Мета: сформувати в учнів поняття про розряди займенників за значенням; удосконалювати загальнопізнавальні вміння визначати розряди займенників за значенням, аналізувати висловлювання щодо ролі в них займенників; розвивати творчі вміння доцільно використовувати займенники, різні за значенням, у текстах; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу навчити шестикласників пізнавати істину, творити добро, примножувати красу тощо.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок на основі повторення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Генералізація мотиваційних резервів шестикласників на основі актуалізації знань з теми

Робота з текстом (вибірково-розподільний диктант)

• Прочитати текст. Дібрати до нього такий заголовок, щоб він містив займенник. Виписати спочатку всі особові займенники, потім — інших груп за значенням. Визначити відмінки займенників.

На великій перерві мене покликали в учительську.

Іду коридором, а якась невидима сила тягне мене назад. І все ж таки я відчинив двері до учительської. Тут, окрім Марії Степанівни та мами, був і директор школи. І коли я побачив його, то трохи оговтався.

Наш директор — дуже добрий. У нього й вигляд якийсь не директорський.

Звуть його Євграф Євграфович. А ми, учні, поза очі називаємо його Географ Географович, бо він у нас викладає географію (За Д. Ткачем).

• З’ясувати лексичне значення слова оговтуватися (повертатися до нормального стану; урівноважуватися).

• Поставити особові займенники в початковій формі й визначити їхню особу.

Зіставлення нових знань із базовими

• Повідомлення учня. До особових належить дев’ять займенників.

Займенники 1-ї особи я, ми вказують на особу мовця чи кількох співрозмовників. Займенники 2-ї особи ти, ви вказують на особу чи кількох осіб, до яких звертається мовець. Займенники 3-ї особи він, вона, воно, вони вказують на особу, яка не бере участі у розмові, або на предмет, про який ідеться.

Усі займенники1-ї і 2-ї осіб змінюються за відмінками й числами, а займенник він — ще й за родами.

ІV. Виконання завдань творчого характеру

Коментоване письмо

• Прочитати й записати прислів’я, поставивши особові займенники в потрібному відмінку. Виділити закінчення.

1. Наука тяжка, а жити з (вона) легко. 2. Око бачить далеко, та не рівнятися (він) з розумом. 3. Поки талант зростити, треба довго (він) вчити. 4. Потрібно вчитися — завжди (ти) пригодиться. 5. Так думай, щоб потім не довелося (ти) переробляти. 6. Час не кінь: (він) не підженеш і не зупиниш. 7. Щастя має друзів, а (вони) вивіряється нещастя. 8. Якби (ми) знали, то б (ви) не питали (Нар. творчість).

• З’ясувати особу особових займенників.

• Провідміняти займенники ми, ти, він, користуючись за потреби таблицею «Відмінювання особових займенників», що в підручнику.     

Дослідження-відновлення

• Записати народні вислови, уставивши зворотний займенник себе в потрібній формі. Визначити його відмінок і синтаксичну роль.

1. На людей дивлячись, і ... бачиш. 2. Не давай ... рукава урвати і про... всім усе знати. 3. Роби для інших, учись для ... . 4. Розумний звинувачує

• Провідміняти займенник себе. З’ясувати особливості його відмінювання.

У яких відмінках при займенникові вживають прийменники?

Відмінювання зворотного займенника себе

      

Вибіркова робота

• Прочитати фразеологізми. Записати їх у дві колонки: а) займенник себе вжитий у формі родового відмінка; б) займенник себе вжитий у формі давального відмінка.

Душі в собі не чути, виходити з себе, брати себе в руки, корчити дурня з себе, зарубати собі на носі, ламати собі голову, не дозволяти собі зайвого, не знаходити собі місця, бити себе в груди, морщити з себе сироту.

• До фразеологізмів дібрати синонімічні сполучення слів.

Довідка: триматися пристойно; утратити в собі спокій; переконувати когось; занадто захоплений собою; прибіднятися; бути зібраним; ходити без діла (нудьгувати); робити вигляд, що нічого не розумієш; напружено думати; запам’ятати.

V. Самостійна робота аналітичного характеру

Робота з текстом

• Записати текст. Поставити займенники, що в дужках, у потрібному відмінку. Визначити їхній відмінок. З’ясувати синтаксичну функцію особових займенників.

Мовчазний таємничий ліс оточував (я) зусібіч. Умить (я) пройнявся відчуттям (свій) мізерності, і несподівані думки зароїлись у (я) голові: «Ну що (я), — думалось (я), — у порівнянні з кількома деревами — ще менша комаха! А в порівнянні з цілим лісом? (Якийсь) мікроб». І од (цей) (я) стало гірко-гірко... (Я) мерщій почовгав назад і дививсь лиш перед (себе), на прокладеній (мій) ліхтариком серед ночі промінь світла (За Я. Стельмахом).

• Пояснити розділові знаки в другому реченні. Накреслити схему.

• Схарактеризувати речення за метою висловлювання й емоційним забарвленням.

VІ. Систематизація й узагальнення знань з теми

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Які займенники називаються особовими? На що вони вказують?

2. Як змінюються особові займенники?

3. Як відмінюються займенники 1-ї, 2-ї і 3-ї особи?

4. На що вказує зворотний займенник себе?

5. Як змінюється займенник себе?

6. Від чого залежить наголос зворотного займенника в родовому і знахідному відмінках?

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Скласти невелику біографічну розповідь про себе, використавши зворотний займенник себе в усіх непрямих відмінках.