Тематична контрольна робота з розділу «Іменник як частина мови» (тестові завдання)

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень шестикласників з тем «Іменники — назви істот і неістот. Іменники загальні й власні», «Велика буква і лапки у власних назвах», «Рід іменників. Іменники спільного роду», «Число іменників», «Відмінювання іменників. Поділ іменників на відміни», «Особливості творення іменників»; з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією та прийняти рішення щодо подальшої організації навчальної діяльності з розділу «Іменник як частина мови». 
Форма проведення тематичної атестації: виконання завдань тестового характеру. 
Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів. 
ХІД УРОКУ 
І. Організаційний момент 
ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою й завданнями уроку 
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів 
Дати відповіді на запитання: 
1. Яку частину мови називають іменником? 
2. На що вказує іменник, яке має значення? 
3. Яку синтаксичну роль може виконувати іменник? 
4. Які постійні й змінні ознаки має іменник? 
5. З’ясувати особливості відмінювання іменників. 
6. Як відрізнити іменники — назви істот від неістот? Навести приклади. 
7. Як відрізнити загальні й власні назви іменників? Навести приклади. 
8. Назвати правила вживання великої букви і лапок у власних назвах. 
9. Розповісти про число іменників. 
10. Навести приклади іменників, що мають форми тільки однини або тільки множини. Пояснити. 
11. Розказати про поділ іменників на відміни. Навести приклади. 
12. Які існують особливості творення іменників? 
ІV. Підготовча робота 
Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення із критеріями оцінювання тестових завдань (завдання 1–6 — по 1 балу, завдання 7 — 6 балів). 
Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру. 
V. Виконання завдань тестового характеру 
1. Продовжити речення: Морфологія — це: 
А словниковий склад мови; 
Б розділ науки про мову, що вивчає звукову будову мови; 
В розділ науки про мову, що вивчає слово як частину мови. 
2. У якому рядку всі подані слова — іменники? 
А Залізо, віск, проміння, променіти, восковий; 
Б рух, бігати, читати, завдання, радість; 
В звертання, синява, сміливість, радість, читання. 
3. У якому рядку всі іменники — жіночого роду? 
А Соло, рагу, шасі, депо, таксі; 
Б канікули, Суми, Чернівці, столи, друзі; 
В місіс, мадам, леді, путь, Беатріче. 
4. У якому рядку всі спільнокореневі слова є іменниками? 
А Два, двійка, двоє, двоїтися, подвійний; 
Б овоч, овочерізка, овочесховище, овочівник, овочівництво; 
В свіжий, свіжо, свіжість, свіжина, свіженький. 
5. У якому рядку при написанні власних назв допущено помилку? 
А Леся Українка, Тарас Григорович Шевченко, газета Новий день, журнал Дніпро; 
Б Академія наук України, журнал «Всесвіт», князь Володимир, Дніпро, Херсон; 
В Україна, Дунай, Чорне море, Будинок народної творчості, фабрика «Киянка». 
6. Знайти рядок з іменниками спільного роду. 
А Сирота, сіромаха, бідолаха, нікчема, недотепа; 
Б круча, груша, неволя, земля, душа; 
В вершина, весна, школа, ластівка, ялинка. 
7. Скласти зв’язну розповідь у науковому стилі про іменник як частину мови (загальне значення, синтаксична роль, власні й загальні назви, правопис з великої літери, відміни іменників, відмінювання, особливості творення іменників). 
VІ. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт 
VІІ. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань 
VІІІ. Домашнє завдання 
Виписати з художнього твору уривок тексту-розповіді. Три-чотири іменники розібрати як частину мови. Зробити синтаксичний розбір одного речення. 
Додаток 
Тренувальні диктанти 
ГЕОГРАФІЯ — ДАВНЯ НАУКА 
Географія — давня наука. Виникла вона приблизно за 3000 років до Різдва Христового. Але географією її назвали значно пізніше. Хто ж і коли вперше вжив слово «географія»? 
Це сталося в III столітті до нашої ери. У місті Александрії жив письменник і вчений Ератосфен. Він був головою найбільшої на ті часи Александрійської бібліотеки і працював у різних галузях науки. Використовуючи дані астрономії, фізики, математики та історії, Ератосфен спробував обґрунтувати самостійність географічної науки. Він зробив багато відкриттів, але, на жаль, їх дуже мало дійшло до нашого часу. Але й ті, що дійшли, мають важливе значення. Серед них і тритомна «Географія», у якій Ератосфен уперше вжив 
це слово. Воно міцно ввійшло в науку (З енц., 109 сл.). 
СЕКРЕТИ НАРОДНОЇ ЖУДОЖНИЦІ 
Серед народних майстринь слід відзначити народну художницю Катерину Василівну Білокур. 
Малювала Білокур у нетрадиційній для народних живописців техніці, використовуючи полотно й олійні фарби, а не папір і гуаш. 
Спочатку вона писала на неґрунтовному полотні. Сільська художниця знаходить свій спосіб обробки полотна. Вона покриває його кілька разів змішаними в певних пропорціях фарбами, створюючи і ґрунт, і фон майбутньої картини. 
Дивний і процес роботи Білокур над картиною. Вона починала її з малювання деталей без композиційного розміщення образів на форматі. Художниця попередньо не виконувала ні ескізів, ні етюдів. Їй були властиві безпомилкове відчуття гармонії та кольорової гами. Малюючи з натури квіти, овочі, фрукти, народна майстриня творить із них яскравий казковий світ (За М. Кириченком, 108 сл.).


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: