Прощавай, початкова школо! Заставка «Іграшка» Учитель. Ну ось , діти, настав час, і ви говорите «Початкова школо, прощавай!».

У народі кажуть: "Письменник живе у своїх книжках, художник - у картинах, скульптор - у створених ним скульптурах, а вчитель - у думках і у справах учнів". Тому кожна людина з почуттям вдячності згадує свою рідну школу, своїх духовних батьків - вчителів.

Мета. Розширити знання учнів про доброту,її значення в житті людини. Стимулювати дітей до добрих вчинків. Вчити робити висновки. Розвивати зв’язне мовлення,вміння висловлювати свої думки. Виховувати чуйність,доброзичливість,співчуття до оточуючих.

Під музичне супроводження на сцену виходять діти. 1. Ми-діти України прагнемо, Щоб наша держава стала:

Знову вересень. Мамині очі Проводжають мене у дорогу. У них мрії, недоспані ночі І про завтрашній день мій тривога.

Літо осені у вічі синім вересом глядить, В сад рожеву айстру кличе і метеликом летить.

Хоч як не жаль розлучатися з веселим літечком, я переконаний, що кожен з вас чекав початку навчання як великого свята.

Тож вітай, шкільна родино, гучними оплесками чудовий день — День Першого дзвоника — в Країні сонячних знань! У цю мить ми приймаємо у свої обійми першокласників, таких красивих, радісних і схвильованих!

Ось і стали ви учнями. Всі ви чекали цього щасливого дня. І я дуже рада, що ви прийшли до нас. Я – ваша перша вчителька, Ольга Михайлівна. А щоб ви швидше запам’ятали одне одного і стали дружити, ми зберемо букет дружби. У кожного з вас на парті лежить квіточка.

1-а ведуча. Ось і настав він, довгожданний день для всієї дітвори – день зустрічей, день усмішок, день Першого шкільного дзвоника. Стало доброю традицією зустрічати Перше вересня – початок нового навчального року – як велике і радісне свято.