Мета: поглибити знання учнів про займенник як частину мови, його значення, морфологічні ознаки й синтаксичну роль; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники в тексті, визначати їх морфологічні ознаки й синтаксичну роль у реченні; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу навчити шестикласників помічати красу у вчинках людей і результатах їхньої діяльності.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань (формування мовної компетенції).

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Настановчо-мотиваційний етап

ІІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку. Оголошення епіграфа й робота з ним

Без навчання нема пізнання.

Народна мудрість

 

ІV. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи з теми

Творче спостереження над мовним матеріалом з елементами аналізу

• Прочитати текст. З’ясувати тип і стиль мовлення. Визначити, до якої частини мови належать виділені слова.

Коли ми прийшли до школи, я твердо вирішив учитись тільки на «відмінно» і «добре». Мені хотілося з першого ж дня показати, що я вже не той, яким був минулого року. Усім показати: і мамі з татом, і директорові, і вчительці, і всьому класові...

Мені хотілося, щоб швидше вже прийшла Марія Степанівна (її уроки перші), щоб я вже сидів і слухав-слухав уважно... Ні, ще ніхто не знає, як добре я буду вчитись!.. (За Д. Ткачем).

• Виписати займенники, які вказують: а) на предмет; б) ознаку; в) кількість, але не називають їх. Довести, з якими частинами мови співвідносяться займенники.

• Визначити число й відмінок займенників. Виділити ті, у яких можна визначити й рід.

Колективне опрацювання схеми

• Розглянути схему. Визначити, що означає займенник, на які питання відповідає, які морфологічні ознаки властиві йому і яким членом речення може виступати в реченні. 

     

• Сформулювати повне визначення займенника.

• З’ясувати, що спільного й відмінного в значенні займенника й іменника, займенника й прикметника, займенника й числівника.      

V. Виконання практичних завдань пізнавального характеру

Вибірково-розподільна робота

• Подані займенники записати у три колонки: 1) що відповідають на питання хто? що?; 2) що відповідають на питання який? чий?; 3) що відповідають на питання скільки?

Абищо, усякий, ваш, ми, стільки, дехто, котрий, скільки, вони, той, хто, будь-який, їхній, свій, ніщо, такий, деякий, воно, дещо.

• Виписати займенники, у яких літери позначають два звуки. Зробити фонетичний розбір цих слів.

Творче моделювання

• Відновити й записати прислів’я, дібравши їхнє продовження з другої колонки. Виділити в них займенники й визначити їхню синтаксичну функцію.

Мудрим ніхто не народився, ...

Людина прагне до того, ...

Людей питай, ...

Кожне діло любить ...

Гірка наука, ...

Гречана каша ...

що дає користь.

свого майстра.

зате плоди її солодкі.

а навчився.

сама себе хвалить.

а свій розум май.

• З’ясувати тематику прислів’їв. Знайти серед них ті, що записано у формі складних речень. Зробити синтаксичний розбір їх.

Відтворення деформованого тексту

• Прочитати. Відновити текст, уставивши на місці крапок потрібні за змістом займенники у відповідній відмінковій формі (див. довідку).

1. Змалку ... дідуся ... сильно любив. 2. ... ніколи не гримав на ..., давав ..., дітям, шоколадки, коли ... провідували ... . 3. Це ... ... першим заохотив читати по-українському — і ... почав читати масу дитячої літератури з України. 4. Потім навернув на писання — спочатку щоденника, а там і ... оповідань (Ю. Ткач).

Довідка: 1. свій (у формі родового відмінка), я (у формі називного відмінка). 2. він (у формі називного відмінка), я (у формі знахідного відмінка), ми (у формі давального відмінка), ми (у формі називного відмінка), він (у формі родового відмінка). 3. він (у формі називного відмінка), я (у формі знахідного відмінка), я (у формі називного відмінка). 4. усякий (у формі

родового відмінка).

• Дати усну характеристику займенникам, скориставшись схемою, розглянутою на початку уроку.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати й дати відповіді:

1. Яку частину мови називають займенником?

2. Як змінюються займенники, співвідносні з іменником? Свою думку довести на прикладах.

3. Як змінюються займенники, співвідносні з прикметником? з числівником?

4. Які морфологічні ознаки характерні для займенника?

VІІ. Підсумок уроку

VІІІ. Домашнє завдання

1. Виписати 5–6 прислів’їв і приказок про знання, досвід або навчання. Виділити в них займенники, указавши на синтаксичну роль і морфологічні ознаки.

2. Навести по 3–4 приклади займенників, що змінюються:

а) тільки за відмінками;

б) за відмінками та числами;

в) за відмінками, числами й родами.