Мета: навчити учнів відміняти прості й складені кількісні числівники, сприяти зміцненню навичок написання відмінкових закінчень кількісних числівників; розвивати творчі вміння використовувати прості й складені кількісні числівники різних відмінкових форм у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до України, свого народу та рідного краю.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності шестикласників (повідомлення мети майбутньої роботи, усвідомлення її учнями)

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку.

Оголошення епіграфа та робота з ним

Україно моя, мені в світі нічого не треба,

Тільки б голос твій чути і ніжність твою берегти…

А. Малишко

 

ІV. Сприймання й усвідомлення учнями теоретичного матеріалу

Робота з теоретичним матеріалом підручника (колективне опрацювання)

Кількісний числівник один (одна, одно, одне, одні) відмінюється як займенник той (та, те, ті). У родовому та орудному відмінках однини жіночого роду виступають дві паралельні форми: однієї і одної, однією і одною.

Особливість словозміни кількісних числівників три й чотири становить пом’якшення приголосного основи в родовому, давальному, орудному (крім форми чотирма) і місцевому відмінках. Числівники два, три в орудному відмінку мають закінчення -ома, числівник чотири — закінчення -ма. Форма знахідного відмінка числівників два, три, чотири залежить від поєднання з іменником.

Вирізнювальну ознаку відмінювання кількісних числівників п’ять-тридцять, п’ятдесят-вісімдесят становлять паралельні форми -ох, -ом і –и в родовому, давальному й місцевому відмінках: сімох (семи), сімом (семи), на сімох (семи). В орудному відмінку існують паралельні форми із закінченнями -ма й -ома: сьома (сімома).

Числівники дев’ять-двадцять і тридцять відмінюються як п’ять або шість.

Складні числівники шістдесят, сімдесят, вісімдесят відмінюються як п’ятдесят; триста, чотириста — як двісті; шістсот, сімсот, вісімсот, дев’ятсот — як п’ятсот. В орудному відмінку вживаються паралельні форми: п’ятьмастами й п’ятьомастами, сьомастами й сімомастами.

Власне-кількісні числівники нуль, тисяча, мільйон, мільярд, трильйон, квадрильйон відмінюються як іменники відповідної відміни: мільйон, мільйона, мільйонові (мільйону), мільйон, мільйоном, на мільйонові (на мільйоні).

У складених кількісних числівниках відмінюються всі складові частини (п’ятисот сімдесяти чотирьох).

Числівники сорок, дев’яносто, сто в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках мають закінчення -а (сорока, дев’яноста, ста).

Збірні числівники двоє, обоє, троє й неозначено-кількісні числівники кілька, багато та інші відмінюються як два; четверо — одинадцятеро відмінюються, як відповідні числівники чотири — одинадцять.

Увага! В українській мові не відмінюються кілька числівникових слів: пів, півтора, півтори, півтораста, мало, немало, чимало та здрібніло-пестливі форми двійко, двоєчко, трійко, четвірко, п’ятірко, шестірко, семірко, восьмірко.     

V. Виконання практичних завдань

Колективна робота з текстом

• Прочитати текст. До якого стилю можна його віднести? Чому ви так уважаєте? Дібрати заголовок. Про що нове ви дізналися, прочитавши цей текст? Чи можете доповнити його іншою інформацією?

Із заходу на схід країна простяглася на 1316 км, із півночі на південь — на 893 км. Крайні точки: на півночі — с. Петрівка (Чернігівська область), на півдні — мис Сарич (Автономна Республіка Крим), на заході — м. Чоп (Закарпатська область), на сході — с. Червона Зірка (Луганська область).

На сході та півночі проходять кордони з Росією, на північному заході — з Білоруссю, на заході — з Польщею, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, на південному заході — з Молдовою. Адміністративно Україна поділена на 24 області, Автономну Республіку Крим та міста Київ і Севастополь, які мають спеціальний статус. В Україні — 448 міст і 897 селищ міського типу, понад 28 тисяч сільських населених пунктів… (З енциклопедії).

• З’ясувати, про який статус Києва й Севастополя йдеться в тексті.

• Списати, замінюючи цифри словами.

• Провідміняти словосполучення 24 області.

Робота над виробленням орфоепічних норм

• Прочитати вголос арифметичні дії. Чи відчуваєте ви труднощі у вимові? Поміркувати, у зв’язку з чим це відбувається.

1. До 127 + 83. 2. 734 + 16. 3. 978 + 26. 4. 12,5 + 8. 5. 362 + 21. 6. 493 + 99. 7. 1975 + 18. 8. 16,7 + 19.

• Як відмінюються складені кількісні числівники?

Робота над виробленням орфографічних навичок

• Записати подані числівники словами у формі родового, давального й орудного відмінків. Пояснити правопис їх. Виділити закінчення.

49, 185, 233, 1964, 316, 57, 498, 62.

• Визначити будову поданих числівників.

Робота з розвитку зв’язного мовлення учнів

• Прочитати текст. Переказати його, дотримуючи логіки й послідовності викладу.

Гривня — офіційна грошова одиниця України. Її було введено в 1996 році.

Вона замінила старий «купон» (або «карбованець»). Старі купони обмінювалися за ставкою 100 000 купонів за 1 гривню.

Існують банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100 та 200 гривень. Є також монети по 1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок.

Банкноти вартістю 1, 2, 5, 10 та 20 гривень, на яких значиться 1992 рік, було спроектовано й надруковано в Канаді. З 1994 року банкноти друкують уже в Україні (З енциклопедії).

• Пояснити лексичне значення слова банкнота. За потреби скористатись тлумачним словником.

• Виписати і провідміняти виділені числівники. Перевірити, чи правильно провідміняв їх ваш товариш по парті.

Збагачення словникового запасу школярів

• Прочитати фразеологізми. Визначити, якими словами-синонімами можна їх замінити. Використати слова з довідки.

1. В один голос. 2. В один момент. 3. В одну дудку. 4. З одного маху.

5. На всі чотири вітри. 6. На один аршин. 7. Один, як палець.

Довідка: однаково, одностайно, дружно, миттю, будь-куди, самотній, одноразово.

• Скласти 3–4 речення з найцікавішими, на вашу думку, фразеологізмами.

• Назвати кількісні числівники. Визначити їх морфологічні ознаки.

Дослідження-аналіз

• Прочитати числівники разом з іменниками. Усно провідміняти 3–4 словосполучення.    

П’ять діб, вісімнадцять кімнат, вісім учнів, сорок зошитів, сто книжок, п’ятдесят копійок, тисяча вісімсот дев’яносто другий рік.

• Скласти речення, у яких би слово один виступало як кількісний числівник та в значенні одинокий, сам, єдиний, якийсь.

Орфографічна хвилинка

• Подані числа записати словами. Пояснити правопис їх.

30, 40, 50, 60, 70, 80, 90, 500, 600, 700, 800, 900.

• Провідміняти останні п’ять числівників.

Дослідження-спостереження (зіставлення нових знань з базовими)

• Розглянути таблицю. Якими особливостями можна охарактеризувати відмінювання кількісних числівників? Звернути увагу на паралельні форми. 

                 

   

Відмінкові форми                  

• Провідміняти 3–4 інші кількісні числівники. Пояснити правопис їх.

Дослідження-пошук

• Прочитати загадки-жарти. Знайти й виписати числівники. Поставити до них запитання. Визначити синтаксичну роль.

1. У назві якої річки є три ноти? 2. Яке місто має назву з одного чоловічого імені й ста жіночих? 3. Яке слово складається із семи однакових літер?

4. У якої пташки назва складається з сорока а? (Нар. творчість).

Довідка: сім’я, Міссісіпі, сорока, Севастополь.

Гра «Хто швидше і найкраще»

• Позмагайтися: хто найшвидше і найкраще вимовить усі скоромовки. Дві з них вивчити напам’ять.

1. У чотирьох черепашок четверо черепашенят. 2. Хитру сороку спіймати морока, а на сорок сорок — сорок морок. 3. Дрова рубали два дроворуби. 4. Лежить п’ять п’ятаків. 5. На кожному п’ятаку ще по п’ятаку (Нар. творчість).

• Знайти кількісні числівники. Визначити відмінок кожного.

• Провідміняти виділені словосполучення. Пояснити правопис числівників.

• З’ясувати значення виділених словосполучень.

Дослідження — творче конструювання

• Поєднати числівники з відповідними іменниками. Поставити їх у потрібному відмінку. Довести правильність відмінкових форм іменників.

Двадцять чотири, сорок дев’ять, сімдесят один, п’ятдесят три, шістсот двадцять вісім, сто тридцять п’ять, тисяча дев’ятсот сімдесят два.

Кілограм, градус, машина, дерево, зошит, рік, корова.

• Утворені словосполучення ввести в самостійно складені речення. Визначити синтаксичну роль числівників.

• Провідміняти виділені числівники.

VІ. Систематизація й узагальнення знань

Подумати й дати відповіді:

1. Що означають кількісні числівники?

2. Як відмінюються прості кількісні числівники? Навести приклади паралельних форм.

3. Що слід пам’ятати про відмінювання числівників два, три, чотири?

4. Як відмінюються складні числівники? Навести приклади.

5. Як відмінюються складені числівники? Навести приклади.

6. Які особливості відмінювання збірних числівників?

7. Назвати числівники, що відмінюються як іменники відповідної відміни. Чи мають вони паралельні форми?

8. Які числівники в родовому, давальному, орудному й місцевому відмінках мають закінчення -а?

VІІ. Підсумок уроку

Відзначення досягнень учнів в оволодінні темою уроку, їхнього ставлення до роботи на уроці; аналіз здібностей, що сформувалися під час повторення теми; окреслення перспектив подальшої навчальної діяльності.

VІІІ. Домашнє завдання

Уявити ситуацію, що ви готуєтеся до олімпіади й необхідно докладно з’ясувати питання про відмінювання кількісних числівників. Скласти зв’язну розповідь у формі монологу.

Додаток

Тренувальні диктанти

СЛУХ ТВАРИН

Лісових звірів ми бачимо рідко. Навіть якщо людина намагається не шуміти, звірі виявляють її присутність раніше, ніж вона їх побачить або почує.

Нічого дивного в цьому немає.

Тварини мають гостріший слух, ніж людина. Лось, наприклад, може чути людину за один кілометр, ведмідь за двісті метрів, рись уловлювала звук свистка за чотири з половиною кілометри. Козуля на шелест сторінок зошита в руках спостерігача реагує за сто метрів. Мисливця на відкритому місці вона бачить за два кілометри, а в рідколіссі за п’ятсот метрів. За один кілометр чує шурхіт лиж вовк, а за п’ятдесят метрів — шурхіт трави під ногами

обережно крокуючої людини. Мисливці імітують писк миші і приманюють лисиць за сто п’ятдесят (За В. Бондаренком, 109 сл.).

СЛУХ ТВАРИН

Лісових звірів ми бачимо рідко. Навіть якщо людина намагається не шуміти, звірі виявляють її присутність раніше, ніж вона їх побачить або почує.

Нічого дивного в цьому немає.

Тварини мають гостріший слух, ніж людина. Лось, наприклад, може чути людину за один кілометр, ведмідь за двісті метрів, рись уловлювала звук свистка за чотири з половиною кілометри. Козуля на шелест сторінок зошита в руках спостерігача реагує за сто метрів. Мисливця на відкритому місці вона бачить за два кілометри, а в рідколіссі за п’ятсот метрів. За один кілометр чує шурхіт лиж вовк, а за п’ятдесят метрів — шурхіт трави під ногами

обережно крокуючої людини. Мисливці імітують писк миші і приманюють лисиць за сто п’ятдесят (За В. Бондаренком, 109 сл.).