Мета: вчити учнів захоплюватись красою природи; розвивати їхню уяву, фантазію, зв’язне мовлення; збагачувати мовлення дітей образними словами і висловами; виховувати любов і бережливе ставлення до природи рідного краю.

Обладнання: таблиці для розчитування, малюнок із зображенням плющу.

Хід уроку

Частина I

І. Організаційний момент

II. Вправи для вдосконалення навичок читання

1. Робота зі скоромовкою

Дощ хлющить на зелен плющ,

Під плющем сховався хрущ.

Каже щиро хрущ плющу:

— Не боюся я дощу!

— Хто знає, що таке плющ? (Плющ — це витка рослина.)

Вчитель показує малюнок із зображенням плющу.

Гра «Дощик, дощик, злива, сонце»

Читання скоромовки напівголосно пошепки, голосно швидко, голосно скоромовкою, мовчки.

2. Робота над таблицями.

1 група (найслабша)

Ща-ща-ща-тща.

Що-що-що-тщо.

Щу-щу-щу-тщу.

Щи-щи-щи-тщи.

— Який звук зустрічається найчастіше?

2 група (середня)

Ща-ща-ща — у щуки... (паща).

Щу-щу-щу — хоче щука... (борщу).

Ащ-ащ-ащ — величезний... (лящ).

Ощ-ощ-ощ — розпочався... (дощ).

3 група (сильна)

Щу-щу-щу — ... (зварю собі борщу).

Щу-щу-щу — ... (як хочеш, пригощу).

Щі-щі-щі — ... (в річці плавають лящі).

Щі-щі-щі — ... (осінь золоті несе дощі).

III. Актуалізація опорних знань учнів

1. Читання самостійно складених віршів про квіти.

2. Виразне читання вірша «Заворожений сад».

— Як ви розумієте вислів заворожений сад?

— Назвіть рими, які використала авторка у цьому вірші.

3. Загадування загадок про дощ (із додаткової літератури).

IV. Вивчення нового матеріалу

1. Мотивація навчальної діяльності.

— Сьогодні на уроці ми будемо читати твори українських письменників про дощ і, думаю, дізнаємося багато цікавого про це природне явище.

2. Вступна бесіда.

— Чому йде дощ? А яким буває дощ?

— Прочитайте в підручнику, як люди говорять про дощ. Як ви розумієте ці назви дощу?

3. Робота над віршем А. Малишка «Дощик».

1) Словникова робота.

Заграва, закресав, обрій, гущі, пущі.

2) Читання вірша вчителем.

— Який колір переважає в описі дощу?

3) читання вірша учнями мовчки.

— Яким змальований дощик у вірші?

4) Читання вірша «ланцюжком».

5) Робота над змістом.

а) Самостійна постановка запитань дітьми.

б) Відповіді на запитання вчителя.

— Яким змальовано дощик у вірші?

— Який колір переважає у його описі?

— Як дощик вплинув на природу?

— Як автор ставиться до дощику?

— Які почуття викликав у вас цей вірш?

в) Вибіркове читання.

— Які слова свідчать про, що дощ з’явився раптово і що він дуже сильний?

— Прочитайте вирази, вжиті автором у переносному значенні.

— Які дієслова вжив автор для опису дощу?

— Які слова передають ставлення автора до дощу?

6) Робота з ілюстрацією.

— Розгляньте малюнок на с. 56. Яким зображено дощ? Порівняйте малюнок з описом дощу у вірші. Що ви помітили?

7) Відшукування рим у вірші.

— Що таке рими?

8) Робота над виразністю читання.

9) Читання вірша за методикою «Я — диктор».

4. Фізкультхвилинка.

Раз! Два! Час вставати,

Будемо відпочивати.

Три! Чотири! Присідаймо,

Усі вправи пригадаймо.

П’ять! Шість! Засміялись,

Кілька разів понахилялись.

Зайчик сонячний до нас

Завітав у світлий клас.

Будьмо бігати, стрибати,

Щоби зайчика впіймати.

Прудко зайчик утікає

І промінчиками грає.

Сім! Вісім! Час настав

Повернутися до справ.

Частина II

5. Робота над оповіданням Ю. Ярмиша «Дрібний дощик».

1) Словникова робота.

— До поданих слів дібрати синоніми.

Веселка, барвиста, набридливий.

2) Читання оповідання вчителем.

— Подумайте, хто звертається до дощику.

3) читання оповідання учнями мовчки.

— Підготуйте запитання за змістом оповідання.

4) Робота над змістом.

а) Постановка запитань дітьми.

б) Відповіді на запитання вчителя.

— Як називає дощик автор?

— З якими словами звертається автор до Сонечка, Дощику, Веселки, Матусі?

в) Вибіркове читання.

— Чому автор називає Дощик дурненьким, прохолодним і набридливим? Прочитайте.

— Прочитайте, з якими словами оповідач звертається до Сонечка,

Дощику, Веселки, Матусі.

— Знайдіть і прочитайте питальні та окличні речення.

— Прочитайте слова, які написані з великої букви. Чому?

5) Читання у парах.

6) Гра «Дочитайте речення до кінця».

Ось я візьму...

Три дні й...

І коли побачу,...

А потім стрибну...

7) Висновок-узагальнення.

— Що вам нагадує оповідання?

— Що тут здається вам незвичайним?

6. Робота над акровіршами.

— На що схожі акровірші? Чим вони подібні до загадок?

1) Слабші діти читають перший акровірш, решта — другий (читання мовчки).

2) Читання вірша за методикою «Я — диктор».

3) Бесіда за змістом.

— Які три народи єднає Дніпро?

— Куди впадає річка?

7. Робота над оповіданням В. Сухомлинського «Камінь».

1) Читання оповідання кращими учнями.

— Про що подумав дідусь?

2) Читання оповідання «ланцюжком».

3) Відповіді на запитання.

— Де була криниця?

— Якою була користь від криниці?

— Що зробив хлопчик?

— Що можна сказати про його поведінку?

— До чого призвели пустощі хлопчика?

— Про що подумав дідусь?

— Як би ви відповіли на запитання дідуся?

4) Складання плану до оповідання.

5) Гра «Закінчіть речення».

У лузі, під...

Минуло багато...

Камінь упав...

Не стало...

6) Словесне малювання.

7) Визначення головної думки оповідання.

— Якою є головна думка оповідання?

— Як інакше можна назвати оповідання?

— Чого навчає оповідання?

— Як потрібно ставитись до природи?

— Де про це говориться?

V. Підсумок уроку

— Які твори ми сьогодні читали?

— Хто їх автори?

— Який твір найбільше вам сподобався? Чому?

VI. Домашнє завдання (диференційоване)

1 група (найслабша)

Навчитись виразно читати твір, який найбільше сподобався, і відповідати на запитання у підручнику.

2 група (середня)

Підготувати переказ оповідання «Камінь».

3 група (сильна)

Придумати продовження оповідання «Камінь».