Мета: ознайомити шестикласників із заперечними й неозначеними займенниками, їх значенням, морфологічними ознаками, синтаксичною роллю в реченні тощо; удосконалювати загальнопізнавальні вміння знаходити займенники цих розрядів у тексті, визначати їх морфологічні ознаки, правильно відмінювати, аналізувати речення й тексти щодо стилістичної ролі в них заперечних і неозначених займенників; розвивати творчі вміння утворювати займенники цих розрядів від відносних; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти шанобливому ставленню школярів до оточуючого середовища.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Творче конструювання

• З’ясувати групу за значенням і відмінок займенників. Утворити від них: а) заперечні займенники; б) неозначені займенники.

Кого, яким, що, скількох, чия, чому, хто, чийому, ким, чиє, котрого.

Довідка: нікого, будь-кого; ніщо, хтозна-що; ніскількох, скількох-небудь; нічия, абичия; нічому, чому-небудь; ніхто, хтось; нічийому, чийому-небудь; ніким, абиким; нічиє, чиєсь; нікотрого, котрого-небудь.

• Дослідити, які частки беруть участь в утворенні заперечних і неозначених займенників.

Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань з базовими

Заперечні займенники служать для вираження повного заперечення предмета (ніхто, ніщо), ознаки (ніякий, нічий) або кількості (ніскільки). Їх утворюють від відносних чи питальних займенників за допомогою частки ні префіксальним способом (ніхто-хто).

Неозначені займенники утворюються від відносних чи питальних займенників префіксальним способом за допомогою часток аби-, де-, будь-, казна-, хтозна- або суфіксальним способом за допомогою часток -небудь, -сь. Ці займенники вказують на неозначену особу (абихто, будь-хто), предмет (дещо, що-небудь), ознаку (чий-небудь, якийсь), кількість (скільки-небудь).

Відмінюються заперечні й неозначені займенники як відносні й питальні, від яких вони утворені.

ІV. Осмислення здобутих знань у процесі практичної роботи

Вибірково-розподільний диктант

• До яких груп за значенням належать подані займенники? Виписати спочатку заперечні займенники, потім — неозначені.

Дещо, абичий, ніщо, хто-небудь, нічий, ніскільки, хтозна-скільки, ніякий, ніхто, будь-який, нікого, чийсь, нікотрий, якийсь, хтозна-що.

• З’ясувати, від яких займенників творяться заперечні займенники і яким способом.

• Чи однаковий спосіб творення неозначених займенників будь-хто і хто-небудь? Назвати займенники, утворені префіксальним способом, і займенники, утворені суфіксальним способом.

Вправа аналітичного характеру (робота за варіантами)

Варіант 1. Провідміняти займенники хтось, що-небудь, абиякий. Яка особливість відмінювання неозначених займенників?    

Варіант 2. Провідміняти займенники ніхто, ніякий. Яка закономірність відмінювання всіх заперечних займенників?

Творче спостереження за мовним матеріалом на основі тексту

• Прочитати текст. З’ясувати його стиль мовлення. Виписати речення, у яких ужито заперечні й неозначені займенники. Визначити їхній відмінок і синтаксичну функцію.

Тиха і смутна весняна ніч, мов якась молода черниця. Не чути на селі ніякого гомону, нічийого співу. Усе повилося в тіні. Біліють проти місяця хати з темними вікнами, — не то дрімають, не то щось думають. Може, думають вони про те, що завтра рано має відбутися на селі якесь сумне свято, після чого деякі з них остануться пустками; загуде в негоду вітер у димарі, завітає в гості лупатий сич, і буде моторошно й сумно.

Сьогодні деякі люди вкладалися зі своїм добром, і цілий день стояв у селі казна-який шум і гомін; тепер усе затихло. По дворах, навантажені абияким збіжжям, стоять вози, готові в дорогу.

Заскрипів засов коло чиїхось дверей, і далеко по селі пішла луна. Зі своєї хати вийшов старий. Тихо, мов привід, ходить по двору, по городі, ходить, спиняється, щось думає... Далеко в промінні місяця біліє його сумна постать (За С. Васильченком).

• З’ясувати лексичне значення слова пустка. (Пустка — 1. Спустілий будинок; житло, залишене мешканцями. 2. Незаселена, необроблена ділянка землі; пустище. 3. Нічим не заповнений простір, безлюдне місце, безлюдна місцевість.)

• Розібрати за будовою виділені в тексті слова.

Творча робота на зіставлення мовних одиниць

• Користуючись довідкою, до слів і сполучень слів дібрати синонімічні фразеологічні звороти із заперечними й неозначеними займенниками.

Робити з великим напруженням; завжди; досить непогано; безперечно; ніщо; незважаючи ні на що.

Довідка: не жаліти нічого; нічого не скажеш; нічого собі; ніяка сила; будь-якою ціною; у будь-яку хвилину.

• Скласти 2–3 речення з фразеологізмами й синонімічними до них сполученнями слів. Які речення емоційніші й виразніші?

V. Систематизація й узагальнення знань з теми

Подумати й дати відповіді на запитання:

1. Які займенники називають заперечними, а які — неозначеними? Від яких займенників їх утворюють? Навести приклади.

2. Яким способом утворюють заперечні й неозначені займенники? Аргументувати відповідь прикладами.

VІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІ. Домашнє завдання

1. Виписати 5–6 народних висловів (прислів’їв, приказок, загадок), у яких ужито заперечні й неозначені займенники. Визначити синтаксичну роль цих займенників й указати на їх морфологічні ознаки.

2. Провідміняти займенники хто-небудь, абичий, ніщо. Виділити закінчення.