Мета: розширити знання дітей про малі форми усної народної творчості; розвивати техніку читання; виховувати любов до рідного краю, бажання більше дізнатися про його історію, культурні традиції. Обладнання: таблиця з прислів’ями, картки для розширення поля читання. Xід уроку І. Організаційний момент ІІ. Мовна розминка 1. Читання слів-анаграм. гадзака (загадка) слів’япри (прислів’я) казприка (приказка) мішуска (усмішка) ромосковка (скоромовка) 2. Читання речень із дошки. — Роз’єднайте слова, прочитайте речення. Яке слово зі складених анаграм воно пояснює? Коротенькийвлучнийвислів, алебезповчальногозмісту. (Приказка) Коротенькийвлучнийвислів, якиймаєповчальнезначення. (Прислів’я) Невеликийпоетичнийтвір, восновіякогоєзапитання. (Загадка) — Про які жанри усної народної творчості ми ще не згадали? ІІІ. Повідомлення теми і мети уроку — Сьогодні ми будемо мандрувати стежинами усної народної творчості. Пройдемося стежиною загадок, прислів’їв, скоромовок і лічилок, приказок, усмішок, казок та легенд. Здобудемо цінні знання з джерел народної мудрості. Отож, вирушаймо в подорож! ІV. Робота над усмішками — Перша наша стежина називається «Усмішка». 1. Ознайомлення із жанровими особливостями усмішок. Читання учнями статті на с. 34 підручника. — Хто збирав народні усмішки? Що ви дізналися про Бориса Грінченка? 2. Читання усмішок учнями. — Хто є головним героєм усмішки? — Що висміюється у ній? (Аналогічно проводиться аналіз змісту кожної усмішки.) 3. Виразне читання усмішок за особами. — Чому усмішки, складені народом, актуальні й зараз? V. Робота над прислів’ями і приказками 1. Слово вчителя. 1) Наша друга стежина — «Прислів’я і приказки». — Прислів’я — це висловлювання з приводу почутого та побаченого. Здебільшого це віршовані народні вислови, в яких містяться повчальний досвід і мудрість народу. 2) Гра «Закінчіть прислів’я». Вік живи,... (вік учись). Бджола мала, а й та... (працює). Хто багато читає, той... (багато знає). 2. Читання добірки прислів’їв і приказок, дібраних учнями заздалегідь. 3. Робота над змістом і формою прислів’я. — Яка є особливість у форми прислів’їв? (Має риму: клад — лад.) — Наведіть приклади прислів’їв, що мають риму. 4. Вправа на розвиток техніки читання. Учитель читає перше слово в прислів’ї, а діти дочитують його до кінця. VI. Робота над скоромовками — Третя стежина нашої подорожі — «Скоромовки». 1. Читання учнями статті підручника «Скоромовки». 2. Конкурс на краще виконання скоромовок, вивчених раніше. 3. Читання скоромовок учнями. — Прочитайте скоромовку «Зелен в’яз...» за методикою «Буксир». — Прочитайте другу скоромовку за методикою «Луна». — Прочитайте три останні скоромовки напівголосно. 4. Вивчення однієї зі скоромовок напам’ять. VІІ. Робота над загадками — Четверта стежина нашої подорожі — «Загадки». 1. Читання учнями статті підручника «Загадки» (С. 37). — Від якого слова походить слово загадка? (Гадали, загадували) — На що схожі загадки? Яку форму вони мають? 2. Читання і відгадування загадок. Учень читає і відгадує будь-яку загадку з підручника. Якщо він не знає відгадку, йому допомагає клас. 3. Творча робота. — Настав час випробувати свої сили у складанні загадок. 1) Самостійна робота учнів над складанням загадок за певною тематикою. 2) Робота в парах. — Зачитайте свої загадки. (Один учень читає загадку, решта відгадує. Обирається найцікавіша загадка серед тих, що пролунали.) VІІІ. Підсумок уроку — Які жанри усної народної творчості ми згадали? Що нового дізналися на уроці?
| |
Схожі матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |