі.

Характеристика держави за князювання Романа Мстиславича — за­вдання, посильне для учнів. Однак це завдання варто урізноманітнити.

Перший варіант. Скласти план розповіді про Романа Мстиславовича

Другий варіант.   Заповнити таблицю.

Політика Романа Мстиславича внутрішня -зовнішня

Третій варіант. Творче завдання — дослідити, І якими подіями полі­тичного життя князя Романа Мстиславича пов'язані ці приказки, уривки лі­тописів і пісень: «Не можна безпечно їсти меду, не винищивши рою, не буде пахнути ко­ріння, поки його не потовчеш».

 «Поки маю меч не буду купувати володінь Іншою ціною, тільки кров'ю, як батьки і діди наші розмножили руську землю».

«Ой Романе, Романе, лихим живеш, Литвою ореш!»

«Як був князем, так і буду, а ламати свою віру задля королівської коро­ни не стану».

II. Домашнє завдання

Опрацювати за планом матеріал §§ 31, 32 підручника.