Географічні енциклопедії, довідники, словники, календарі

Мета: ознайомити учнів з різними видами географічної інформа­ції картами, атласами, географічними енциклопедіями, словниками, довідниками; показати учням способи роботи з ними; розвивати пізнавальну активність учнів

Тип уроку: засвоєння нових знань, вмінь, навичок.

Обладнання: енциклопедії, географічні словники, довідники, плани міст України.

Опорні поняття: словник, довідник, енциклопедія.

Базові поняття: географічна інформація, енциклопедичні знання.

ХІД УРОКУ

I. Організаційний момент

Визначення мети та завдань уроку.

Знайомство з матеріалами, які учні принесли на урок.

II. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Прийом «Інтелектуальна розминка»

• Що таке словник, довідник, енциклопедія? Яку інформацію можна отримати з названих джерел?

• Які географічні періодичні видання ви знаєте? Яку інформацію можна з них отримати?

IIІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності

Прийом «Кути»

Учні розподіляються групами в окремих кутках класної кімнати (там заздалегідь учитель вішає номер групи та кладе опис одного з джерел географічної інформації). Учні повинні прочитати опис та назвати джерело інформації

I кут (енциклопедія)

Опис. Назва має грецьке походження. В перекладі з грецької означає навчання усіх знань. Це наукове або науково-популярне до­відкове видання, що містить у собі систематизоване зібрання знань. Матеріал у ньому розташовано в алфавітному порядку або за прин­ципом систематизації (за галузями знань). Розрізняють універсальні (за усіма галузями знань та практичної діяльності), галузеві, націо­нальні, а також регіональні ____________. Найбільші універсальні видання: «________________ словник» Брокгауза і Ефрона (Росія), «Большая советская ________________» (СРСР), «Британська» _______________ (США и Велика Британія), «Американа» (Американська _________________) (США), «Великий Брокгауз» і « ___________ словник Мейєра» (Німеччина), «Великий Ларусс» (Франція), «Еспаса» (Іспанія) тощо.

II кут (словник)

Опис. Довідкова книга, що містить у собі зібрання слів (або мор­фем, словосполучень, ідіом та. ін.), що розташовані за певним прин­ципом, та дає відомості про їх значення, використання, походження, переклад на іншу мову та. ін. (лінгвістичний ___________) або інфор­мацію про поняття, предмети, що їх позначають, про діячів будь-якої області науки, культури тощо (енциклопедичний ____________).

III кут (календар)

Опис. Від латинського «книжка боржника». Система числення великих проміжків часу, заснована на періодичності рухів небес­них тіл, що є помітними. Найбільш розповсюдженим є сонячний _____________. За його основу покладено сонячний (тропічний) рік. Сучасний _____________ називається григоріанським (його було введено папою Григорієм XIII у 1582 р.

IV кут (довідник)

Опис. _________ — це видання, що містить у собі короткі відо­мості наукового, суспільно-політичного, прикладного або побутового характеру.

Робота закінчується спільним висновком.

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Прийом «Домашня заготовка»

Учитель пропонує учням розказати про джерела географічної ін­формації, які вони принесли на урок та конкретні випадки, коли вони ними користувалися.

2. Прийом «Творча лабораторія»

Учитель роздає учням уривки мистецьких творів (або учні зро­били домашні заготовки) та пропонує проаналізувати ту географічну інформацію, яка надається авторами цих творів. Робота виконується в групах, кожна група робить висновок. Учитель обмежує час виконання роботи (3–4 хвилини)

І група

Прощай, морська корово із Командорських островів!

Чудовисько, релікт, створіння ластогруде.

Десь бачили тебе, останню із корів.

Ти вимерла як вид. Тебе уже не буде.

Десь бачили тебе. Ти вийшла із води

екологічним зойком океану.

Останній дивогляд морської череди! —

жив тисячу століть, а я вже не застану.

Корівонько, що їла, що пила?

Медузами цвіли твої альпійські луки.

Коли на глибині ти царствено пливла,

всі мертві кораблі дивилися крізь люки.

Сиділа б собі там і паслася на дні.

Десь, може б, набрела втонулу Атлантиду,

Там цар морський Нептун живе в курені,

пасе морських корів зникаючого виду.

Чи нафта розпливлась, чи, може, це казки,—

на Командорах, кажуть, серед літа

з морської піни вийшла на піски

коров’яча остання Афродіта.

Прощай. І не журись, що піна — як мазут.

Ще місце є у тій «Червоній книзі».

Ще ходить по землі останній вільний зубр,

твої брати моржі ще гріються на кризі!

(Ліна Костенко)

II група

Море там, де був ліс і луг,

Море там, де лише учора

У цілини врізався плуг.

Хто ж привів сюди синє море,

Переніс кружевні доми,

Затопив лісові простори,

Морю владно звелів: — Шуми!

— Хто ж ті сосни звалив віковії,

Хто рубав ті густі ліси,

Хто тут ставив міцні загати,

Береги зодягав у граніт?

Це великий народ крилатий,

Що до сонця звертає світ!

(Л. Забашта)

IIІ група

Прощай, Волинь! Прощай, рідний куточок

І мене від тебе доленька жене,

Немов од дерева одірваний листочок...

І мчить залізний велетень мене.

Передо мною килими чудові

Натура стеле — темнії луги,

Славути красної бори соснові

І Случі рідної веселі береги.

Снується краєвидів плетениця,

Розтопленим сріблом блищать річки,

— То ж матінка-натура чарівниця

Розмотує свої стобарвнії нитки.

(Л. Українка)

IV група

Рожева між деревами вода

Не спить і спить. Останнє опада

Дубове листя, з осені зостале.

Дрозди уже в гаї поприлітали,

І вальдшнеп, довгоносий лісолюб,

У вогку землю застромляє дзюб.

Розлилися води

На чотири броди,

Веснонько, весна!

Ніби збезуміле

Птаство дзвінкокриле

Небо протина.

(Максим Рильський)

V група

Чудовий край, очей відрада!

Все там живе: сади, ліси,

Янтар і яхонт винограду,

Долини, сповнені краси,

Де оновитись серце раде;

Все кличе мандрівця спочить,

Коли між горами стрімкими,

Над моря водами дзвінкими

Навиклий кінь його біжить,

І в серці спокій та відвага,

І хвиля зелено кипить

Навкруг бескетів Аюдага...

(О. Пушкін)

VI група

Свіжішає повітря в горах.

Неясний шум іде внизу;

Співає весело й бадьоро

Зі скель летючий Учан-Су!

Дивися — нібито застигши,

Все ж разом з гомоном живим

Свій біг легкий не зупинивши,

Прозорим пилом сніговим

Спадає струмінь; слід лишивши,

Як флер, просвічує вогнем,

Сплива вінчальною фатою

раптом піною й дощем

Летить у прірву день за днем,

Кипить вологістю ясною...

(Іван Бунін)

3. Прийом «Навчальний кінозал»

Учитель пропонує учням переглянути відеофрагменти:

1) Карпатська повінь.

2) Фрагмент телевізійних новин, що пов’язаний з прогнозом погоди.

4. Прийом «Роблю висновок»

Після перегляду учні дають відповідь на запитання:

• Яку географічну інформацію ми можемо отримати з радіо- та телевізійних передач?

• Чи є важливим перегляд телевізійних інформаційних передач для вивчення фізичної географії України?

V. Закріплення вивченого матеріалу

Прийом «Як? Що? Де?»

• Як називаються джерела географічних знань, з якими ми сьогодні працювали?

• Що може розповісти про фізичну географію вірш, уривок літера­турного твору?

• Де можна знайти інформацію про останні географічні новини?

VI. Підсумки уроку.

Прийом «Дерево рішень»

На дошці намальоване дерево, в кроні якого учні розміщують (пишуть назви джерел географічних знань).

Учитель підбиває підсумки уроку та виставляє оцінки.

VII. Домашнє завдання

• Опрацюйте матеріал підручника.

• Принесіть на урок карти, плани місцевості.


Схожі матеріали:
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: