Мета: продовжувати надавати учням відомості про передавання форми предметів на площині; розглядати схеми лінійної перспективи для малювання фігур обертання, що знаходяться у різному положенні щодо лінії горизонту; ознайомлювати з технікою побудови форми, основу якої складає коло; розвивати навички та вміння дітей працювати графічними матеріалами: олівцями, тушшю, фломастером; виховувати в учнів уважність, акуратність, точність передавання своєї думки графічними засобами.

Обладнання: навчальні плакати («Схема перспективної побудови кола», «Схема послідовності перспективного малювання циліндра» та ін.); репродукції картин відомих художників (В. Хеда «Шинка та срібний посуд» та ін.); матеріали для демонстрації послідовності й техніки виконання роботи; малюнки з методичного фонду.

Матеріали та інструменти: альбом для малювання, простий олівець, гумка, серветки для витирання рук.

Основні поняття: «перспективна зміна горизонтально розташованих кіл».

Тип: комбінований урок.

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ . Актуалізація опорних знань і вмінь

Бесіда

Учитель проводить загальне опитування у прийнятній для себе формі з метою виявити ступінь засвоєння учнями відомостей про перспективне зображення фігур, що складаються з площин.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Пояснення вчителя

(Учитель пропонує учням назвати об’єкти, основу форми яких складають циліндри, конуси та інші фігури з круглою основою: дерева, каструлі, чашки, шахові фігури та ін.) Щоб навчитися правдиво зображувати усі ці об’єкти, потрібно зрозуміти, як змінюється їх форма залежно від їх положення щодо лінії горизонту. Художники дуже часто використовують закони перспективного зображення. (Учитель пропонує учням уважно роздивитися натюрморт В. Хеда «Шинка та срібний посуд», визначити, як саме художник використав закони перспективного зображення предметів, акцентує увагу учнів на тому, що усі зображені предмети мають в основі коло.) Візьмемо круглу тарілку і триматимемо її горизонтально у витягнутій руці. Якщо опустити руку, то можна побачити еліпс верхньої площини тарілки. Піднімемо її на рівень очей (художники кажуть: на рівень горизонту). Тарілка стала лінією. Тепер піднімемо тарілку над головою.

Ви бачите еліпс денця тарілки. Але ж тарілка кругла! Що ж відбулося? Покладемо тарілку на підлогу й подивимося на неї згори — вона кругла. Художники називають те, що ми робили з тарілкою, перспективною зміною горизонтально розташованих кіл. (Учитель супроводжує розповідь демонстрацією або пропонує учням виконувати запропоновані дії самостійно, використовуючи замість тарілки коло з цупкого паперу.) Усі окружності в перспективі мають вигляд еліпсів.  (Учитель пропонує учням виміряти видимі довжину та ширину еліпса тарілки, поставивши її на підлогу, стілець, стіл. Учні мають самостійно зробити висновок про те, що чим нижче розташовується тарілка, тим кругліший еліпс ми бачимо, чим ближче до рівня очей, тим він стиснутіший, вужчий.) Якщо будь-яке коло знаходиться вище лінії горизонту, то видною є нижня його частина, а в кола, що знаходиться нижче горизонту,— верхня. Навіть найвужчі еліпси не мають зламів на кінцях великої осі, тому, зображуючи коло в перспективі, не можна обмежуватися дугами двох окружностей різних радіусів.

IV. Закріплення вивченого матеріалу

Робота над формуванням навичок і вмінь

Навчальні вправи

Учитель пропонує учням намалювати циліндр та конус, скориставшись моделями, що їх виконано з гіпсу.

Акцентує увагу учнів на тому, що малюнок виконується з натури, тобто зобразити потрібно саме той циліндр (та його положення у просторі), який вони бачать. Малюнок виконується контурними лініями, без тонування.

Пояснення вчителя

Перш ніж розпочати роботу, слід визначити положення циліндра щодо лінії горизонту та його пропорції, співвідношення ширини циліндра до висоти.

На середині аркуша проводимо вісь симетрії, щоб зберегти вертикальне положення циліндра.

На цій лінії довільно намічаємо висоту циліндра, відзначивши нижнє й верхнє коло-основу.

Потім намічаємо ширину нижньої та верхньої основи циліндра та його бічні вертикальні сторони. На горизонтальних лініях, що проходять через основи циліндра, будуємо великі й малі осі еліпсів.

Розмір великої осі еліпса дорівнює діаметру основ циліндра. Розмір малої осі залежатиме від віддалення окружності основи від лінії горизонту. Великі вісі еліпсів завжди малюємо під прямим кутом до осі циліндра. Коли розміри кожної основи визначено, малюємо окружності основ у вигляді еліпсів. Бічні сторони у вертикального циліндра такі самі, як і вертикальна вісь, великі вісі еліпсів основ рівні, а малі вісі еліпсів різняться, тому що верхня основа ближча до лінії горизонту та її еліпс розгорнутий менше, ніж нижній. Незважаючи на те що нижньої основи циліндра не можна побачити цілком, для правильної конструктивної побудови та дотримання симетрії необхідно еліпс нижньої основи малювати «наскрізь».

Індивідуальна робота учнів

V. Підбиття підсумків

Обговорення учнівських робіт

Під час обговорення учнівських робіт слід акцентувати увагу учнів на передаванні пропорцій об’ємної форми та її розташуванні щодо лінії горизонту.

VІ. Домашнє завдання

Учитель пропонує учням зробити кілька побудов циліндра (або горщика) в різних положеннях щодо лінії горизонту.